Потяг рушив.. Звук стуку коліс по рейках заглушувала пісня «Все буде добре» яка грала з навушників так голосно, що чув навіть сусід по купе. Вона ковтала сльози. Боляче вже не було. Життя продовжується… Але де? З ким? Для кого? Вона засунула руку в кишеню і витягла все, що там було: п*ятдисятигривневу купюру, пару копійок, ґудзик, який відірвався від старої куртки і два сухі бублики. Це все, що в неї було. Та ні, ще стара книга в рюкзаку і фотографія де вони разом, посміхаються. Вона відкрила віконце потяга, сильний вітер скуйовдив її чорне волосся . Вона взяла фотографію,порвала її і викинула, витерши сльози. «Нове життя чекає на мене і в ньому не місце спогадам» - сказала вона, ще додавши звуку в плеєрі.
