Неіснує ніякого завтра, лише сьогодні і тільки. Не можна відкладати на потім щось дуже важливе. Похід у кіно, чи магазин звісно можна перенести, прибирання, садіння квітів - все може зачекати. Але є дещо, що ніколи не слід класти на потім. Залиште в сьогоденні слова любові, щирі і відверті, слова вдячності, чисті і правдиві, слова подяки і висловлювання радості, слова кохання, палкі і прості. Не залишайте на потім прощення і прохання прощення. Сьогодні даруйте квіти, пісні, вірші, книги, цукерки, поцілунки і мовчання, якщо воно доречне. Однієї миті примарне завтра розвіюється, як рожевий сон. Лише сьогодні, на завтра залиште клопоти щоденні. Завтра може бути дощ чи спека. То буде завтра, яке від нас не залежить і тільки сьогодні має значення для всіх наступних сьогоднішніх днів. Невимовно боляче жити вчорашнім, яке ніхто не змінить, яке застрягає кісткою в горлі пам'яті. Аби вчора не було сумним, жити треба сьогодні. Навіть у кіно йти сьогодні, телефонувати друзям, посміхатися батькам, цілувати дітей, кохати чоловіка, дарувати людям щастя, бути щасливим щомиті. Завтра - це ілюзія, що наносить нові зморшки на обличчя, фарбує небо в різні кольори, вивішує зорі на балконі, запахчує фіранки в кавові аромати. Завтра, це якщо сьогодні ні про що не шкодую і нічого виправляти не хочу, коли не довелося домовлятися з совістю, це коли "люблю" сотню разів до мене і від мене. Завтра - це ще один шанс прожити сьогодні.
І ще , згадалося, не відкладайте на завтра те, що можна зробити сьогодні. Особливого ставлення потребують діти і коханні, батьки і всі ті, кого ми "приручили".
