Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2438
Творів: 43646
Рецензій: 85074

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Продавці посмішок

© Елен Тен , 10-04-2013

Сліпуче світло вуличних ліхтарів било у лобове скло автомобіля. Химерної форми тіні сковзали різнобарвними вітринами уже зачинених крамниць, щоб потім розтанути в густій, ворожій темряві.
Влад загасив цигарку і поглянув на сусіднє пасажирське сидіння, де, тяжко дихаючи, спала Слава – його єдина донька і найбільший сердечний біль.
- Додай газу, - наказав він водію, бажаючи якнайшвидше зникнути з місця, де він сьогодні знайшов свою дівчинку.
- Буде зроблено, Владиславе Сергійовичу, - кивнув Андрій, не просто помічник і один із водіїв, а вірний друг, єдина людина, котрій Влад міг довірити своє горе. – Вона заснула?
- На щастя.
Диявол, який уже давно оселився в його доньці, сьогодні особливо навіснів. Доки вони з Андрієм тягли її до машини, Слава виривалася і викрикувала прокльони, змішані з брудною лайкою вуличної повії. Роль, з якої останнім часом вона ніяк не може вийти.
А тепер дівчина мирно спала, стискаючи в руках чорну шкіряну куртку. На мить Владу здалося, що Славі знову десять років і вона обіймає свого улюбленого ведмедика. Янголятко! Яким же вона тоді була янголятком. Та й тепер, усміхаючись увісні, здається наймилішою у світі дівчинкою. Якби ж не цей визиваючий напівпрозорий одяг і не їдкий запах алкоголю, який безсилі заглушити жодні, навіть найстійкіші парфуми.
Ні, він не розуміє жорстоких витівок долі. І ніколи не збагне, що змушує його доньку приймати наркотики і губитися у найгірших місцях їхнього міста.
«Ваша донька дуже хвора, - говорять лікарі. – У неї хімічна залежність».
«Ми зробимо все можливе», - обіцяють вони, але цього завжди виявляється замало. Ні добровільне, ні примусове лікування не приносить жодних результатів. Все завжди починається спочатку і, продавши душу наркотикам, Слава знову і знову опиняється на самому дні. З кожним днем вона все більше грузне у липкій багнюці смертельної залежності. І цей клятий порошок, керуючи її діями, штовхає дівчину на крадіжки, змушує торгувати тим, що тільки умовно можна назвати товаром… Вона більше себе не контролює, і що далі, то гірше.
В одному із журналів Влад прочитав, що кожна хвороба має свою причину. А тут, хоч убий, не було жодної, найменшої. А якщо й була, то він її не помічав. Славі ж ніколи нічого не бракувало. Особливо батьківської любові. Ростивши її без матері, він просто здував з дівчинки пилинки. Вона мала все, що можна купити за гроші, він вгадував і випереджав кожне її бажання. Влада і успіх йому були потрібні  тільки заради неї. Щоб його донька мала все найкраще.
«Я люблю тебе, таточку», - у дитинстві часто повторювала вона, обіймаючи його тонкими рученятами за шию. Як давно він не чув від неї цих слів. Тепер Слава його ненавидить. Та й себе. Але звідки у неї такий потяг до саморуйнування? Коли все пішло не так? І навіщо йому тепер успіх і гроші, якщо він не може порятувати рідну доньку?
- Вранці зв’яжешся з Борисом Степановичем, - сказав Влад Андрію.
- Відправите Славу до клініки?
- Відправлю. І нехай не зводить з неї очей. Якщо вона знову втече….
- Я зрозумів.
- І якщо з’являться ті її подружки, жени їх подалі звідси. Ти ж бачив, куди вони затягли Славу, - у відчаї він підвищив голос.
- Так, продавці посмішок останнім часом геть знахабніли.
- Що ти сказав? – перехилившись через бильце переднього сидіння, перепитав Влад.
- Ну ті дівчата…, - здивований такою реакцією шефа, зам’явся Андрій. – В народі так називають повій.
- Я знаю, кого так називають, - перебив його Влад. Слова водія  повернули його в минуле. До випадку, про який він давно забув. Минулого, яким не надто пишався…  
Отримавши у двадцять п’ять років посаду у місцевому уряді, Влад не думав, що тепер весь світ лежить коло його ніг. Він був впевнений, що адекватно оцінює ситуацію. Але ейфорія від перемоги все ж зробила свою  підступну справу. Не деякі речі він став дивитися трохи по-іншому, і та історія яскраво засвідчила, що з його свідомістю все ж «не все було гаразд».
Він якраз знаходився в кабінеті мера, коли до того на прийом прийшла молоденька дівчина, ще зовсім дитина. Мер щойно провів делегацію з іншого міста, і тепер, будучи трохи під шафе, мав припіднятий настрій. Він не надто слухав відвідувачку, котра зі сльозами на очах розповідала про загибель батьків, безгрошів’я, і просила допомогти їй з пошуком роботи.
Влад тільки устиг записати до блокноту прізвище і дату народження дівчини, коли мер, якого почали дратувати сльози молодої особи, грубо її перервав:
- У нас в місті дуже багато безробітних. І я не можу усім допомогти, - огризнувся він. – Мені здавалося, що кожна жінка знає, як їй заробити собі на життя. Існує сотні способів, - він поглянув на стіл, на якому у височенній вазі стояв букет білих троянд. – Наприклад, можна продавати квіти або торгувати посмішкою.
Влад розумів, що мер у своїх брудних натяках зайшов надто далеко, але замість того, щоб вибачитись за свого шефа, підхопив цю гру і голосно засміявся. «Заржав», - точнішого слова і не вигадаєш.
Приголомшене почутим, дівча кулею вилетіло із кабінету. У спину їй летів гучний регіт двох захмелілих чоловіків. «Торгувати посмішкою…», - давилися вони сміхом. На той момент все здавалося веселою, легковажною грою.
«О Боже!» - тяжкий здогад ударив каменем у скроню.  Те, що вони побажали тій дівчині, через багато років сталося з його Славою. Невже це кара за минуле? Невже саме того дня він запустив  механізм самознищення власної доньки?
«У кожної хвороби є своє причина…»
- Повертай! Мені терміново потрібно до офісу, - наказав він Андрію.

Було далеко за північ і у будівлі окрім сонного охоронця не знайшлося жодної живої душі. Підійшовши до свого кабінету, Влад довго дивився на позолочену табличку з написом: «Заступник мера». Йому завжди здавалося, що він не даремно займає цю посаду. Що він допоміг багатьом людям. А як же та, кого він покинув у біді…
Пошуки зайняли не одну і не дві години. На щастя, він все ж зберіг потрібний записник, удача допомогла йому зайти потрібне прізвище.
Минуло стільки років. Можливо, це вже не має значення.
«Я люблю тебе, таточку», - шепотіла йому на вухо крихітка Слава.
Ні, має. Надзвичайно велике…

Повернувшись до машини, Влад віддав Андрію згорнутий навпіл аркуш паперу.
- Тут прізвище і рік народження однієї жінки. Знайди її мені якнайшвидше.
Андрій розгорнув аркуш і прочитав:
- Вашук Надія Олександрівна. А її адреса?
- Це все, що я маю.
- Буде зроблено, - за звичкою повторив Андрій. – Якщо це важливо…
Влад перевів погляд на Славу.
- Дуже. Я маю попросити пробачення.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Victor Artxauz, 14-04-2013

Важливе...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Марія Берберфіш (Мері), 11-04-2013

Дуже непроста тема

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 11-04-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.45890712738037 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Літня книжка» Туве Янссон про дитинство, втрату, буденне та неможливе
Ніжний мох під ногами, теплий вітер, непокірливе море. Самотній острівець, на якому коротають літо герої, …
Класифікуйте конфлікти – полегшає!: Огляд книги “Результативний конфлікт”
Класові, расові, ґендерні — будь-які конфлікти виникають на підґрунті влади. У вступі до цієї книги …
Подорож у пошуках власного імені: Огляд роману Сола Беллоу
Книжкова серія «Нобелівські лауреати» видавництва Жупанського є унікальним зібранням творів десятків …
Жити, щоб літати: Огляд книги “Йди за мрією. Все можливо”
«Йди за мрією. Все можливо» — роман, побудований на реальній людській історії дівчини, яка перемогла …