Весняна погода часом штовхає на дивні вчинки. Ось вам приклад її впливу.
Вам ніколи не доводилось займатися коханням з ... капцем? Якщо вам здається, що це незручно, боляче або аморально, то ви помиляєтесь. Бо позбавити цноти річ ви не зможете, а те наскільки буде приємно залежить тільки від вас. Це, ніби набирати чорнила в ручку перо. Майже нічого не потрібно робити, воно саме тебе засмоктує. Чорна діра, порожнеча раптом наповнюються тобою, і в ній починає проявлятися дивний глибинний зміст: притягування і відштовхування народжують сенс...
Після процесу заповнення капець (дійсно, капець!) починає бути схожим на пончик з кремом. Ще теплий. І коли його розламуєш, то по пальцям стікає липка і густа біло-сиза суміш – концентрат любові кондитера. Звичайно розірвати підошву капця пересічному збоченцю, що страждає від гіподинамії з явними ознаками дистрофії буде важкувато, але ж треба докопуватись до внутрішньої сутності речей.
Є звичайно небезпека, що ваша цюцюрка покриється червоними плямами від подразнення через тертя, але це надто мізерна розплата за отримане задоволення. Якщо ж вас застукали на гарячому під час подібного, то ви скажіть, що перевдягались і просто прикриваєтесь капцем.
Насправді ж буває, що спілкуючись із симпатичною дівчиною, не знаєш про що з нею поговорити. Вона молодша тебе на декілька років, особливо нічим не цікавиться, окрім телесеріалів і розмов з подружками. Разом з тим сподіваєшся, що на сторінках її долі, ще просто багато чистих аркушів, які, можливо, тобі вдасться заповнити з нею разом, літера за літерою, рядок за рядком поряд, будуючи шлях у спільне світле майбутнє.
Можливо також, що її оточення, в якому вона почувається своєю, не відпустить її. Вона виштовхає тебе за двері світу в якому живе, разом з твоїми нікчемними намаганнями міняти інших і пхати носа у чужі справи.
