Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 354, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.147.77.119')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Ессе

?! (Перцовський Костянтин. Переклад: Гаврюша Обізяна)

© Гаврюша Обізяна, 01-10-2005
                                                                          Присвячую Брату з вірою в те,
                                                                                                     що він не поїде

     Я не люблю сало, не ношу вишиванку і не знаю слів українського гімну. Я не перепливав Дніпро і не вмію танцювати гопак. На моєму столі не лежить «Кобзар», а на стіні не висять рушники. Моя кров червона, а не жовто-блакитна. Я не відмінюю «пальто» і «кіно», і три найважливіших слова я сказав російською мовою.
                                                              Я – українець?
     Я вболіваю за «Динамо», за Клічко і Клочкову. Я бачив цю землю із ілюмінатора «Боїнга», але я повернувся. Мені не потрібні неонові міста і селіконові жінки. Я не буду жити там, де вулиці без імен, а люди не кличуть один одного по-батькові. Я залишусь тут. На землі, яка іще не охолола від вогню, і ще не стерлись на плитах імена незабутніх воїнів. Тут дівчата читають в метро і пишуть вірші на парах по термодинаміці. Тут на грошах поети, а не президенти. Тут жартують від душі і посміхаються щиро. Із серця не викреслити  п'яту графу.
                                                               Я – українець!
     Я люблю вузенькі вулиці Львова і проспекти Харкова. Я поріднився з безтурботною Одесою, діловитим Донецьком і легендарною Полтавою. Я не вірю патріотам на трибунах, але вірю патріотам в окопах.
    Я вірю в цю країну: я довіряю цьому повітрю – він тримає купол, цим горам – вони тримають страховку, цим людям – вони тримають слово.
    Я люблю стукіт каблучків по бруківці Андріївського узвоза, глибину карпатських снігів і шепіт кримської гальки. Мені ніколи не забути української колискової і поцілунку на Андріївському. А ще... Мені часто сниться безмежне небо і поле соняхів. І мій син народиться тут.  Одна из востребованных категорией азартных развлечений, предлагаемых клубом, считается золотой кубок игровые автоматы промокод https://zolotoj-kubok365.com.ua/ онлайн.
                                                                 Я – українець!!!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Переклад добрий. А сало любити треба

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© М.Гоголь, 03-10-2005
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.046941995620728 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати