Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2606
Творів: 47447
Рецензій: 92267

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Притча

Євангеліє від Малюка.

© Савур (а був колись Халва), 25-01-2013
Молоді паростки, гриби, лялечки, ікринки ропух в штучному водоймі – були спробою створити штучну екосистему в межах одного кабінету. Святий отець досліджував вплив музики на живі організми.
Ось і зараз з колонок лунав марш Хорста Весселя, а на моніторі комп’ютера відображались шумові спектри.
Святий отець ретельно перераховував всю флору і фауну, міряв і порівнював результат з попередніми. І все це невтомно фіксував, фіксував, фіксував.
Двері відкрились і до кабінету зайшов Малюк.
- Малюк, ти зайшов подивитись на пуголовків? Доведеться ще почекати. Вони ще не з'явились. – розвів руками Святий отець.
Малюк підійшов до тераріуму, уважно роздивився всю флору-фауну і поморщився від музики.
- Будемо чекати. – зітхнув Малюк. – А в мене теж поки нічого не виходить. Нам завдали підготувати доповідь про професію. Я хочу розповісти про тебе і про те як ти працюєш в церкві. Але я не можу ні як зрозуміло пояснити хто такий Бог. Я знаю,що ти священик і працюєш в церкві, розповідаєш людям про Бога. Але як мені пояснити навіщо ти ходиш до церкви – служити Богу, якщо його там ніколи не буває? Можливо Бог знаходиться в іншій церкві? Тоді можливо тобі варто  служити Богу в іншій церкві? В тій в якій він є?
- Тобі дійсно буде важко пояснити своїм одноліткам хто такий Бог і чому я служу в церкві, в якій ти не бачив Бога. Ти ще маленький і багато чого не розумієш. Коли я був таким як ти, я теж вважав, що Бог як міністр або генерал. Але це не так. Ось і церкву ми називаємо «домом Божим», але дім цей потрібен не Богу, а людям. – спробував пояснити Святий отець.
- Тоді де Бог?
- В кожному з нас?
- Але як це може бути? Хіба це можливо? І як його побачити, якщо він в кожному з нас?
- Побачити? – Святий Отець вимкнув марш, запросив сісти Малюка на його місце і почав «лекцію». – Не все можна побачити, так як звикли розуміти це слово ми. Адже ти знаєш як роблять фотографії? Ти знаходишся в одному місці, фотограф – в іншому. Але коли він фотографує, то тоді твій портрет вже може з’явитися на папері, моніторі, на проекційному екрані. Але це було б не можливо, якби не промені світла – фотони. Але фотони не можливо побачити, так як ми бачимо один одного. Але вони є.
- Бог – це світло, промені, фотони? – не всидів Малюк на місці.
- Бог – більше ніж світло. Є багато такого чого ти не здатен побачити. Щоб зателефонувати мамі на мобільний з твого телефону має утворитись електромагнітна хвиля. Ці хвилі ніхто не бачить. Але без них, ти не зміг би почути маму.
- Бог – це хвиля?
- Знову – ні! Бог більше ніж хвиля. Дивись, людині, щоб створити електромагнітну хвилю потрібна електрика. Напруга з’являється в дротах. Тоді по дроту починають рухатись електрони. І хоча в дроті відбувається рух електронів сам дріт залишається на місці. Електрони, які рухаються ми теж не здатні побачити. Але напруга є.
- То Бог – це електрони?
- Бог – це більше ніж всі електрони, фотони і радіохвилі. І ми так само не здатні його побачити. Поміркуй над цим. Але не поспішай з висновками. Нічого страшного якщо ти не все одразу зрозумієш. Навіть не кожен дорослий може пізнати Бога.
***
Експеримент тривав. З'явились нові паростки, гриби, лялечки і ікринки. Нові записи. Нова музика. «Гоп зі смиком».
Продовжував і Малюк шукати Бога.
В кабінет Малюк вбіг радісний і щасливий:
- Я знашов, знайшов його. Я знайшов Бога. Ось диви.
Малюк дістав із кишені доллар і простяг його Святому отцю.
- In god we trust. Ти казав, що Бог більше ніж фотони, електрони і радіохвилі. А гроші можуть стати чим завгодно. І більше. Коли мені бабуся подарувала гроші їх поклали в банк. Щоб потім я зміг отримати гарну освіту. А на ці гроші можна було б купити цілу машину морозива. А коли пройде час, то можна буде купити дві машини морозива. Гроші будуть в банку, вони залишатимуться такими як є, але зможуть стати двома машинами морозова, або освітою. Грошима сплачують рахнки, щоб користуватись потім електрикою, фототехнікою, телефоном. Виявляється гроші є більше ніж вони є насправді. Гроші можуть стати навіть новою церквою. А ще ти казав, що не всі дорослі здатні пізнати Бога. Ти казав про бідняків? Адже не всі дорослі вміють заробляти гроші. Я теж не можу пізнати Бога, тому що не працюю?
Святий отець засміявся.
- Чому ти смієшся? – здивувався Малюк.
- Просто ти так переконливо довів, що гроші – це і є Бог. Але ти помилився. Як і багато дорослих, які вважають гроші Богом.
- Дивно. Ми молимось Богу в церкві, але там я його не бачив. Люди пишуть на грошах про Бога, але гроші не є Богом. Таке враження наче Бог грає з нами в хованки.
- А ось тут схоже правий. Хоча я знаю багато випадків, коли навпаки – люди ховались від Бога.
***
Святий отець не припиняв експеримент. З колонок лунала «Чика из Перми», коли Малюк знов завітав в кабінет.
- Нарешті я побачив Бога! Він був в цирку! – радісно доповів він.
- Ну, якщо ми кажемо, що Бог присутній всюди, то гадаю, що в цирку він теж міг бути. Але мені цікаво як ти його побачив? – не поспішав розділити радість Малюка Святий отець.
- Там виступав заклинатель змій. Він грав на дудочці і змії йому підчинялись. І я подумав, що Георгій Змієборець теж так міг здолати змія-людожера. А потім я згадав про Ієрихонські труби. І подумав, що музику теж не можна побачити так як і фотони, електрони і радіохвилі.
- Малюк, цього разу ти знову помилився. Але мені здається ти вже ближчий до відповіді.
***
«Роде мій красний» лунало в кабінеті. Вперше Святий отець відволікся від експерименту і насолоджувався музикою.
Схоже пісня причарувала і Малюка. Коли він зайшов до кабінету, то з початку зачекав поки скінчиться пісня і лише тоді заговорив:
- Здається я пізнав Бога і якщо він не те, що я думаю, то тоді я не знаю, що й думати. Але я впевнений, що тепер я його пізнав.
- Сподіваюсь ти не помилився! – підбадьорив Малюка Святий Отець.
- Я виліпив вазу і розфарбував її. Я подарував її сестричці на день народження. І хоча це булла дуже красива ваза, це булла лише ваза. І мені захотілось, щоб сестричка знала, що нехай це гарна ваза, але тільки ваза. І я сказав їй, що люблю її! Тато, Бог – це любов?
- Так правий, сину, Бог – це любов!  
Так Малюк пізнав Бога.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Важливо!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 01-02-2013

майже

© George, 25-01-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 25-01-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.58266520500183 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …