Незнайомим з пластунським рухом рухом автор радить звернутись до вікіпедії, щоб дізнвтись більше про Пласт (організація), пластунський курінь, пластунський рій, СКОБ.
***
Оркестр пластунів вигравав мелодію «Ой у лузі червона калина». Курінні старшини, рядові пластуны, пластуни-новаки, батьки пластунів, гості табору - всі урочисто вишукувались і завмерли.
Усюдисущий фотограф схоже вирішив нікого не залишити без портрету: радісні і схвильовані обличчя батьків, безтурботні рядові пластуни, задумливі старшини і звичайно пластуни-новаки, що схилившись перед прапором давали присягу. Лісова галявина тане в цьому урочистому гомоні.
Саме час знайомитись з нашими героями.
- Сильним розумом і тілом! - шепоче Орест.
- Красним душею! – квапиться Михась.
- Обережним в замислах і планах! – трохи не вигукує Назар.
- Бистрим у думці та справах! – виголошує наче молитву гасло пластунів Богданчик.
- Будь завжди напоготові! – закінчує присягу курінний.
- Завжди напоготові! – мов один вигукують новаки.
Присягу закінчено і з дубового гаю в ту саму мить з'являється вершник. Кінь під вершником так і гарцює, чим викликає захват у всіх присутніх.
- Дончак. – хизується своїми знаннями Орест.
- Ось би мені так навчитись! – зітхає Михась.
- Пів-царства за коня! – перекрикує всіх гучний голос Назар.
- Добрий кінь, з дідусевої стайні! – радіє нехай коню, але все таки знайомому Богдан.
Але який же був подив, коли вершник, виїхавши на галявину, схопив прапор і пришпорив коня і за якусь мить його вже й слід простиг.
Курінний, не гаючи часу, одразу ж звернувся до новаків:
- Ну ось, юні пластуни. Ось ваш перший урок – завжди будь напоготові. Ось вам і перше завдання – вистежити викрадача. Наголошую, суворо забороняється під час пошуку відокремлюватись від свого рою.
Новаки не могли згаяти такої нагоди проявити себе.
Схоже викрадач прапору не мав жодних шансів.
Рій за роєм кинулись на пошуки. І справа ця була не з легких.
- Тут бджоли! Дикі! – трохи не залементував на весь ліс Орест.
- Змія! Отруйна! – попередив Михась.
- Порося, десь поруч кабани! – захвилювався Назар.
- Знайшов слід! Гриби зім'яті! – бадьоро рапортував Богданчик.
Вистеживши викрадача, пластуни за наказом курінного оточили схованку злодія.
Та чи була це схованка? Троє інструкторів Арсен, Сава і Тарас із старших пластунів в одязі яничар схоже вже давно чекали на рої повні новаків.
- Молодці хлопці, вистежили викрадача. Але ці яничари схоже по хорошому прапор віддавати не збираються. Покажіть же їм, що наші пластуни козацького роду. А той, хто повернее до табору прапор вже сьогодні і показакує, познайомиться з нашим Орликом, погарцює. Ну, а не здобудете прапор, доведеться вам стайні всім прибирати. Пластуни мають бути працелюбними і бути готовими до всякої роботи. – напучував новаків курінний.
І рої пластунів, не вагаючись, сунули на інструкторів-яничар з різних боків. Та за лічені хвилини старші хлопці впорались з навалою новаків. Перша атака була відбита.
Інструктор Тарас легко й невимушено розкидував новаків, що ті навіть не встигали збагнути, як вони опинялись на лопатках.
З тим самим успіхом Сава ставив підсічки.
Арсен так само швидко розкидав рій новаків.
Рої новаків швидко отямились від сутички і обмінялись супротивниками. Та друга навала новаків виявилась так само невдалою.
Третя спроба виявила, що новаки нехай атакували і білишим числом, але втомились швидше за старших і витриваліших інструкторів. І на четверту атаку новаки пішли вже меншим числом. На п'яту атаку новаків вистачило тільки, щоб зібрати один рій. Тарас, Сава і Арсен з меншим числом новаків впорались ще швидше.
Трохи відпочивши до лав почали повертатись новаки. Але їх супротивники настільки були впевненні у своїй перемозі, що Тарас і Сава почали боротись між собою, лишивши Арсена самого.
Арсен, розкидавши, чергову навалу звернувся до Тараса:
- Тарасе, підміни мене друже, а я оце б подрімав.
Звичайно Арсен не збирався дрімати, а кортів просто подражнити новаків.
Новаки прийняли цей виклик, але Тарас так само стояв мов стіна.
- Ну що? Я вже розім'явся, то може почнемо справжній двобій? – не пропустив Тарас нагоди взяти на кпини новаків.
- Облиш, Тарасе. Я ще не розім'явся. – заступив Тараса Сава.
Настала черга Сави тримати оборону, а Арсен з Тарасом вирішили вшкварити гопака.
Цього разу Орест, Михась, Назар і Богданчик не йшли в наступ з усім роєм. Вони вичекали поки в них з'явиться простір для маневру.
Богданчик спокійним кроком попрямував до Сави. І замість того, щоб спробувати оминути інструктора, або застосувати якийсь прийом, Богданчик кинувся Саві в ноги.
Назар і Орест тієї ж миті швидко підняли на руках Михася і той, відштовхнувшись від зплетених рук товаришів, зробив сальто, завдяки чому опинився за спиною Сави.
Назару і Оресту залишалось лише кинутись в ноги Аресну і Тарасу, щоб не дати їм вхопити Михася.
І ось прапор вже в руках Михася.
Новаки радісно стрибали і навіть вижчали. Наче і не були виснажені всіма тима сутичками.
- Спритний хлопчина. Добрий з тебе пластун буде. – підійшов Куріний до Михася і простягнув руку за прапором.
Але Михась замість того, щоб віддати прапор курінному, сховав його за спиною.
- Але це Богданчик вигадав як здобути прапор. Без Богданчика я б ніколи не здобув прапор. – застрекотів Михась.
Курінний обернувся до Богданчика, який досі, міцно обхопивши руками, блокував ноги Сави.
- Підіймася, Богдане! Забирай в Михайла прапор. – поквапив хлопця курінний.
Богданчик підвівся, підійшов до Михася, але прапор не взяв:
- Маневр вигадав я, але без Назара і Ореста ми б не впорались.
- Правду кажеш! Приємно, що такі дружні хлопці до нашого куреня пристали. Важливо бути не тільки старанним пластуном, але й добрим товаришем. Але як же нам бути з нагородою? Хто сьогодні на Орлику гарцювати буде?
Хлоп'ята переглянулись.
Богданчик випалив першим:
- Щоб на коні гарцювати, за ним догляд потрібен. Орлика напувати треба, нагодувати та гриву з хвостем розчести.
- Я води наношу! – озвався Орест.
- Я гриву розчешу! – відгукнувся Михась.
- А я – хвіст! – викликався Назар.
- А я в саду яблук назбираю для Орлика. – пообіцяв Богданчик.
- Ну тепер я бачу, що наш Орлик в надійних руках. А ви чого замовкли. А ну вдарте марш для переможців. – наказав курінний оркестру.
І музики заграли «Марш Запорожців».
Михась, Назар, Орест і Богданчик заходились поратись біля Орлика, а луна ще довго носила по лісу обітницю пластунів:
- Сильним розумом і тілом!
- Красним душею!
- Обережним в замислах і планах!
- Бистрим у думці та справах!
- Завжди напоготові!
