Я живу у вашій шафі. На другій полиці знизу. У смугастій шкарпетці. Я рипаю-скрипаю дверима вночі. А ще тишком-нишком бавлюся вашими дрібничками. Я ховаюся від кота у складках штор. А потім тихо чмихаю у кулачок десь за антресоллю. Тихенько так, щоб ви не чули. І хитрий кіт теж. Вдень я гойдаюся на люстрі. Читаю газети. Підмітаю хлібні крихти. І дуже на вас чекаю. Коли вас довго нема, я сумую. Сиджу на підвіконні і виглядаю вас у вікно. Я міг би вам показатися, але боюся… злякати вас. Бу!! Я – Барабашко. Я живу у вашій шафі. У самому далекому куточку. Я – хороший…
