Бідолашна Люба! І гарна – хоч малюй, і товкуща, й у пошані, а от не везло їй у житті, наче в Бога теля вкрала, еге! Ми ж дівували разом, то за Любою такі королі пузиря надимали – о-о! А вона – все ні. То через Мельника, я вам скажу, еге – вже хто б, а я не знала! Красний був, чортяка та все морочив дівчині голову, ото й наморочив – сам Вальку Насташкову взяв, а наша Люба як запеклася-як запеклася… Зо зла вийшла за Ми́шку, то воно зо зла така й сім'я получилася – Ми́шка в луг, а Люба, бідолашна, в плуг, до матері значить – виплакуватись.
Повний текст мініатюри:
http://zahid-shid.net/index.php?rt=prostor&start=5
