А серцем, а серцем заволоділи лише емоції....Змінюють світобачення, тай узагалі усе....
Керують розумом, і вражають до самої глибини, торкаючись найдорожчого- душі.
Яка на якусь мить розчаровується в людях, і просто втрачає найцінніше - віру ....
У людей, у те, що є все-таки у світі щось щире, не наігране.... втрачає по краплинці тепло серця, якого колись там було, здавалося, невичерпна кількість.... Зникає та усмішка..., а власне, для кого усміхатись.... кому дарувати усю свою щирість?...
Ні, все ж усміхається, таки є для кого....
Боляче, по-справжньому боляче.... неможливо скласти думки в одне ціле, просто неможливо
Усе якось надзвичайно банально і так тяжко .
Потрошечки зігріваючи серце такими теплими сльозами під улюблені ритми музики... охолоджуючи мозок, стараючись забути геть усе...
починаючи із геть нової сторінки
