Він був абсолютно посередені, а навколо все диміло сірим кольором.
Навіть слина калюж поступово втискалася у пори асфальту.
Слимак виміряв асфальт своїм тільцем, гостре каміння дряпало його черевце – але находячись посередені потрібно терпіти…
Погляд Ι Ι
Скоро осінь… Години три тому звечоріло…
Інтерактивна хвиля настрою зупинилася на передчутті…
Іду до нічного супермаркету за кавою, дай Бог не розчинною…
На вулиці ні душі…
Усі подорожні нявки поховалися за осиковими кілками дорожніх абрівіатур, знаків, натяків…та іншою орфографією…
Одинак-місяць майже схибився десь на небі і тепер простягає до землі свої космічні хвороби, мовляв інших немає…
Погляд Ι
Ці сірі нетрі немають переходу на інший колір…Як гірко у роті від льодяників з сіллю і від того, що до спасіння ще цілі півметра. Але слимак має бажання дійти та вижити, своїми вушками він тягнеться до дзвуків…і чує чиєсь наближення…
Погляд Ι Ι
Я чую хруст…Я відчуваю ланцюг провини попід власними черевиками…Дивлюся під ноги – помічаю велику кількість слимаків біля них…
Вирішую далі йти обережніше…
