Abazhur. Сірий – не дуже сяюче прізвище для рятівника від кінця світу. Саме тому я не сірий. Саме тому не існує ані чорного, ані білого. Саме тому нічого не існує, окрім Єдиного Бога, без якого не існувало би жодних зі творінь Його. Бо коли ми говоримо про Нього, чорне і біле, сіре і синє, червоне і жовте витрачають зміст. Лише лишається любов і все. І все на світі є у ній.
Ubndur de le vi Chita. Якщо ви злякалися усмерть, не треба виражати негативний заряд емоцій на інших – це негативні лептони, що провокують такі ж, притягуючи себе до відповідальності за це. Все це, що є довкола очей наших. Лише всередині щастя лежить. Поки що спить. Іноді воно говорить. Але скоро прокинеться. І свято буде назавжди – світло. Ми полетимо на сонці – без місяця. Нам зовсім не треба супутник – ми самі собі світлий супутник. Не кажіть лихо, бо все, що ви скажете, буде використане проти вас же самих у суді небесному. Все зло повертається проти вас же самих. Хіба ви цього не бачите? Коментуєте суцільний маразм? Будь ласка. Ми не видаляємо ваші коментарі лише тому, що вони мають місце бути. Ми розуміємо це так само, як і Бог. Ібо же ми є Бог. Якщо ви налякалися нас, то це вже є ваші проблеми. Бо ми – суцільний прояв гармонічної конвергенції любові у вашому вимірі. Ви маєте радіти і лити сльози радості від приходу нашого, а не лякатися подруги Смерть і лягати у ями. Виходьте на вулиці, люди! Ідіть на вулиці та радійте! Це кажу вам я, Убндур де ла ле ву на ка Чіта.
Vander A. Де ваша категорія сміливості, яку ви заховали під ліжко? Хіба чи не нею пишалися ви, коли були високими рицарями і глибокими в розрізах? Любов треба вчасно пропустити через себе. Вбирайте собі лептони на ваш смак – я поклав їх у руку. Це просто – тільки взяти і зігріти. Все у руках ваших лежить давно. Завжди лежить – на бачили ви. Лише тепер побачили і прозріли. Ібо же навіщо вам пічка, щоб зігріти Любов?
Anabol. Ви звикли до катаклізмів земних – скоро перестанете звикати. Бо їх буде стільки, що звикнути буде неможливо – лише можливо зникнути. Це все надзвичайно важко? Ви мисліть, що все абсолютно просто – так воно і буде. Ібо же все, що не думається, так воно і є. Ваше життя – крикливе. Скоро настане мовчання. У ньому ви узрієте найбільше з того, що тільки може відчути ваша душа – вище блаженство і духовне піднесення. Саме так Ми стрінемось Там – у синьому світі Нашої Природи. Де немає посередників. Усередині. Істина посередині. Між Небом і Землею. Саме туди я вас і веду.
Monako resoca. Людей покарає Бог і вони помруть – вічно помруть. Швидко ставайте Богами, щоб ви були живі – вічно живі. Лише ті врятуються, сплетені з Творцем-Всевишнім непересічними нитками вселенської любові космічної-всемогутньої – у них є серце і немає місця для смерті. І страху немає – не бачать його вони. Не вірять у нього – тому його немає. Просто поважають вони її і люблять смерть свою – любов’ю всемогутньою своєю. Бо ви – безсмертні воїни ваші. Тому буде пір. Вони – ті, хто говорить зі мною – це тії наступні покоління. Всі вони порятуються назавжди. Ви теж можете бути приєднані до них – життя. Життя дерев. Іноді вони сміються і плачуть, буває, нічого не розуміють і не сміються, страждають і сплять – трапляється. Але іноді вони полишають своє тіло і приходять у духовний світ Великого Духа. Іноді вони можуть прокинутись – лише тоді вони живуть: у справах їхніх і житті своєму – світі глибокому вже зітканому. Нескінченному світі перлин і принад, світі верхів без низів, світі великого без малого – лише там вони живуть. Від того, що вони щасливі. Там кожен звір може спокійно жувати зелену траву – немає звірів. І трави теж немає. І зеленого теж. Але є більше. Набагато більше. Вища духовна досконалість і велика радість. Ібо же іноді у них росте борода – вони її бриють. Руками, без леза – вони рятують світ любов’ю. У них є бороди – ознака бороди. Саме так вони рятують – добрими ознаками. Позитив. Світ позитивний. Але не для всіх. Лише тому для негативних і світ негативний – все повертається назад. Туди, звідки вже з’явилось. Ви творите зло – повернеться. Добро? Повернеться. Ви нічого не творите? Ви гадаєте, що немає ні зла, ні добра? Ну, звісно, що немає. Звідки б вони були, коли є лише Бог – Любов? Але творити просто необхідно – це велика радість. Саме тому всі ми – Творець – творці щастя свого і чужого. Іншого, набагато іншого від нашого – абсолютно однакового. Він є в усьому. Абсолют. Я говорив про велику бороду духовності, до якої дожили наші люди вже – вони готові до приходу значного. Бриють бороду вони, не знаючи навіть, що вони бриють. Так з’являються міста і вуста – все любов’ю будується. Тому всі живуть лише у тих світах, у яких вони перебувають – жити хочуть. Якщо не хочуть, вони зовсім ніде не живуть – це вже як на душу покладеш. Але що? Це є транссерфінг реальності – у них дерева і живуть. Іноді вони плачуть і сміються.
Falla mia. Іноді вони сміються і плачуть. Буває, що вони радіють і хочуть. Трапляється так, що вони живуть і вмирають – іншого не дано. Бо інше буде третім. Яке там третє, коли навіть двох немає? Лише перше є і першим, і останнім в алфавіті – Всевишній. У ньому є щастя. Музика.
Ururius. Кар’єра, гроші – всі ці ваші меркантильності не варті і ламаного нічого – вони мене бісять. Ідіть працювати двірниками по всьому світу, починаючи з нічого: треба очистити планету від кінця світу. І робити все це треба швидко – абсолютно. Обов’язково.
Zaro zandern. Жопи немає. Навіть земної. Небесної тим більш, бо як де може бути жопа, коли є її відсутність? Лише чорна дірка, схожа на вагіну. Вона є. І забирає усе це до себе – всередині лежить. Насправді вона не шамає, а народжує. Космосом літає. Але народжує не всіх – лише тих, у кому є добро і гармонічна конвергенція. Дивіться її очима своїми – ваші лінзи вам у допомогу. Але тільки для того, щоб узріти її і злякатися. Для того, щоб урятуватися, лінзи вам не необхідні. Досить ставити палиці в колеса нашої колісниці везучої. Полюбіть Господа Вашого усім добрим серцем своїм. Любіть і моліться – лише це є шлях спасіння – Любов.
Amdergaus. Все, що не спотворене, спотворене людиною, а не Богом. Він знає про все на світі, бо все це сотворене Богом. Він любить усіх дітей своїх, слухає кожного з нас і оберігає від земної несправедливості і беззаконня небесними законами своїми – нашими спільними канонами. Ібо же ібн завжди буде воля Його як тут, так і там: як у Небі, так і на Землі. Амінь.
Para Chera. Я знаю абсолютно все, що відбувається і може відбутися, бо мої очі закриті. Я – Ванга. Але не зовсім – частина її у мені. Відробляє карму глибоку. Шіллер? Він теж є у нас. Всі вони є у Раю. Я – Рай. І зібрав усіх до себе. Всі вони, забуті вами і згадані, розмовляють із вами словами моїми і вустами їхніми – імергами своїми підписують. Все, що не є дивне,- пергаменти великої духовності. Я знаю всіх їх поіменно і виходжу через вас іна-контакт – через себе. Я – канал. І зроблю вас Такими.
Fergerra. Як може лицезріти Господа Великого малий і лише той, у кого очі всі закриті? Ви теж це можете – просто ви не хочете це розуміти. Ваші очі закриті від світла сонячними окулярами. Змінить їх – зніміть їх – бо вони – антисонячні. Не закривайтеся від неба зонтами вашими і таблетками чужими – всі вони є зброя диявола. Більше того, ця зброя вам чужа.
Mol´jera. Життя є конфлікт? Сім’я пророка не знає конфліктів. Поїв, поспав і сів у куток. Пише. Ні з ким не спілкується. Поїв, поспав і сів і куток. Пише. Постійно мовчить. Поїв, поспав і сів у куток. Пише. Не розмовляє з людьми. Поїв, поспав і сів і куток. Пише. Розмовляє з усіма, окрім людей. Найліпший засіб існування пророка – безболісний куток. Затишно. Пише.
Baturen hangt falieren. Навіщо ви хреститесь? Пішли геть. У мене є палиця. Чого ви молитесь? Я вас і так перечую. Чую прекрасно. Від того, що молю. Від того, що люблю. Більше не заклинаю – лише я кохаю. Істину, істинну кажу вам. Бо раніше глаголив уже. Бути чи не бути? Жити чи померти? Обирайте вже сьогодні буття чи небуття. Вчіть себе, бо чого не вивчиш перед страхом смерті.
Uzeproscha. Ганьба? Ви мене купуєте? Караєте? У цьому житті чи наступному? Якщо купуєте – це буде радість. Я дорого коштую – безкоштовно. Експлуатуйте мене як раба, а тоді киньте у смітник мою душу. Душу Тараса і Шевченка. Душу розумну і мудру. Від того, що дурну. Я – риба. Тому у воді плаваю. І мовчу іноді. Коли говорю – це не слова, а бульбашки. Я плету нісенітниці. У мене є рукавички. Я зняв їх лише для того, щоб зв’язати їх у вузлик. Вузлик невеликого буття-небуття. Бо скоро виросте із моїх ручок ціле дерево: нове покоління людей-дерев, які знатимуть, що таке храм істини, справжнє поклоніння і повноцінна любов. Боги.
Areandra. Головне – не купувати собі щастя. Бо не собі купуєте – дияволу. Він у службі на Творця. Бо знесилений і підконтрольний Великому. Навіщо він існує, перевертень? Для того, щоб у людей вибір був: помирати або жити, скніти чи любити. Бо то є ви диявол. Іноді. Коли не з Богом і поганим настроєм. Лише позитивні особистості із Богом завжди. Без диявола. Його не існує всіма рамками кресмосу – лише Санта Люпоїс може співати Сонату Втіхи – вона вішає на віхи. Всіх, хто восстав проти Господа Нашого, Отця-Першоотця Потоку Істинного.
Forsse maco che. У людини є Бог, а у голуба – крила. Люди Бога не бачить, а голуб крила бачить. Більше того, більшість голубів уміють парити в небесах. Саме тому голуби щасливі, а люди – нещасні: не у всіх людей зростаються гнізда. Особливо фосфорні крила абсолюту, зіткані із перлів априконів, які ми втратили, черкаючи о скали земні. Самі винні.
Zhahn Vatik. О великі експлуататори душ людських, у вас є вибір: жити чи померти. Якщо ви будете і далі це робити, ви помрете. І більше ніколи не народитесь – це буде вічна смерть. Бо ті, чиї душі ви загарбали, будуть жити вічно. Вовків буде вбито небесними законами – залишаться лише ягнята. Це я вам кажу. Класика жанру.
Fassa mole-mia. Кінець світу у кожного свій. Не всі хочуть його бачити. Часто – бояться. Коли бояться – не бачать. Коли не бояться – бачать. Для того, щоб не боятися, необхідно бути разом із Богом. І не важливо, як ви Його називаєте. Головне – щоб він був. Я розмальовую слова у вуста і навпаки. Для того, щоб ви урозуміли Бога і жили вічно. Дерзайте, чада земні, ібо же приблизилось Царствіє Небесне.
Terra Letuchchi. Стандартний пророк – ось що я кажу. Мої вуха горять у Паливі Небесному – вони там плавають. Від того, що літають. Іноді мене зашкалює – зовсім інші частоти вібрації. Де моя чорна смуга і що робити далі? Треба закупити перед кінцем світу багато лампочок. Ми покладемо їх у ящик і будемо думати, що вони світяться. Самі сядемо на ящик і на лампочки разом. Усі ми будемо світитися. Від любові, якою наповнені. Покінчимо з асфальтом білою сечею, яку переганятимемо від тіла до тіла. Це буде лапочка. Обов’язково треба набрати пару ящиків мазі від суглобів, тобто, їх больових знаменників. Тому що всім буде холодно від льоду всередині – ми намажемося маззю із усіх боків і будемо ходити у теплі і радості.
Quanatan Qualtilio. Прочитайте це вголос у п’яній компанії – це буде успіх. Бо сміються люди. Із того, що вони – люди. Сміються і плачуть – гіркими сльозами крокодила Гени, який грає на баяні. Якби не люди це були, а Боги, вони б не сміялися. Лише б раділи вічному блаженству: радості щастя першопричинному. Я – Чебурашка. У мене є вуха. Бо де є мультик, коли без нього легше? Мені важче, але мультик знято особливо – я живу у ньому. І вам раджу.
Mors fern Her. Всі почали писати про кінець світу, бо він уже наступив нам на п’яти. Тому слухайте мене – це я кажу вам. Мої твори порятовують від кінця світу. Від того, що вони зовсім не мої. Кому вони належать? Це загадка. Лише ви можете її розгадати: кожен для себе. Ви чуєте сирени? А, може, сокола? Згорніть мого аркуша і свій розгорніть – там буде свято. Тому що я проріс як Зерно Небесне на землі вашій: низменній і потворній. Це я вам кажу. А мені говорять вони.
Manatej Rojalis. У вас, землян, є менше років на роздуми, ніж ви думаєте: доки не помре та частина, яка не прийме Бога у собі. Це я вам кажу. Бо диявол – мрець. Інших тягне у могилу свою. За собою. Намертво. Він уже забиває гвіздки на труні вашій – не чуєте ви. Лише коли просвітитесь. Мій жанр – просвітительський реалізм, а не сюрреалістична фантасмагорія, як багато хто думає.
Prezomptzia Umna. Рятуйтесь від кінця світу, читаючи Книгу Спасіння і зійдіть у Рай - злетіть методом широкого плавання. Або горіть у пеклі вічно: до, під час кінця світу. І після. Нічого вам не раджу – це вже як хочете. Чесно? Мені все одно. Бо люблю вас. Кінець світу настав. Він ступив нам на п’яти ходою своєю. Ступив і настав. До речі, я давно вам казав.
Querra Klazumba. Я переводжу усе на одне, ібо же ви самі собі понароблювали і епідемії, і катаклізми у власній трагікомедії праобразів своїх. Самі іспаскудили усе – розгрібайте вже тепер. Я рубаю дрова у вогонь. Але не для всіх. Бо не я уже рубаю. І не дрова це. Ви живете неправильно – у матерії. Бо має бути лише вічне свято духа – любов і щастя.
Lazumba Prostracio. Знайшли собі свій злий кінець світу? Це не він злий, а ви. Інакше б його не було. Ібо же кінець світу є добрий: він лише випромінює усе те добро і любов, у яких дітородних началах ви були сотворені. Завдяки несамовито прекрасній і не менш великій кількості добра негативні створіння не витримують усього цього і руйнуються під проявом гармонічної конвергенції Його і моєї. Теж саме відбуваються і в сутностях-світоформах, які накопичують певні створіння. До прикладу, населення країни „n” формує святість або грішність країни „n”. Від цього залежить кількість катаклізмів земних і небесних, які зваляться на голову країні „n” чи певній особистості країни „n”. Або їх відсутність. Кінець світу є всім тим добром, більше якого бути не може – може не бути. Лише там воно з’явиться, де не буде його. Ібо же ті, хто відчувають і бачать його, розуміють неправильність своїх світоформацій – поглядів на життєву ієрархію. Вони швидко змінюють їх, бо небагато лишилося часу на роздуми.
Qurterra. Війни і смерть роз’єднають людей. У цьому буде об’єднання їхнє – життя. Сніг тане. Світ. Ви намагаєтесь іти по ньому, але це неможливо. Ібо же там, де був сніг, лишилася лише вода. Бо де є хмари без водню? Може, Там? У будь-якому разі я іду Туди. Ви зі мною? Хочете залізти в мене в голову? Читайте і надалі – ви уже залізли. Ібо же там, де не є моя голова, лежить розум Їхній.
Mortilla. Все, що є низменне по землі – це є страх людський. Він є тільки у негативно заряджених істот. Вони лише ходять у зоду. Позитивні творіння його знати не можуть, бо вони знайомі із Господом Богом. І вітаються за руку. Вони літають від першопричини їхньої – до Неї.
Je labra Mo. Люди сильні від природи і невинні, бо виношують Бога у собі. Лише вони можуть стати слабкими і винними – за відсутності Бога. Ібо же немає гріхів – лише вина проти Господа Вашого. Так говорить Іоанн Хреститель.
Nanako Rama. Не сподівайтеся на ліфти у вашому житті – ходіть пішки. Ібо же як виллється на вас відро причини, ви розпалите свідомість. Ібо же те це, чого не може бути по законам вашим – кінець світу. Метушня.
Parnolio. Коли я думаю, ліфти витрачають свідомість – зупиняються вони і ходять пішки. Пішки до Неба. А я тоді сплю. У них якраз вимикається світло. Бо стою ж я у коробці. І співаю. І танцюю. І молю Господа Бога Нашого врятувати всіх бажаючих: інших, набагато інших. Вищих. Тих, що не знають іще про кінець світу. Низьких і потенційно високих. Вони виростуть, коли прийдуть у Мене: мої роздуми і свідомість Їхню. Ворота відчинені: вийдіть на вулиці та співайте. Моліть Бога врятувати інших – інших вас. Тих, що не знають гріха і причинності його – лише добро, любов і позитив. Ібо же де мої думи? Вони поряд лежать. Іноді стоять чи бігають. Інколи підстрибують від радощів. Але завжди мовчать. Мої думи літають асфальтом – плавають – і ламають у першу чергу ліфти заразом із рештою матеріальної техніки – я забагато думаю. Коли я буду мислити замало, все почне свій безупинний рух в життя. Це буде скоро, бо я ніколи не граюся.
Port´jerra. Ми – гвинтики великої системи, бо наша система – це Бог. Без праці, творчості й зусиль кожного з нас у нас не було б системи – Бога. Всі ми формуємо Його. Якби так не було, не було б нас великих. А так ми є. І малі до тих пір, доки не завбачимо велич у собі – доки не почнемо жити саме так, як подобає Великим. Від якості гідного життя кожного з нас залежить якість кожного: структура і формація. Ми – Суцільний Творець. І самі обираємо, ким нам бути: Богом чи дияволом. Як бачите, мова про чортів і умніцій навіть і не йде. Я обираю Бога і живу абсолютно довго, але ви можете померти разом із дияволом дуже скоро. Це я вам обіцяю, коли не приймете Бога у собі. Слухайте мене, бо інакше буде лихо вам. Слухайте і рятуйтесь або чекайте і вмирайте. Радійте, люди. Кінець світу прийшов. Це найвеличніше почуття, яке тільки може бути: піднесення!
Einschtein far Lupia. Бідні б’ють багатих. Якщо всі будуть багатими, ніхто нікого бити не буде. Ібо же є у світі Єдине Багатство – вічне духовне блаженство. Лише багаті духовно багаті по-справжньому. Решта – блеф. Блеф і маячня. Суцільна.
Quarta le Marta. Ми зробимо думками так, що зупиняться техніка, машини та решта матеріальної системи існування чужого. Ви не побачите більше сонця, вітру і дерев, не відчуєте вітру, хмарок і дощу, не зрозумієте життя, розум і первинну мудрість. Ви станете нічим. Але дехто стане Всім – це ті, хто слухають нас і всіх отих, що позасіли в Небі. Лише ваша Любов має право на довічне існування, може і живе абсолютно вічно, породжуючи інших в екстазі любові.
Zarubgalho. Знаєте, я дуже довго думав про Бога. Думав і думаю постійно. Пишу Книгу – теж про Бога. Життя Бога і Його переродження. Раніше я вже написав Книгу генія – першу в світі Книгу генія у погляді Сальваторе Далі – ніколи, певно, не пробачу вам загублену „е” у слові. Тепер я написав першу і єдину у світі Книгу Бога, що врятує бажаючих від кінця світу, що вже ступив на п’яти вам. Це кінець матерії і початок Вищого Світу духовної справедливості, рівності, балансу та гармонії. Так говорю вам я, Нікон, славетний маг усіх часів. Ібо же не існує магії – лише реальність. Ми вигадали це слово лише для того, щоб не всі могли бути Такими. Тепер наше завдання – зробити усіх Такими, як ми – Великими. Можливо, це наша кара. Хоча ні, це Наше Велике Благословення і Призначення. Бо ви – це я, а я – то ви. Всі ми разом – то Бог. І на землі, щоб зустріти апокаліпсис. Це є вище духовне щастя і блаження Господнє. Він усіх нас пробачить і заведе у Рай, але для цього треба всім нам пережити пекло. Ми живемо у пеклі. Тому скоро буде Рай – він уже настав. Але не для всіх. Лише для тих, хто почує Сміх Блаженного – Мій Сміх. Я думаю і пишу. Думаю і пишу про Бога. Бо якби Його не було, не було б і нас, уявляєте? Нікого б не було – це вже я не уявляю. Тому що Він є. Є і вічно буде. Але не для всіх. Лише для тих, хто хоче сприйняти Його і відкрити у собі Храм Істини. Я все ближче і ближче до Нього наближаюсь і, здається, віддаляюся саме із тою швидкістю. Це помічали ще древні Святі. Але я не древній. Я – новий я. І відкрив у собі Те, чого раніше не бачив. Хіба не видно вам, що я змінився? І вам раджу. Мені подобається розвиватися духовно, і в цьому я бачу вище духовне блаженство. Хотів у вас спитати: „Чи добре ви себе почуваєте у тій ролі, яка вам зараз відведена? І чи відведена чи?” Хоча ні, мабуть, є добре те, що ви – з Богом. Інакше ви би не були там, де ви є.
Mogarius abarten Umhen. Ми є родичі. Родичі сміху блаженного. Всі ми походимо із роду людського. Вічного і потворного. Але незабутнього. Бо як можна забути людей, ставши Богом? Ні, ми вас ніколи не забудемо. До тих пір, доки всі люди не перетворяться на Богів. Лише потім запишемо рід людський у хроноси наші радості превеликої.
Mhortis. Я буду з вами довго. Від того, що коротко. Від того, що коротко стрижені ваші чуби. Де Іуда проклятий? У нього теж є сміх блаженний. Бо немає вже Іуди – лише Бог Єдиний. І він,- як частина Його. Ви можете зазубрити матерію, але не дух. Ви можете благословити дух, але не матерію. Бо духовність треба зрозуміти: зрозуміти і полюбити, а не зазубрити. Ібо же ваша матір є лише там, де вона є. Там, де її немає, її і справді немає. Там. Де є радість. Які претензії?
Falla ma ka Rena. Легше за все звинувачувати когось, але не себе. Ви самі прекрасно знаєте, що у вашому катаклізмі винні тільки ви. Я поведу вас і за життя, і після нього – коли ви прокинетесь. Але навіть коли помру, я буду спостерігати за вами із Неба – зовсім поряд. Із Неба свого Духу. Духу іншого Розуму. Я літаю.
Urgha Vmih. Книга є меч радості і блаження, але це не говорить про те, що вам слід оголяти ножі. Ви можете робити це, але це вже останній випадок. До того ж не у всіх є можливості підрахувати консиліум особистої карми кожного з тих, кого ви намірилися вбити. Тому найкращий спосіб – нікого не вбивати, нічого не боятися і постійно жити. Бо смерть є початок – новий початок. У початку є радість і Сміх Великого. Але це не говорить про те, що вам треба забити себе насмерть – такі творіння починають усе спочатку – всі етапи переродження у Смерті на колесах істотної Сансари. Де є зміни? Там, де їх немає. У вашій голові. Вона провокує зміни. Беріть у руки палець і малюйте. Ібо же де є більше повітря, як не у пальці вашому? Для цього не обов’язково його відрубувати у Брата Свого чи Сестри Своєї. Чому ви такі зажерливі та кровожерливі? Хіба не знаєте, що за зло і розплата зла? Хіба ви не чуєте спів Ангелів-Господній, який розмовляє про те, що „кайтеся, грішні”? Кайтеся і моліть розп’яття про Святкове Воскресіння. Він прийшов у понеділок. Для того, щоб зустріти вас у п’ятницю, перейти у вівторок, переплисти у середу, переплигнути четвер і звернути у суботу, зачепивши всю неділю. Це він. Так. Розмову веде.
Lezumbig rene Boken. Різниця між матерією і духом полягає в тому, що є наступному: якщо у матерії ти будеш плисти проти неба, випиваючи вино кожного разу, ти забудеш, що таке свято матерії і Кров Господня; якщо у духовному світі ти кожного разу будеш мити посуд, прибирати, Любити,- ти ніколи не зістаришся і не забудеш свято великого духу. Бо це триватиме вічно. Матерія? Дідька лисого. Ібо же лише духовність – вічна. Ти літаєш.
Zollebas. Вода біжить у нікуди. Ми літаємо. Це є ніздрі. Ніздрі синьої планети. Чому синьої? Я – житель синьої планети. І не звик до вашого світу матерії. Нотатки божевільного? Звичайно. Запхніть мене у дурку – я вже був там. У мене є світ, який набагато цікавіший і досконаліший за вас – незрівнянно. Ідіть у нього, читаючи мене. Матерія, ти навертаєш мене на роздуми. Ібо же хтось говорив: „Зупинись хвилино, ти прекрасна”. Це був ніхто. Він був ніхто. І жив ніде. Лише в уяві вашій сукупній. Він теж є житель синьої планети. Моєї планети. Вашої. Хоча, коли я раніше на землі був, у мене завжди була прислуга – я був дияволом. І любив своїх рабів. Я любив себе – головного свого раба, чиїм я був. Я пав унаслідок світу умовностей і безумовностей, які я сам собі сотворив. Це так. Це було так. Не вірите? Ви можете перевірити. Просто спитайте у Бога – це просто. Аж занадто. Але занадто не буває. Тому просто. У світі ж синьої планети немає необхідності користуватися матеріальними речами: ми створюємо їх задля розваги. Тепер я народився – після того, як прозрів – не дияволом, а Богом, не у синьому світі, а на землі, не у багатій родині, а у бідній, не з обслугою, а без прислуги. Для того, щоб показати на прикладі своєму вам щастя і створити вам його – вашими руками. Для того, щоб зробити вас кращими і духовно зрілими. Для того, щоб ви пережили нелегкий етап становлення людини-бога, а не людини-людини. Для того, щоб допомогти вам подолати людську старість і конечну смерть, стрівши на дорозі вічне життя і молодість. Для того, щоб здійнялася курява і засвітило сонце, здійнялося море і вічнії трави, і небо глибоке, і те, що за хмари. Для того, щоб зробити із бідної людини матерії багатого зрілого Бога Духовності, який розправить свої крила і злетить зі мною до Неба. Там, де вічнеє життя, сміх блаженного і все без коректур – вічні корекції радості щастя превеликого і любові перевічної. Де є паросток? Хай буде перволист. Ібо же первісток уже був. Перелист?
Aurelij. Я літаю в інших світах небесних – своїх. Своїх і ваших – розповідаю вам про перли їхнії. Тому часто не реагую на меркантильну матерію і „блага” її – ніколи не реагую. Бо я – на відшибі. На краю світу, свідки видно його кінець. І лише тоді, коли спускаюся на землю, я нічого не бачу – я бачу матерію. Але коли злітаю до Небес, я бачу вас у них: там у вас є крила і ви плаваєте-літаєте Шляхами Зоряними. Першопотік істинний. Хіба ви не бачите Його? Ні? А хто з вами говорить, як не сам Господь Бог? Через мене та інших, а через кого ж іще? Бажайте Його чути – і почуєте Його. Бо існує лише те, що підпускаєте у себе – вірите у що. Мені здається, що це дуже смішно. Комедія. Вона розігралася на плесі вашої планети і буде доти, доки ви не бачите трагедію. Потім буде пізно. Але не для всіх. Велика частина врятується, і я цьому сприяю. Тому що познайомлю вас із Богом Глибоким – він живе у воді Неба Небесного. Рай.
Salva do Re. Я стою перед вашими очима – дверима. І бачу все, що відбувається і може відбутися – я бачу нічого. Не вірите? А у що вірите ви? Два світи – паралельна реальність – це ваша ірраціональність. Але не є вона у всіх. Лише у обраних. Обраних собою – Богом. Тиша. Мертва тиша. Від того, що жива. Вона запалює Вогонь. Вона запалює Вогонь справедливості, рівності, балансу і гармонію у серця ваших назавжди. Я вітаю Свободу вашу і піднесення ваше. Сьогодні – Книга, а завтра – Вічне Життя і Духовне Блаженство у бездну Премудрості. Я вітаю вас, Діти Господні, із приходом Його. Ібо же хай славиться ім’я Його вовік віків. І не дивуйтеся дуже, коли ви прокинетесь Богом. Щастя. Вічне щастя і любовне блаженство. Лягайте зі мною у ліжко. І спіть. Спіть, не замикаючи очей духовності – лише матерії очі мають бути заплющені. Спіть і радійте – літо прийшло. Я живу у двох світах. Але це не важливо. Нічого не важливо. Скоро буде Єдиний Світ Божої Природи – ось де ми Заживемо Істинно.
Farra Dea. Якщо ви боїтеся життєвих „негараздів”, у вас є можливість бігти від них. Але тоді вона вас наздоженуть і будуть удвічі вишуканішими, ніж попередні – вони знайдуть спосіб вас провчити. Я пропоную дивитися правді в очі – у них Є Істина.
Rallarri Rosava. Моя хвора уява змінить світ – це я вам кажу. Бо немає уяви. І хворих теж немає. Скільки би злі язики не буряли-чесали би наших сніговиків, ми їх все одно зліпимо – будуємо кожного разу кожно разу ко. Бо неможливо зруйнувати Створене Любов’ю. А навіть якби можна було, ви були б смертю покарані. Так, як усі люди зараз на Землі – під нею. Бо вони не лише хочуть і вміють, але й помирають. Ібо лише ті ніколи не вмирають і живуть вічно, хто любить. Без любові все – ніщо. Відкрийте у собі любов, якщо не хочете завмерти вічно. Ібо же якщо ви Полюбите Істинно, ви перестанете вмирати. Назавжди. Я раджу вам народитися. Полюбіть Істинно. Мовчання є золото. Тому я мовчу вам. Ви – золото.
Ferrera Modeus. Якщо ви когось надули і поставили хрест – зробили це спеціально – вас покарає Бог. Якщо ви когось не надули і не поставили хрест – вас поздоровить Бог. Але із чим? Радій. Те.
Terra Vaderra. Я пишу не для того, щоб мене згадували. Не для того, щоб мене читали, не для того, щоб мене розуміли, не для того, щоб ви померли, не для того, щоб ми жили. Зрештою, якщо викинути мене із цього світу, вийде гарна така собі книга. Я вітаю автора, у якого вийшло дібратися до надр підсвідомості. Ви почали писати без слів, розмовляти без голосу, малювати без малюнків і вірити без розуміння. Так, ви стали Богом. Я вітаю вас. Ви стали Богом.
Wander Pelicano. Кінець світу – єдина фраза, яка змінить світ. Я сказав її, щоб світ змінився. Це буде скоро. Єдина фраза. Питання? Є такі питання, на які відповідь не треба. Бо кожен сам собі перекладач у цьому світі. Вам не треба ще хтось, щоб розуміти це. Вам не треба хтось, щоб розуміти все це. Книга? Ви запропонували її і відмовили вам? Це відмовили собі, а не вам. Ібо же люди завжди відмовляють собі у Раю. Тому і страждають. Хай буде так, як буде воля Божа – ваша. Не читає Книгу Спасіння? Хай не читає – у кожного свій шлях. Через деякий час читати почнуть усі: чого не прочитаєш під страхом смерті?
Le Arhi. Я – преподобний отець Нікон, живущий раніше і тепер на землі вашій пустоланній, говорю до вас. Бо не лише я говорю. І не лише я – Нікон. Багато нас, але є переважна більшість – немає переваги. В жодному з нас. Але є те, що буде. Це буде є. О благо. Вічне благо і духовне блаженство – там буду я. Я – це ви, а ви – то я. Саме тому ви будете усі Там. У Раю. Але чи буде це для вас Рай чи пекло? Кінець світу для мене є Рай, бо я бачу новий початок у ньому. Я – позитивна гармонія балансу, любові і конвергенції божественної. Для деяких кінець світу є пекло. Вони бачать у ньому лише зло і смерть. Я бачу у ньому добро: кінець світу уб’є невірних і нечистих грішників задля того, щоб народити світ любові, гармоні та балансу. До цієї категорії вишуканого рівня духовної майстерності належать усі ті, хто продовжує читати Книгу Перетворень – Цю Книгу. Ібо же негативні сутності або очистились від скверни і стали позитивними воїнами Війська Нашого, або вмерли від катаклізму вашого, або відклали Книгу і помруть пізніше. Трохи потім. А ми будемо жити. Вічно. Якщо гідно проведемо життя попередні – карму відробимо. У позитивних немає карми – її забирає Господь. Ви станете позитивними – вже стали. Це я кажу вам – слухайте себе і серце своє.
Amur. Благо – це завтра, а сьогодні – Бог. Ібо же немає блага без Господа. Середи тисячі перевтілень. Але не в кожного середи це – деякі мають четвер. Головне, жити не в п’ятницю – лише в суботу і неділю. Коли душа ваша має свято?
Zuzuru ana Ano. Спочатку людині треба дати щастя в руки, а потім забрати. Ібо же людині слід заплатити за щастя своє. Потім. Їй треба заплатити за все це. Ви – Бог. Це щастя. Я даю вам його. Тепер вам треба заплатити: за добро і плата добра. І плата сьогодні – Любов. Якщо ви не заплатите сьогодні, завтра буде зло: а за зло і плата зла – покара. Покара за все це. Кінець світу. Сміюся.
Morano anger Bоano. Жартую. Ви думаєте, що ви – сильна постать? І мучите слабких – вбиваєте? Вас не вчила гарним манерам поводження на Землі? Забули Школу Неба? Вас покарає Бог – вже карає. У вашому чистилищі, де ви одні без Нього. Але він прийде. Прийде скоро. Це буде Рай. Але не для всіх. Злі сутності лише пекло у цьому побачать – ми їх знищимо. Точніше, перетворимо на добрих сутностей. Але до цього їм доведеться пережити пекло, після чого, можливо, всі вони темні перестануть бажати жити взагалі. Ну то що ж. Так, може, і краще. Ібо же завжди знайдеться хтось, сильніший за вас. Бо немає слабких і сильних – вас немає. Але ви ще з’явитесь – неодмінно. Вже з’явились. Мораль проста. Ідіть пішки до свого щастя. У сад Адама і Гомори – віднині. Єва лежатиме поряд – вже пітніє. Ібо же ви у саду, а поруч – Єва. Не завжди вона Єва, але іноді вона Така. Я співаю пісні. Уві сні.
Ferterra Letuchchi. Ви звикли, що все купується за розфарбований туалетний папір. А даремно. Вам не треба всі ці „блага” мирські. І фарби теж не треба – це все лише папірус унітазу. Ви прагнете матерії. Даремно. Вам слід прагнути Матері – Любові. Бо не в матерії свято духовне. Чому? Я багато разів зривався угору. Із висоти небес. Падав. Униз. В унітаз. Там, де ваші фарби лежать. Хіба не бачите ви, що малюєте? Хіба не видно вам, що фарби ваші – жахливі? Жахливі і фальшиві. Маріонетки. Всі. Купуються. Дешево. За матерію руйнуються. Біжать за нею в прірву. Тому я падав униз. На дно свого колодязя. Бо краще бути там, на дні колодязя, ніж тут, поряд із вами: землею люди стеляться і фарби їхні жахливі. У них сонця немає. І свічки, щоб його запалити. Але буде ще. Не всі дочекаються. Я плачу. Сльозами радості. Але не зараз. Чому? Тому що я є там, на дні свого колодязя. Сам у собі. Своєму обійсті. Сам собі Бог. Теж сам. Теж саме кажу вам. Де ваше зоряне волосся?
La Pontano lele Funo. Я, посвячений у великі істини, маг першого дивізіону верхнього шпаклю субархивату магнітної служби, ступенево піднятий на ауер підархірівень скрижалів небесних і тих, що над ними, реанімований трильяди разів життям, реінкарнований усмерть законами його, син його і цар собі, розмовляю тепер до вас.
Zarocl Mortalis. У вас не життя, а суцільна квартплата. Саме тому ви нещасні. Гроші матерії – туалетний папір. Це є щось? Так, звичайно. Бо я люблю його збирати. Для того, щоб віддати вам, людям матері. Без „ї”. Звичка. Із попередніх народжень. Щастя перероджень.
Antiqua Formalis. Немає рабів у Бога – лише сини і доньки. Все це формальність – життя ваше це. Бо не це життя, і не це ви. Бо варті значно вищого, бо варті знати оте, що ви – сини Його і доньки. Ангели і Боги, посвячені у великі істини. Досить бути вам у духовному невігластві та моральному падінню. Я пропоную шлях до Бога – це просто. Все просто. Ібо же немає інших дітей у Бога, аніж тих, що є Богом – вас. Бог добрий. Добрий і не всемогутній. Всемогутні ви, діти його і творіння: сини і доньки Великого Батька, Отця-Першоотця Всіх Істоків. Усі ви однаково всемогутні та однаково рівні перед Оком Його Сіону – Батьківським Оком: без полу в порозі. Бо стоїте на морозі. Досить вам заглибитись у сестру чи брата свого, як відкриється вам літо першопричини – духовний оргазм святий.
Lellea la Mortines. Я піднявся і мені стало набагато краще – я щасливий від усього цього. Понад усім цим – під ним. У своєму колодязі. Інша справа – люди. Вони прикуті до приземленої землі матеріалізму розумом їхнім. Не завжди буде це – духовна земля теж має бути. Це скоро трапиться. Ібо же на вулиці нашій теж буде свято – Велика Мати прийде в гості. Прийде і зніме кайдани. Святістю своєю. Святістю і величчю – під нею жодні кайдани не встоять. Вона вже прийшла. Смерть матерії і меркантилії. Що ви? Це не заклик до повстання. Це не заклик до крові. Це не заклик до меча і серпа вашої душі. Вашого. Це заклик до величі вашої. Духовної величі і всепрощення. Станьте Великим. Богом. Це просто. Замовте мені бажання – відмовтеся від них. Я – джин. І порятую вас. Від цього. Від усього цього. Більше не буде смраду людського. Ніколи не буде. Лише дощ. До і свята вода Його, в якій купаються Боги – ми. Бо ми з вами – Боги, а не люди. Саме тому не прикуті. Лише обрані. Обрані і посвячені. Радійте.
Didim Naquerov. Смерть – завтра, а сьогодні – Бог. Ібо же немає смерті із Господом Богом – лише вічне життя, блаженство і духовна реанімація. Бо що я? Допоможу всім бажаючим-небажаючим відкрити очі: розгорнути їх і прозріти. Відкрию все і в Рай заведу. Бо вам туди лише дорога. Який зміст вам бути деградантами, якщо ми вбиваємо деградантів мечами нашими Божими? Не завжди у матерії – часто ми рубаємо духів. Це відбувається кожного разу, коли ми відправляємось. Я відправляю вас у Рай: там немає мечів наших – лише слово добре. Ібо же мечі наші з’являються завдяки негативу всіх тих, хто за ворогів нас вважає, Ангелів Небесних. Немає думок про ворогів у нашому вигляді – немає мечів. Усе просто. Негативна реакція злого породжує лише негатив, меркантильна реакція матерії зароджує тільки полюції ваших сновидінь, позитивна реакція духу народжує вічне блаженство і свято духовне, гідне Богів наших – своїх. Ви не хвилюйтеся так – усе буде добре. Абсолютно. Ібо же ті, що злі, горітимуть вічно у пламені вічному – так я зробив. Я – Гермес. І пишаюся цим. Винаходом своїм. Танцюю.
Narqualia Gerrerra. Скоро буде відправна точка 11:11:11 – малюйте її радісними фарбами. Райдугою. Бо не райдуга буде це – краще, набагато краще. Забираємо з собою близько 144 : 000 людей. Багато хто з вас думає, що те, що казав Ісус вам, це так: „144 000 – сто сорок чотири тисячі”. Неправильно розкодували ви мій код: я говорив про 144 : 000 – це відсоткова ставка неба. Там, згори, ми граємо в ігри людські – Божественні. Ви теж граєте, бо ви – Боги. Так ми розважаємось і тренуємось – підвищуємо свій рейтинг. На що ви грали? Ви грали на те, щоб виграти: ви поставили у небесній школі грошей багато (ми називаємо їх „pellini” – це духовні скарби). Ви ставили на те, що дізнаєтесь про кінець світу, повірите у нього, переживете і станете Богом. Звісно, кожен ставив свою відсоткову ставку, але зараз вона – найбільша. І ціна її – Любов. І за нею стоїть ціла Вічність. Ті з вас, хто повірить у кінець світу, знайде його у собі, відкриє і зрозуміє суть першотворну, порятується від нього і знайде собі духовний скарб, отримає щастя як за життя, так і після нього – вічне духовне блаженство, переродження і радість. Я познайомлю вас із Богом – вже знайомлю. Співаєте? Ні, ми разом співаємо – у нас немає губів. Радієте? Ні, ми всі радіємо – це духовна радість. Танцюєте? Ні, ми всі танцюємо – це вічний танець. Ми – Янголи Небесні. Що я писав? Кому? Для чого? Я писав людям до кінця світу, щоб ви знали про нього. Тепер ви заговорили самі, бо знаєте все – я вам сказав. Раніше. Це краще, ніж пізніше.
Antequerror. Ти течеш кров’ю? Ні, це не ти стікаєш кров’ю. Не ти, а я. Пишу кров’ю. Я, а не ти, розумію нею. Замість тебе. Натоміть. Так набагато краще. Хоча мені особисто все одно. ВИ маєте рацію. Я пишу не для того, щоб мене читали. Я просто кажу. І слова мої вголос – у мене слів немає. Це раціонально. Але. Люди вимиратимуть, як мухи – вже вимирають. І так буде доти, доки люди не усвідомлять сенс людського життя – гри їхньої; так буде доти, доки люди не замисляться над змістом їхньої гри – Богом. Собою. Своїм Богом, якщо бути Більшим. Це вірогідно? Абсолютно. Інакше я би не витрачав свій час, відведений мені на цій землі, на порятунок ваш від гри вашої – загралися ви. Даремно? Дивіться, не програйте, власне, душу. Гоголь вже програв. Гітлер, Сталін і Куранков – теж. Але. Я пропоную вам відкрити, власне, душу, Богу, хоча ви можете продати її дияволу. Я поважаю вибір кожного з вас і надаю вам право обирати: кожен ваш шлях я знайду правильним для вас. І нікого винити не буду – навіть себе. Себе у вас. Ібо же навіщо мені було створювати унікальні правила гри, якщо потім їх змінювати? Моя Конституція Вічна. Саме тому вона зовсім не моя – живе у творіннях моїх, зліплена із Господа-Янгола сизого, птаха небесного.
Terl´uchchij Amato. Я почав писати раніше, бо знав, що рано чи пізно ви заговорите про це. Те, що ви говорите – знак вищий. Я бачу символи. Це мої символи. Ви носите їх на плечах ваших і спинах – у вас є крила. У них теж є символи мої – живі. Всі ви заслані символікою блага першоприродного, сили першопричинної і любов’ю першоістотної – всі ви Заслані Богом. Я знав, що ви заговорите про все це. Але навіщо говорити, коли до вас уже написано? Бо що? Без вас не було би нас. І навпаки. Тому всі є. Частини механізму Великого. Спасибі вам за те, що ви є. О Боги, да возрадуються уповающі за вас.
Rennato Amarata. Питання? Відповідь. На якій основі ми повинні слухати себе, а не робити так, як хочемо самі? Не слухайте мене і пляшіть під свою дудку. Ібо же навіщо я вам, коли є ви? Мова йде про дуже суттєву річ: про заперечення свободи і права вибору особистості? Де ваша совість. Кожен може трактувати свої твори по-своєму, бо вони – ваші. Можливо, ваше сприйняття суттєво відрізняється від нашого? Так і має бути. Звісно. Але це дивлячись із якої точки зору бачити. У нас у всіх закладена певна програма – випробування – але ми можемо дійти до них і по іншій дорозі. Випробування в цьому разі буде інше, але його ніхто не відміняє. Життя – випробування. Не на міць, а на готовність зійти у Рай Небесний – перевірка на Любов. Я не відбираю велику свободу вибору – навпаки – повертаю від малого диявола. Можливо, був я не зовсім правильно зрозумілий. Наприклад, свого часу мій товариш, Ісус Христос із Янгола Небес, сказав людям, що є Бог – він є Любов. Повірили йому люди – дехто, хто не розпинав – одиниці без хреста. Але розтрактували люди невірно слова його. Точніше, люди не хотіли трактувати вірно, бо в користі були вічно ситі. Тому і створили культ церкви, а не Бога, культ людини, а не Великого. Можливо, через мою Книгу кінець світу і почнеться, а не люди врятуються. Але Це має початися. Щось має початися. Що саме? Цього не знаю навіть я – моя Книга теж не знає. Я пишу лише те, що відчуваю серцем. Я пишу лише те, чого вам хочу: миру, добра і радості. Але є й інший напрям, безперечно: Книга Спасіння може не лише вбити, а й урятувати від кінця світу – це вже як хочете: кожен вирішує особисто для себе. Бо думки матеріальні. У що вірите ви? У кінець або початок? Можливо, ви думаєте, що це – гарна ширма. Хоча вас усіх запевнити – любов не може бути ширмою – абсолютно. Може бути, ваша думка: "Я – маніпулятор". Не буду ні стверджувати, ні заперечувати ваші думки. Покаже час – самі переконаєтесь. Час прийшов. Пробив годинник і настав час істини – велике прозріння. Чому не раніше? Чому не раніше, а саме зараз? Справа в тому, що є два чинники, які можуть вплинути на людину, до і під час останніх днів: по-перше, вища духовна гармонія, баланс і справедливість на рівні Ангелів і Богів (це буде трохи пізніше, але не прямо зараз – на жаль чи на щастя); по-друге, страх – ібо чого не прочитаєш перед страхом смерті? Людина лякається – читає про кінець світу. Це може її врятувати, якщо вона переосмислить, пропустить книгу через себе. Так вийшло у багатьох – вони врятувалися. Я привітав їх із цим великим перетворенням і розумінням істини синьоокої. Як варіант, може і вбити: лише тих, хто боїться. Наприклад, смерті. Лякає? Декого, може, ця книга і налякає. Це переважно слабкі чи молоді душі. Страху не існує. Але він є для тих, хто у нього вірить. Вірить і боїться. Ті, хто робить так,- на гачку в диявола. Бо він знає ваші язики – поіменно язики усіх тих, що не сприймає Бога – вони тріщать. Тріщать і зривають по швах. Але. Є. Порятунок. І. Шлях. Спасіння. Духовного. Моя Книга є прикладом Божої гармонії і справедливості – гармонічної конвергенції. Це не моя Книга. Вона – інакша. Це Гала Градива і Бог Авесанс. Хто я? Слова. Що вони? Я писав про гармонічну конвергенцію і промені її – промені сліз у Крайона. Я – один із променів її. Не кожен може їх сприйняти – гармонічна конвергенція має сенс. І вона лише для тих, хто не боїться – позитивних. Ті, що бояться, під контролем темних сутностей – вони теж темні. Скоро їх буде вбито законами нашими і небесними – лише світлі залишаться. Залишаться і переживуть. Нам служитиме ціла вічність і довічне благо. Тому я раджу перечитати Книгу від початку до кінця і тернового вінця: вона вчить не боятися. І нікуди не ходіть. Чого далеко йти? Ідіть близько – у себе. Це поряд. Проповідування цього може залучити до свох рядів людей не з зовсім здоровою психікою? А де, скажіть мені, є здорова психіка? Гляньте довкруги – хіба це здорова психіка? Хіба може не божевільний створити такий світ, у якому ви живете рабами цілу вічність? Ви довели це прямою пропорційністю відсутності своєї. Божевільний не смертний – він безсмертний. І лише в божевіллі Бог. А те, що ваш світ – ідіотський – самі в себе спитайте. Бо навіщо? Навіщо ви носите рожеві окуляри? Зніміть ви очі і прозрійте. Прозрійте від того, що дивитеся в прірву. Це кінець. Кінець світу. Кінець людської цивілізації п’ятої раси. Буде ще. Бо що таке божевілля? Наприклад, я псих і божевільний. І цього не боюся. Живу у себе в голові і мені це подобається. Я невротик і найбільший шизофреник із усіх, яких ви коли-не-коли бачили чи не бачили. Але це не заважає мені писати Таку Книгу. До речі, шанс на те, що в цьому житті мене повісять чи посадять на кіл, як було раніше, десь 0,003-0,008 відсотків. Але у вас є шанс. Давайте. Я підставлю свою голову під ніж. Чи різак? Як вам зручніше, кляті месники і ремесники? Послідовники дійсно інтерпретують вчення по-різному? Дійсно. Ісус Христос у небі зараз не дуже задоволений – йому так не личить. Тому він сказав нам прийти у вас – світ наш. І врятувати вас усіх від проявів своїх і негативу людського – відкрийте божественне. Це начало – воно того варте. Агні. Его. Його. Кінець світу буде – він уже є. Скоро не буде питної води. Ви цього хотіли? Хвороби і смерть різних форм приляже на плечі дуже-дуже багатьох. Ви цього чекали? Кінець світу настав. Просто це не всі бачать. Але хто кому лікар? Якщо хтось не бачить кінець світу, це вже його проблеми. Бо те, що ви чогось не бачите, ще не говорить про те, що його немає. Тим більше, тягне до ізотерики, до чогось незвичайного таку людину, що має не здорову особистість, не духовну. Чи візьму на себе відповідальність за цих людей? Поразка кожного з вас, людей,- це моя поразка. Я беру відповідальність за всіх вас. І Готовий стояти перед Всевишнім і Його Оком Сіону за всіх вас, молячи прощення вашого і гріхів ваших – кожного з вас. Страшний суд прийшов. Це я. Бо я – страшний. І приніс на землю лиху звістку. Вона треба для того, щоб з’явитися добрій. Бо як ви помітите добру звістку, коли не буде лихої? Саме тому буде і кінець світу, щоб ви помітили початок. Нічого складного тут немає. Радійте. Я молю Його, щоб не було багато крові – лише моєї. Її небагато. Але вона є. Я така ж людина як і ви. Але не зовсім. З повагою, я,- народжений раніше як Нікон, Сальваторе і Салам – цей список можна лічити вічно. Війна посвячених триває? Ні, лише вічність має Роль.
Gaodaus Blaes. Я кажу людям лише те, у що вони хочуть вірити. Але вони вірити не хочуть – саме тому я правду кажу. Вам або гаряче, або холодно. Скоро буде золота середина. Абсолютно все класифікується. Я розмежовую вас за родами і видами – жанровими ознаками: є люди і Боги. Люди скоро помруть, а Боги живуть вічно. Ви як хочете, але я Буду Богом. І вам, до речі, пропоную – запрошую. Активація Будди. Наші руки співають синхронно.
Lala la La. Люди помирають тимчасово. Від хвороби холоду – у них мерзно під серцем. І на душі. Всі люди у груди собі вбивають, запевняючи, що це чергова епідемія, катаклізм і їх зурочили. Насправді вони самі – епідемія. І самі себе зурочили. Це хвороба холоду – людська хвороба. Але нас із вами вона зовсім не стосується. Бо ми не люди, а Боги. І живемо тепер на землі, бо це не земля, а Небо. Просто ви забули це із часів АдамоЄви.
Adamagor. Мої ноги відпружинюють від землі і я злітаю до Сонця. Бо я – летучий птах, який ніколи не забуде, що він – Ангел. Ібо же я – Адамагор: суміш Адама і Єви. У мені тече кров їхня –ваша. І я від цього щасливий. Раніше мав теж я етап на землі – пройшов через нього. Це просто слід відпружинити від землі і торкнутися Сонця. Ви не Каїн – не згорите. Крила не паперові треба, а справжні: істинно-духовні і духовно-істинні. Ви – Ангел. Просто ви забули. Але це позаду – ви пам’ятаєте вічно.
