Чи бачив ти як літають у небі пташки? Мабуть усі бачили. А чи хотілось тобі коли - небудь злетіть у височінь разом з ними? Деякі скажуть: «Навіщо?», деякі: «Це дурниці, а у мене немає часу, вибач». І вони ніколи не зрозуміють, як це можна вирватися з цього кругообігу життя. А мені завжди хотілося злетіти та парити вільно над цим світом. Знаходитись тільки тут і зараз. Тільки в цьому дні, в цій хвилині. Ніби це твоя остання хвилина і ти повинен прожити кожну ії секундочку. І тоді, час починає сповільнюватися. И вже не біжить наче скажений, як завжди. А може і зовсім зупинитися…на час твоєї свободи, такої короткої, але такої значущої. І намагаєшся продовжити цю хвилину якомога довше, тримати ії у своїй руці, як маленьку пташку, яка ще не вміє літати…
Мало, що зрівняється з цим почуттям. А людям його явно не вистачає…у цій повсякденній колотнечі
