Диво дивне ця філософія! Здавалося вже минуло аж вісімнадцять літ,а все таки не збагну навіщо живу. А й справді чому ви живете?! Тому що так закладено матерією,чи тому що так звелів Бог? Ви просто живете й не замислюючись над сутністю вашого буття просто крокуєте по світу, керуючись світлофорами і думками інших людей. Не збагну я цієї істини: чому ви так переймаєтесь думками інших людей, ми ж рівня. Нерозумно перейматись й тоді, коли точно знаєш що та людина займає вищий щабель. Ви запитаєте…чому? Хм…та тому що ви не знаєте цю людину,ви не знаєте чим вона живе,а можливо її душа і справи чорніші від ваших. Невже ви дозволите комусь стати рушійною силою ваших дій. Ні ж бо, ви не безнадійні, ви лиш спостерігачі. Я не в праві вас засуджувати, бо й сама така. Я визнаю – я безнадійно хвора, хвора вами ,хвора всим суспільством. Та це моє життя, моя історія і я пропоную подивитись на світ зовсім іншими очима, очима філософії, філософії живої людини. Я ніколи не замислювалась над тим що я роблю, над тим, що мною керує до сьогоднішнього дня. Моя свідомість ігнорує приблизні причини таких змін, одна з яких моя бездіяльність, пригніченість, страх перед завтрішнім днем. Вам цікаво хто я і чому ви повинні читати цей збір символів і букв не зовсім дорослої людини. Я не можу вам наказувати, письменник повинен вас лише зацікавити, а далі справа вашої свідомості і ваших уявлень про світобудову, про людину, про місце кожного з нас у цьому світі. Ми з вами звичайні люди, які вірять у Бога, у еволюцію «дарвінізм», ми кожного дня живемо за тим, чи іншим законом філософії навіть не замислюючись над ним. А що буде тоді, коли ми навчимося мислити не мислячи. Ми відкриємо зовсім новий потік знань,нове джерело життя, так би мовити – капсулу нового кисню.
Ви не зміните світ,ви змінити себе. Світ змінити неможливо, адже відносно обраної вами точки він досконалий. Таким чином Всесвіт досконалий для кожного з нас, адже ми індивідуальності і в кожного своя точка опори, своє гуманне призначення.
Пропоную зануритись в мої думки, адже я невзмозі тримати їх в собі. Можливо одиниці стануть моїми прихильниками і сами їх я назву своїми лікарями. Саме вони зрозуміють мої думки, уявлення і біль.
Унікальність людини полягає в тому, що вона завжди наділена вибором. Вона має право обрати: піти з життя чи боротися далі. Звичайно я можу годинами розповідати про свої мрії щодо гарного будинку на узбережжі, чоловка, який заставивши власне життя та життя своєї сім'ї оперує мільйонами. В даному разі це ниці бажання. Щоб мати гарне життя потрібно пізнати себе, себе справжню! Памятаєте, як у Гете..."людини пізнає сама себе тією мірою, якою вона пізнала світ". А світ я пізнаю лише в тому разі, коли буду боротися за місце в ньому! Тож сенс нашого життя в боротьбі.
Сенс життя для кожного свій, але це завжди поєднання певної світоглядної основи. В моєму випадку філософська поєднується з цінностями нагромадженими суспільством до мене і в час мого становлення як особистості. А в чому ваш сенс життя?!
