Здається, що заслабкий для свої мрії. Тільки слова були під силу, і ті тепер вичерпались. Настільки спустошений, виснажений цими спробами до кращого. Але ж ні, зачекай, навіть не спробами, а тільки підготовкою до них – лише один крок. Крок, який так і не перейшов у біг, у погоню за щастям чи голлівудським гепіендом. Черговий ступор, котрий вибиває з гри сильніше за невдачі, які являються результатом певних дій. Як говорять, - важлива гра, а не результат. Так і не зміг вийти на поле. Постійно просиджую на лаві запасних, не маючи сили й духу вийти та довести, що таки здатен на щось. Хоча б один-єдиний раз, вийти, з високо піднятою головою, подивитися усім бажаючим у вічі та сказати, - я спробував, у мене вийшло. Розплакатись з посмішкою, в пориві цього блаженного моменту щастя. Або ж навпаки, програти, прийти додому та сказати, - іншим разом, любі мої, іншим разом.
Проте реальність зовсім інша, не схожа, ні на сни, які були порятунком від буденних моментів, ні на надії, котрі надихали до певного моменту. Насправді все зовсім інакше. Викрикуєш у холодні стіни, - Господи, чому мені так не щастить, де те майбутнє, котрого очікував від переїзду до іншої країни. Де, ті стандарти життя, вимріяні такими довгими зимовими вечорами, коли за вікном мінус двадцять три, а ти споглядаєш у вікно тих одиноких перехожих, всотуючи тепло від каміну, якого інші можуть і не відчути. До біса це!
Під три чорти таку свободу, державу та врешті-решт планету. Чому не можу поплакатись рідному братові, прийти після напруженого тижня до батьків і сказати мамі, що ти безмежно її любиш та цінуєш, що вона у тебе така красива. Викурити з татом цигарку, хоча вже два роки як не палиш, посміхнутися і згадати спільний перегляд футбольного матчу. Який об’єднував більше за все. Жодна реклама цього не передасть. Прийти до бабусі, обійняти її і прошепотіти на вушко, - що все буде добре, неодмінно, ось побачиш. Сидіти на паскудному газоні, біля сірого будинку та дивитися, як бавляться у піску діти, створюючи навколо себе таку яскраву барву кольорів, а своїм сміхом, відганяють, будь-які, проблеми. Господи чому, всього цього, не можу зараз відчути-зробити? Чому?
Навіть нема зайвої двадцятки, щоб купити дешевого алкоголю. Запити прояви люті і несправедливості, які оселились в голові. Ні, гроші не головне, що ви. Гроші – це засіб покращення або ж погіршення моменту, певного моменту з твого життя. Головне спроба, яка і приведе тебе до успіху, яка залишить слід в історії. Власній історії твого не закінченого роману. Спроба за спробою. Ще і ще… Тільки тоді, зможеш довести, що ти чогось вартий, що ти не зайва ланка чи пухлина, яку конче потрібно видалити. Ампутувати від суспільства.
