Перед тим, як писати пародію, справжньому пародисту слід:
1. ознайомитися зі всім творчим доробком автора, а не лише з твором, який він зібрався пародіювати;
2. розібратися, якими почуттями та прагненнями керувався автор при написанні твору;
3. визначити адресну аудиторію пародійованого твору;
4. якщо у пародійованому творі присутні ремінісценції на рядки з творів інших авторів або згадуються історичні події чи персонажі, якомога більше дізнатися як про згадані твори, так і про історичні події та персонажі, а також зрозуміти, чому саме автор задіяв їх у тексті;
5. не писати пародії на твори визнаних та відомих авторів, якщо він сам не відноситься до їхнього числа.
Після того, як пародію все-таки написано, справжньому пародисту слід:
1. обов’язково зв’язатися з автором пародійованого твору і в максимально коректній та доброзичливій формі пояснити йому, чому пародія написана саме на цей твір;
2. в разі, якщо пародіювання творів означеного автора не припиняється, продовжувати цей коректний та доброзичливий діалог аж до того моменту, поки автор погоджується його підтримувати.
Примітка: авторам, твори яких часто пародіюють, для полегшення важкої та невдячної праці пародистів варто написати кілька творів, призначених навмисно для пародіювання, причому зазначити, яким саме пародистам вони адресовані. Обрані для цієї почесної місії пародисти повинні одразу ж взятися за написання максимально лояль(єлей)ної до (для) автора пародії та подякувати йому за наданий матеріал.
27.07.2012
* Натхнення: Олександр Зубрій «Про пародії» (http://maysterni.com/publication.php?id=80113)
