Давно минули ті часи, коли ми – чорти блукали по білому світу, щоби добрих людей на гріхи під’юджувати. Могли тоді задля жарту місяця з неба вкрасти чи хурделицю звіяти, аби подорожній напідпитку заблукав та в яку халепу втрапив. Це так, для прикладу. Бо стільки усіляких витівок ми – нечисті, – тоді коїли, аби тільки лиш збити чоловіка з путі істинного, що усього і не злічити. Правда, вже і у ті давні прадідівські часи не все нам удавалося. Скажімо, всім добре відома історія про те, як нещасному чортяці довелося з Диканьки до Петербургу коваля Вакулу за цариці черевичками везти. Той чорт був моїм прадідом, до речі. Чому я про нього згадую? А тому що, можливо, це у нас в роду, на генному, як кажуть люди, рівні закладено – в усілякі халепи втрапляти.
Звісно, кому зараз легко. І в пеклі тепер важкі часи. Грішників що день, то більшає. І всіх потрібно не просто розмістити, а ще й навантажити заняттями, відповідно до роду їх грішності.
А піди придумай, що з ними робити. Інколи, звісно, просто: стилістів-візажистів поливаємо смолою. Співачок і співаків, яких невідомо звідки наплодилося, змушуємо вчити ноти, потім сольфеджіо (вистачає на кілька років) і співати зранку до ночі. Хоча я не заздрю тим чортам, котрі біля шоубізнесказанів працюють. Там такий ґвалт і завивання, при чому цілодобово, що туди тільки старих глухуватих чортів ставлять.
Даїшників у нас теж раніше не було стільки. Чесно кажучи, мені їх навіть шкода, з отими встромленими свистками та паличками. Не вартують вони такої жорстокості, бо ж як діти малі, не зі зла грішили, а через нерозумність.
А от те, як у нас журналісти, ді-джеї з радіо та шоумени «відпочивають», хоч воно і не естетично, за людськими та навіть і за пекельними мірками, а мені все ж подобається. Їх цілодобово лайном поливають, так само, як вони за життя людей. А оскільки того добра у нас у пеклі вдосталь, то його не шкодують, цілою рікою на них виливають. З різних боків труби до казана підвели: одна труба зветься «FM-радіо», друга – «телебачення», третя – «преса», четверта – «інтернет-видання».
Нове розпорядження «знизу» недавно надійшло – готуватися депутатів приймати. Вони і зараз до нас потрапляють, але поодинці. Хоча ходять чутки, що депутати в раю собі місця чи то законодавчо влаштовуватимуть, чи то за гроші купуватимуть. Ще й таке обґрунтування придумали: мовляв, щоб розвантажити чортів. Інші ж кажуть, що депутатів відправляють у офшорні відділення пекла.
Отакі зараз у пеклі справи. А ще ж біда: російські чорти газ втридорога українським продають. То ж грішники не досмажуються постійно. Деякі, котрі по спекотних Мальдівах та по Канарах звикли відпочивати, – відверто мерзнуть. Температурний режим, одним словом, не дотримується. Смола застигає. Не кажучи про те, що жадібних за правилами потрібно розплавленим золотом поїти тричі на день. Деякий час виходили з положення таким макаром: розплавлене золото тільки на сніданок, замість чаю подавали, а на обід та вечерю нарізали шматками: хай гризуть.
Взагалі, народ тепер у пеклі пішов – балуваний. Не дякують, що через дорогі енергоносії сковорідки ледь теплі, то їм ще й олію подавай, аби не пінилася, та покриття антипригарне.
А я, на своє лихо, схитрував, перевів своїх на чорне золото – нафту. Яка, думаю, в біса різниця. А вони, кляті грішники – візьми, та у суд на мене пожалійся. Бо від нафти у них печія і сірководнем з рота тхне. Порушення конституційних прав грішника. Не знаю, яким чином, підозрюю, що не без доброго хабара, але суд став на їхній бік.
Отож, присудили мені піврічне серед людей. Каже шеф: "Піди, відпочинь, подивися-повчися, як слід людей мучити і щоб усе по закону було. А за півроку ми тебе до іншого казана приставимо".
Легко сказати – відпочинь, того гляди щоб тебе не обманули, не пограбували та й взагалі, навіть чортам невідомо – чого від людей можна чекати.
Чесно кажучи, в сфері обману – люди давно чортів переплюнули. Починаючи з отого, коли кажуть: "Доброго дня", а насправді думають: "А щоб ти здох". Зате коли їх обманюють, то дуже ображаються. Особливо – на політиків. Та найвищий рівень обману, який нам - чортам, ніяк не зрозуміти: як можна, і, взагалі, – навіщо – обманювати самих себе?
А ще давно мене цікавить, чи то бува в церквах людських не наші хлопці-чортяки під прикриттям працюють? Шпигунами-резидентами. Адже все співпадає: цікавість до людських гріхів, любов до грошей-золота та розкошів, а судячи з огрядних хвігур – схильність добряче поїсти – попити. Повернуся – порозпитую.
Це ще мені пощастило, що не присудили в жіночій личині в людському світі пожити. Ото було б весело: їсти приготуй, в хаті прибери, попери – попрасуй, на роботі шефа приласкай, дітям домашні завдання перевір, вночі оргазм зімітуй. Та ще й за собою слідкуй: зарядку роби, зайвого не їси, косметикою щодня користуйся, – аби гарно виглядати. От де справжнє пекло.
Правду мудрі чорти кажуть, після такого земного життя багато людей в пеклі просто відпочиває – що є цілковито неприпустимим. І з цим потрібно щось робити.
