Ніч... Тиха чарівна ніч...
У бездонному синьому Небі пливе срібний Місяць... Молодий і дужий Вітер погойдує ним ніжно-ніжно, ніби колискою. Він то голубить і пригортає Місяць, то ніжним подувом легко відводить його убік. Срібний Місяць гойдається у бездонному Небі, як човен...
На борту човна сидять малесенькі Ангелики і стривожено поглядають навкруги... Вони когось виглядають... Деякі Ангелики обережно ловлять манюні кришталеві зорі, любуються ними, як чарівними самоцвітами, і укладають на ложе човна. Зорі колишуться на цьому ложі, перекочуючись з боку на бік... Інші Ангелики ловлять у просторі ніжний серпанок і загортають у нього теплі заколисані зорі.
У човен заглядає Бог... Він ніжно усміхається, торкається заколиханих теплих зірок... І гладить по голівці кожного старанного Ангелика...
Щасливі Ангелики виводять колискову. Ніжна пісня лунає у Космосі, як чарівна сопілка Бога, а у човні – зручно лежать щасливі і сонні дитинчата:
Люлі-люлі, колисанка
Для Іванка і Оксанки...
Люлі-люлі, крапелинка
Для Юрасика й Іринки...
Люлі-люлі, дві краплинки
Для Андрійка і Даринки...
Люлі-люлі, крапелюсі
Для Жоржика і Мартусі...
Люлі-люлі, Срібні Лілії
Для Тарасика і Юлії...
Люлі-люлі, рідний Всесвіт
Для Василька і для Лесі...
Люлі-люлі, три краплинки
Для Віталіка й Галинки...
Люлі-люлі, Божі роси...
Для Михася і Миросі...
Люлі-люлі, вже Світанки...
Для Євгенка й Адріанки...
Люлі-люлі, срібні Хмари
Для Ганнусі і Захара...
Люлі-люлі, Хмарок двійко
Для Марічки і Сергійка...
Люлі-люлі, ясних клейнодів
Це для Олі і для Володі...
Люлі-люлі, мрії-Мрії
Для Інґвара і Надії...
Люлі-люлі, ясні Ранки
Для Олександра і Тетянки...
Люлі-люлі, ясна Зірка,
Це для Мірка, мого Мірка :)
Чутно дужий Вітер. «Тихше! Тихше...» – просять Ангелики. То прилетіли Лелеки. Кожен Лелека заглядає у човен і акуратно бере сповиток із ніжного серпанку. У сповиточку лежить немовлятко, воно сонно позіхає і зручно вмощується.
Лелеки летять додому – на Землю... Вони знають вірну дорогу.
Цієї ночі у когось з’являться такі довгождані маленькі дива ... :)
