Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2438
Творів: 43646
Рецензій: 85072

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза спогади

Розмова без слів

© Артур Сіренко, 12-07-2012
(Уривок з повісті "Батальйон смерті")

                                                                        «Докучили мені слова, слова, слова…»
                                                                                                                (Арсеній Тарковський)

                                                      «Знайти б людину, яка забула слова і поговорити б з нею…»
                                                                                                                                            (Чжуан Цзи)

Спілкування людей – це необов’язково слова. Навіть інколи взагалі не слова – розмови бувають без слів. І в цих розмовах вдається інколи сказати про найголовніше, про найсокровенніше… У цьому я переконувався не раз. Але вперше це зримо і ясно я відчув одного дня на службі N-ській військовій частині у 1984 році.

Якось наказали мені, одному литовцю і ще кільком солдатам щось там робити в «ленінській кімнаті» - чи то стільці ремонтувати чи то вікна і «бойовий листок» заодно намалювати. Ленінська кімнати була вся завішена стендами на тему – як то погано служити в американській армії і як то добре в радянській. Щоправда, стенди про радянську армію мені нагадували якусь чи то казочку чи то утопію. А фотографії свавілля в американській армії мені чомусь надто нагадували те, що я щойно бачив в казармі… Згадався якийсь фільм про революцію, куди солдат поведи з виховною метою. Там були епізоди про те, яка погана була царська армія. Тільки нам чомусь вона здалась курортом в порівняно з нашим буденним життям. Ще згадався чомусь солдатський віршик – породження місцевого фольклору (певно перероблений з якогось зразка зовсім на іншу тему):

…Куди там Достоєвському з романами убогими
     Дізнався б він покійник як тут по морді б’ють…

Чому саме Достоєвський – для мене так і лишилось загадкою. Про армію він не писав…

Будь-яка робота в «ленінській кімнаті» вважалась свого роду відпочинком – ми насолоджувались теплом і безтурботністю. Хотілось поговорити, але мовний бар’єр дещо заважав – втрачались підтексти і натяки. Та й про багато речей говорити було небезпечно – могли донести.

Раптом я взяв в руки два олівці – синій та жовтий, і тримаючи їх разом на фоні плакату з червоним прапором сказав задумано:

- А раніше то було все зовсім інакше…

Литовець взяв зі столу три олівці – жовтий, зелений та червоний і відповів з акцентом:

- Так, зовсім було інакше…

Ми зрозуміли один одного без слів. Навіщо слова і запитання коли і так все ясно? Ми стали хорошими друзями. Не один раз виручали і допомагали один одному. Після армії я думав, що зустрітись вже не доведеться – адже в кожного свій шлях. І своя Батьківщина. Але ми зустрілись. У січні 1991 році на барикадах у Вільнюсі – щоб загинути «за нашу і вашу свободу» або здобути її.

(Написано на основі реальних подій 1983-1985 років.)

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.60244512557983 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Літня книжка» Туве Янссон про дитинство, втрату, буденне та неможливе
Ніжний мох під ногами, теплий вітер, непокірливе море. Самотній острівець, на якому коротають літо герої, …
Класифікуйте конфлікти – полегшає!: Огляд книги “Результативний конфлікт”
Класові, расові, ґендерні — будь-які конфлікти виникають на підґрунті влади. У вступі до цієї книги …
Подорож у пошуках власного імені: Огляд роману Сола Беллоу
Книжкова серія «Нобелівські лауреати» видавництва Жупанського є унікальним зібранням творів десятків …
Жити, щоб літати: Огляд книги “Йди за мрією. Все можливо”
«Йди за мрією. Все можливо» — роман, побудований на реальній людській історії дівчини, яка перемогла …