Дощ йшов уже декілька годин поспіль, і ставав все дужчим. Загін солдатів Імперської гвардії повільно просувався все глибше у джунглі. Йти було важко, а нічна темнота додавала до цього якийсь незрозумілий страх.
- Ми уже близько – сказав комісар, і з цих його слів усі ще більше насторожилися.
Усі знали для чого сюди прийшли і розуміли що повернуться не всі.
Вони були звичайними солдатами Імперіума і багато хто з них не були тут не по своїй волі. Влада Імперіума охоплювала тисячі планет у просторах галактики. А численні міліонні армії допомагали встановлювати на них порядок, за допомогою зброї.
Так сталось і в системі планет Каурава ІІІ. На одному із комплексів планети стався бунт де загинуло близько тисячі людей і як стверджували очевидці – сам хаос забрав їх.
Втома давалася взнаки, багнюка подекуди діставала до колін і здавалася все більш непрохідною.
- Стій! – голос комісара , тихо та водночас чітко змусив усіх зупинитися .
- Ми на місці - подивившись на карту промовив комісар.
Усі почали перевіряти зброю та спорядження , адже у будь яку хвилину вони могли зустрітися з ворогом.
- Сержант!- знову заговорив капітан , - візьми двох бійців та розвідайте точку об’єднання з іншими загонами.
- Слухаюсь!
- Усім іншим приготуватися!- вдивляючись в своїх підданих мовив комісар.
Хвилин через десять почувся шепіт комісарової рації , він швидко підняв її та чітко сказав:
- Слухаю.
- Ми, ми на місці тут…
