Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 33129, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.226.78')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза туристична публіцистика

Буряки

© Андрій Мельничук, 26-05-2012
Яким би клімат несприятливим би не був – все одно знайдеться живність, яка ростиме за його умов найкраще. Чи прижився б ісландський мох на наших чорноземах?
Жителі понаддністрянських сіл кажуть, що в їхніх північних сусідів «навіть огірки сє родити не хочуть». Справді, найсприятливіший для вирощування городини клімат – понад Дністром. Головний же сільськогосподарський мотив  іншого Тернопілля – буряки.
Якщо коротко змалювати картину в цукровій промисловості області – працює всього кілька заводів. Інші або ще раніше порізали на металолом, або ж перетворили на пункти прийому буряка для діючих заводів. Бо для функціонування окремого доводиться утримувати досить велику структуру «ітеерівців» (інженерно-технічний работнік), логічніше приймати буряки в місцях їхнього проростання і залізницею перевозити до місця переробки. Окремі заводи можуть пропрацювати тиждень – і все, більше буряк ніхто не везе.  Для забезпечення безперебійного живлення Чортківського цукрового заводу на добу треба 6-8 тис. тон буряка. Якщо надійно задощить  – резерв закінчується дуже швидко. Зупинки і пов’язані з новим запуском колосальні витрати – для маленьких заводчиків можуть стати каменем на шиї.
Фахові працівники малих заводів в позасезонний час стоять на біржі праці, більших – ходять на роботу неповний тиждень.  Сезонні робітники набираються на кілька місяців. Для деяких людей – це єдина стабільна робота протягом року.
В 2008 році масова частка зданого селянами буряка на .. заводі– близько 5 відсотків від усієї кількості; решта – від фермерських господарств, колгоспів хмельницької області, великих аграрних підприємств.
Скиглити, що «поля стоять»  – в радянські часи кількість орних земель була понад усілякої норми, співвідношення повертається до нормального – а колись буде світло на вулиці і в ендемічних рослин.
Жінки масово почали їхати «на заробітки» наприкінці 90-их. В часи ранньої гривні єдиним реальним способом її отримати було вирощування цукрових буряків. Знемагаючи під палаючим сонцем, жінки по три рази за літо пересапували неосяжні для нашого глузду плантації. Іноді попри те була ще й державна робота – з перспективою зарплати в якомусь майбутньому. Брали “за свій щот”, мінялися змінами; не одна зійшла в могилу через крововилив в мозок. Після такої роботи будь-яка Португалія буде за щастя. Чоловіки переважно займалися грою в пляшечки; пік гри прийшовся на початок 00, коли контролюючий орган – жінки – вже якийсь час були закордоном, але гроші висилали. До нашого часу такі трутні майже всі поспивалися. Зустріти зараз серед білого дня п’яного на вулицях села – треба навмисне цим перейматися, хто шукає, той знайде.
«Вихід» (те, що отримує селянин) цукру з тони буряка – близько 70 кг.  Урожайність з гектару -.. . Звідси треба було оплатити роботу водія – його також можна зрозуміти – черги на бурякопункті  такі, що можна "просидіти" в них добу; оплатити толоку, яка сама десь взялася і її не вийшло спекатися.
Коли ж наступало свято – отримання цукру, ціни на нього  були найнижчими. Перекупники заробляли добрі гроші. Що люди не спродали за пів ціни – з того гнали самогон; до весни наступала стадія блаженного гудіння – поки цукор не скінчиться.
Працівник заводу отримував за сезон близько 20 мішків цукру. Грошей не давали. Найстійкіші олов’яні солдатики чекали серпня – той самий мішок в сезон закруток вартував, в порівнянні з листопадової ціною, в три рази дорожче. В той час за зарплату (яку не давали) можна було купити 5 кружок, одну блюзочку; продукти, як під час війни, вчителям видавали по «карточках» в єдиному магазині з незабутнім асортиментом.
Нам зараз зле живеться? Можливо, за кілька років так буде знову.
Найголовніше при здачі буряка – це ФЗ(фізична забрудненість -  скільки на самому буряковому корені налиплого болота). Кожен «приватник» дбайливо зішкрябував ножем чорне – бо ж варто, щоб в лабораторії буряки здалися невмиваними – і ФЗ з нормального 12-15 відсотків стрімко повзе вгору. Великі підприємства, перед тим, як визначитися із приймаючим заводом, пускають кілька пілотних машин – де ФЗ ліпше буде. Воно залежить не тільки від кількості болота. Тому маленькі заводи, що мають менше місця для маневру, залишаються не при справах. Бо ФЗ може бути й 30 відсотків. Виростив буряка на три машини – однієї як не було.

.. туризм, краєзнавство, історія..
Люди, що пережили все те лихоліття на власній шкурі –  думками й досі в тому часі. Так вже люди побудовані, що застряють в часі найбільших переживань (чоловіки завжди розповідають про армію і з часом романтизують спогади). Людям дуже важко сприймати не тільки важкі слова, пов’язані з краєзнавством, а й взагалі зрозуміти, що то воно таке. І якщо жінка нарешті зібрала грошей на 10 банок фарби – і на нещастя працює старшою сестрою  в церкві – ви їй нічого не поясните. Бо апелюєте не до тих цінностей.
Пережита вбогість випалює в душі ті ділянки, що відповідають за сприйняття культурних цінностей. Чого такі люди можуть навчити своїх дітей – того й навчають.
Велика дяка людям по селах, що зуміли від того вберегтися.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Tempora mutantur et nos mutamur in illis.

© Артур Сіренко, 26-05-2012
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.046968936920166 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати