Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2518
Творів: 45414
Рецензій: 88876

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Така любов

© Ганзенко Олексій, 02-04-2012
То зійшлися що Іван здурів, бо про неї ж і не знали нічого – не місцева. А він, як її привів – город запустив, хазяйство спродав. Була Соломія то була корова, та свині, та качки, та теплиця – розсаду ловко продавали вдвох. Село хазяйновите – славилося розсадою кругом. Там усі такі багатирі! А це… Ні, за жінку Іван рік у жалобі ходив – ніхто нічого. Навіть, як весілля було в небожа – прийшов, подарував і пішов собі. Ні танцював, ні… А де те нещастя найшлось?
Новини збирали скупо, бо ж і не виходив надто. Як Сильвестриха коло зупинки спірвала, то казав, що на спродане живуть і їм стачить. А то Сашко Тритон випитав, що вона з сиріт – пригрів, ну й таке… У Козорізихи, що через шлях, остеохондроз – устає цілу ніч, то бачила – і за північ горить синім у вікні, а бува й по другій… Шепоталися та головами хитали. А найвдаліше вийшло в Петра, що з Коліївщини – вони ж товаришували колись. Петрові Іван казав:
– Пропаду, ось побач.
– То чо…
– А нащо жить? Соломія ж у мене для роботи була, ти зна… Така, що хоч… А любов?
– Чо…
– Дурний ти, Петре, бо нащо чоловік живе? О – і я не знав, а живе, щоб любові вкусить хоч край. Мені зараз нічого не тре – все спродав, тільки її тре…
– Вона ж у дочки тобі… й  люди…  
– Та знаю! Кажу ж – пропаду – висотає з мене всі соки, та перш і я нап'юсь… Пам'ятаєш, як ми – хати нема, жить нема за що… Хіба я вдома спав, хіба я коло жінки спав – я в тракторі спав! А чи я дітей у люди не вивів?
– То живи, а пропадать нащ…  
– Пропаду, хіба я не бачу. Колись у тракторі спав, а це геть не сплю…
– То…
– Бо вона, Петре… Коло неї не заснеш… Коло неї тільки любить та вмерти…
Здурів. Постановили остаточно й відтоді позирали на нього жалісно, а з дітьми про дядька Івана старалися не балакать. А він жалісно позирав на них…


                                                                                                              28 листопада 2011р

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 9

Рецензії на цей твір

На одному диханні...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Марія Берберфіш, 11-05-2012

таки авторська проза...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Maria Goncharenko, 27-04-2012

Ґратулюю!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 04-04-2012

яка така любов?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ганна Осадко, 04-04-2012

Жодного слова

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Nina, 03-04-2012

Народною мовою...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 02-04-2012

"Соломія ж у мене до роботи була..."

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Z, 02-04-2012

Те, що Люко Дашвар

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 02-04-2012

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олена , 02-04-2012

Що йому оті балачки?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Tamara Shevchenko, 02-04-2012
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2024898529053 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …