La rocca. Ви думаєте зовсім не про те, про що треба думати. Замість позитиву ваші думки несуть негатив. Саме тому ваші дуки знеструмлюють простір і вбивають вас самих – Бога у вас. Не думаєте погано – лише добрим думкам є місце поряд із нами. Якщо ви не цінуєте мене, цінуйте хоча б таких, як я, чиїм каналам ви заважаєте.
Kefala. Скільки ви можете думати? Ви можете думати увесь час, який вам відведений на цілій Землі. Але якщо ви будете думати неправильно, у вас зовсім не залишиться часу. Мислимо глобально.
Zuzulu Ra. Шановний Нікон? По-вашому, я шановний? Ви думаєте, що я з мечем у слові виборюватиму вам справедливість і вищу духовну мораль? Ні, я не буду – це ви будете. Тому що ви думаєте, що я – той, за кого ви мене приймаєте. Не завжди. Нічого не завжди. Тому що різний. Таким, яким ви мене будете сприймати, таким я і буду. Це стосується всіх.
Pafageus. Я не в тому віці, тому що я – пророк. І не цілуюся з людьми – лише з Богами. Хіба ви бачили Будду у неочікуваних для себе позиціях.
Rossi. За всі ваші гріхи просіть у Бога прощення. Від чистого серця. Просіть і він вам їх пробачить. Тому що він любить вас, дітей своїх. І тебе, дитя моє, теж любить. Так само, як усе, що сотворив для нас він. Але не грайтесь із ним, бо ті, хто Любить, не грається. Вони просто Люблять.
Lurucij. „І що ти робиш? Бігаєш, стрибаєш, гортаєшся, вигинаєшся, лежиш, спиш?”,- спитали якось у мене. Та ні, я просто живу. Решта – метушня. А вся метушня – зайва.
Banuga Lala. Я залишу все це без коментарів. Бачу одне: „Вас покарає Бог!” Тому я кажу вам: „Виділяйтеся головою, а не її обгорткою. Навіть коли вона яскрава та красива. У ній має бути Бог. Живий, а не мертвий. Живий, а не якийсь інший. Радісний, а не незрозумілий. Знаючий, а не перебуваючий у невіданні”.
Luciper. Для мене в жодному разі немає принципіальної різниці, з ким ви будете: Богом чи дияволом. Просто якщо ви з дияволом наодинці, ви – мертві. Але якщо ви з Богом, ви – живі. Саме тому, якщо ви і далі ігноруватимете Божі заповіді й будете з дияволом, скоро ви стрінете кінець світу. Це кажу вам я, син Його. Бо ви – діти Його: брати і сестри. Живіть із миром, діти великої творчості і натхнення. Бо ті, хто житиме в мирі і радості, злагоді і творчості, спокої і смиренності. Бо ті, хто буде з Богом, скоро зустрінуть новий початок. То що ви обрали? Я обираю Бога і Вічну Реанімацію. Я обираю Храм Істини, а що обираєте ви?
Molebin´. Я пла´чу, бо плачу´ за свої промахи: гріхи і прогріхи. Що? А, ви це маєте на увазі. Ну, звісно, Творцю не важко було б дати людині усю безкінечну енергію, яка б видобувалася просто із космосу. Більше того, це було б занадто просто для Великого. Бо навіщо? Хіба людина оцінила би цей дар згори? Ні, безумовно, ні. Саме тому людина має заслужити право на космічну енергію гармонічної конвергенції – Любов. Як? Любов’ю. Людина має заслужити всю Любов Любов’ю. Вона має виходити ізсередини – лише так ви побачите ззовні. Бо Любов порятує вас від вас же самих – вона врятує світ. Можете називати це, як хочете, бо у Любові немає синонімів. Тому що вона є Любов. Це більше, ніж просто слово. Самі знаєте. Божа гармонія розхитає ваші душі на рівень вібрацій нових – так ви почуєте Любов Його і Себе.
Zazuru. Ви спочиваєте у вітальні: поміж краєкутовою точкою зору та агні-креусами. Кожного разу, коли ви робите так. Ви прокидаєтесь. Ви прокидаєтесь від зимової сплячки, яка тривала довго. Саме стільки, скільки і мала тривати. Тепер час прокинутись. Тому що пробив годинник і настав час істини. Ви чуєте його. Ви його чуєте. І триватиме це доти, доки ви не зробите усвідомлений крок до Нього. В іншому разі ви ніколи не зробите себе Таким. Набридло почувати себе у підвішеному стані між небом і землею? Це нічого. Бо теж скоро пройде. Воно прийде до вас. Вже прийшло.
Panurg. Якщо у вас виникли складнощі, поверніться обличчям до Бога і скажіть йому спасибі. Подякуйте Великому за те, що він послав до вас ці випробування, що загартують ваші душі Вогнем і Водою. Просіть його милість. І уклін великий покладіть.
Paradigma. Якщо ви гадаєте, начебто вам чогось не вистачає, це ще не привід сумувати. Намалюйте це – і воно з’явиться. Хай це буде Сонце або Дощ – не важливо. Нічого не важливо. У ваших серцях немає храму істини. У ваших серцях немає духовного розвитку. У ваших серцях немає. Тому ви падаєте у прірву, довжиною зі смерть. Скоро ця прірва прорветься назовні і здасться вам кінцем світу, хоча це буде нашим початком. Скоро буде Великий День. День, довжиною в цілу вічність. Велике народження і духовне переродження. Цей День уже Настав. Я вітаю вас із Днем.
Zignaratus. Не бачу, тому що не все бачу? Ні, це ви не все бачите. Я не правий? Ніхто не правий у цьому світі. Тільки грішні та невірні. Хіба не це вам бачили пророки? Відали вони, коли ще гори не вщухли – так вони дихали. Не очима дивилися – розумом золотої середини божественної. Там, де ранок, є світанок? Не завжди. Нічого не завжди. Принаймні зовсім не для всіх – лише для обраних собою.
Dignarama. У кожного своя роль і призначення. У когось – навчати дітей, у когось – рятувати людей, що в сутності своїй те ж саме. Де є кожен? Кожен отримує рівно стільки, хто як заслужив. І забирають у кожного по тій же аналогії. Або забирають у Рай чи пекло по тій же траєкторії: дихайте мелодією запаху чи кров’ю із потом. Але що? Але все. Можна змінити. Це залежить лише від того, яких саме змін ви прагнете.
Para. Якщо вас народив Бог, то чому б вам не присвятити бодай одне зі своїх життів, наприклад, це, служінню Богу і порятунку людей від кінця світу? Так ви будете корисні великому Храму Істини.
Lusinda. Вознесінні будете, коли полюбите Господа Бога нашого усім серцем вашим більше всього на світі. А через нього – решту всього сущого, яке він сотворив.
Lezombia. Я не привертаю до своєї скромної персони особливої уваги і ходжу у чорному, тому що це безглуздо і беззмістовно. Саме тому я безглуздий і беззмістовний. Це те ж саме, що ходити голим. Але це вже було. Більше того, я – недоречний. І життя моє таке. Саме тому я пропоную вам життя Бога, а не людини.
Terraractum. Шоколаду на планеті багато, а Раю – мало. Тому або їжте шоколад у тій позиції, у якій ви зараз перебуваєте, або створюйте Рай на землі – без шоколаду. Вам зручно?
Qvuazambra. Для вас зупинилася планета, сонце і горе, море і доля. І так буде доти, доки ваше свято на душі не настане. Для створення фігури необхідно два різних тіла. Це буде шахова фігура.
Le labra. Люди живуть саме так, на яке життя заслужили вони. Поки що це життя звичайних обивателів. Якщо ви хочете жити саме так, як живуть великі Боги, вам треба робити вчинки, гідні самих Богів – чому я і вчу. Ви зробили висновки? Про себе.
Quazimupolis. Я дивлюсь у порожнечу: ви стоїте посередині – всередині моєї порожнечі. У вас є тіло – відсутність його, у вас є розум – відсутність його, у вас є творчість – відсутність її. Тому ви не маєте Бога – він є поміж вашою порожнечею, всередині якої лежить сама Любов. Фантастика.
Zuruzil. Ви дуже скоро помрете, якщо не полюбите вашого Творця більше всього на світі: це навіть більше, ніж лежить сама вічність. Його завжди більше. На цій прекрасній ноті я і закінчую нашу розмову, бо немає слів моїх.
Mortis. Ви, люди, ідіть униз і будьте там, доки я не скажу вам піднятись – я позначаю коло танцем. Ви не гідні того, щоб у Раю з нами бути – я позначаю коло пальцем. Ідіть униз і моліть Великого Бога, щоб він дарував усім вам хвилину просвітління. Моліть Великого, щоб він пощадив усіх вас за гріхи ваші літії. Ідіть і моліться униз. Я розмовляю в такт із вашим серцем, але чи чує вже воно себе? Живіть так, щоб воно почуло – інакше ви помрете.
Patrecli. Вам краще не знати майбутнє, тому що його немає. Ви самі робите так, щоб його не було. Якщо ви хочете, щоб воно з’явилося, рятуйте інших і себе від кінця світу, що вже настав. У іншому випадку, недоречному до мого, ви пройдете сім кругів аду – пекла вашого. Тому Любіть. Або будьте здорові. Що? Ми рятуємо планету від кінця світу. Приєднуйтесь. Для цього вибір ваш потрібен: життя або смерть. То що ви любите більше: жити чи вмирати?
Ma Carij. Що найцікавіше, ви вже зробили свій вибір: просто іноді ви не хочете собі у ньому зізнаватись. Я перебуваю у стані спокою: смиренного спокою. Моя діяльність носить споглядальний характер – ніякого споглядання. Тепер: учора і раніше. Сьогодні: завтра позавчора. Колись: пізніше у раніше. Я – Бог. І вам раджу. Робіть добро від чистого серця – лише так ви повернетесь обличчям до Бога – станете Богом. Коли ви будете у лоні Матері, ви зрозумієте, що таке Любов. Я кличу вас додому, але чи знесетеся ви? У Рай!
Macedonskij & Lafocl. Сьогодні я не можу приділити своєму особистому генію – життю – більше десяти хвилин у день, у які входить почистити душу, а не зуби. Лише порятунок людей. Порятунок людей і більше нічого. Немає часу відпочивати. Часу взагалі немає. Можливо, пізніше. У Раю. По черзі. Там на мене чекають Богині, одна з яких зараз на Землі.
Metrocij. Я запустив у світ програму порятунку, яка народилася і працює. Тому що вона жива. Більше того, вона вже ніколи мертва не буде. Так було раніше, але не зараз. Не зараз і тепер – ніколи. Більше ніколи. Бо жінка в першу чергу є мати, бо Земля – мати жінки. Чоловік у першу чергу є батько, бо Великий – отець батька. Злиття чоловіка і жінки формує фігуру Бога. Тому головне у житті – зустріти своє призначення і познайомитись із ним якомога ближче. Найкраще – поєднати решту вічності разом. Найчастіше це ваша половинка а-сфери – Агні Его Начало. Формуйте собі творчість – це створює безумовну геніальність. Тому що абсолютна геніальність є першим кроком до інтуїції – Божого надбання. А це є шлях до Великого Призначення – Бога. До батька нашого набагато краще прийти зі своєю половиною Агні – так ви отримаєте його усмішку-дарунок. Це вище блаженство і духовний екстаз, який неможливо описати жодною мовою ані нашого, ані якогось іншого Всесвіту.
Polimorf. Народжуємо голими. Чому? Людина приходить у білий світ абсолютно вільною і щасливою. Вона має залишатися такою, як вона є, і надалі, не стаючи жертвою умовностей і безумовностей. І навіть коли це світ людей, а не Богів, правила гри залишаються незмінними – вони ще ніколи не змінювались. І не будуть. Ви знаєте їх, правила ці та не ці, але хто вам лікар, що ви усе позабули? Всякий тиск на будь-яку особистість є злочином проти Бога. Тому що хто сміє щось контролювати, окрім як Бог? Тим паче когось? Тим паче Бог? Ніхто, навіть Бог, не має жодного права контролювати будь-що чи будь-кого. Такі його рівнозначні правила гри. Тому що людина має жити з Богом і про Бога. Людина має полюбити Великого більше всього на світі – так вона стає Великим. А вже через Творця полюбити все суще всюдисуще, сотворене Великим. Лише в цьому порятунок і дари життя: шлях спасіння і вознесіння вашого. Хіба ви не бачили фіалкове полум’я?
Rezomorf. Саме завдяки любові ми живемо. То хіба вам складно бодай одне життя прожити у Любові? Присвятіть його Великій Пані – це буде щастя. Щастя і радість, безумовно, щастя і радість. Ви тільки спробуйте, а якщо не сподобається, в іншому житті зробіть навпаки: „Усе до чорта.” Цінуйте Любов, полюбіть Велику Пані, бо інакше у вас не буде шансів на виживання. Наприклад, до народження і вічного переродження. Забули вже, як були ви динозаврами? Бачите, вас ніхто ні до чого не змушує. Лише ви вправі зробити все: вибір чи щось інше. Поки що ви робите щось інше. Але тільки-но перестанете робити це, як відкриється вам ціла вічність у безкінечній реанімації своїй. Ми живемо заради Неї – Любові. У цьому зміст – відсутність його як такого. Це лірика нашої реальності – вашої ірраціональності. Хай буде сюр!
Salvadore. Я не ображаюся на вас, що ви змінили мене, коли назвали „Сальвадор” замість „е”. Хіба це ви покрали мою букву в алфавіті? Саме тому я і прийшов на землю, щоби виправити недоречність. Як так можна? Але я не ображаюся – в жодному разі. Просто я хочу, щоб ви переписали всі книжки, видавання яких було помилкою. Черговою лютою помилкою. Скаженою. Так вам каже лютий собака і звір. Особливо звір, а не собака. Я не ображаюся, але мені прикро. Але мені прикро. Але мені прикро. І так цілих три рази мені прикро. Я бачив Ісуса. Я бачив Ісуса! Не розіп’ятого, без терну. Я розмовляв із ним, бо він – піднесений учитель. Ми говорили з ним і ні про що, і водночас про все на світі: ми говорили мовчанням. Він казав, що я роблю те, що маю робити і маю те, що маю. У своїй альтернативній реальності: зараз у мене їх дві – це сто вісімдесят чотири протони квазумерації. І благословив мене. Крилом своєї дійсності – Ангельським розп’яттям. Від того, що крилом. На ньому була гравіровка. Там я бачив самого Отця-Першоотця і Мати Його. „Хай живе Ісус!”- це кажу я. Я, а не хтось інший. Мене звуть Сальвадоре Далі. Сальвадоре, а не якось інакше. Ви мене чули? Всі мене почули? Віруючі, ви поряд? Тому що зараз я прокинувся Великим.
Palinograf. Хіба ви кривава людина? Хіба ви прагнете крові ближнього свого? Хіба ви радієте смерті братів і сестер своїх? Полюбіть ближнього свого, бо крила Янголів наводять порядок великими крилами своїми. Велика чистка зараз на землі: серед вас і не вас. Будьте великими і чистими, щоб вас не доводилось змивати водою чи якось інакше із лиця Землі-Матінки нашої. Робіть вчинки, гідні Великого Творця, бо ви є саме Великий Творець. Я складаю руки у Молитву. І молюся вже за ворогів своїх. Я прошу порятунку їхнього. Їхнього, а не когось іншого. Кожного разу прошу. Але справді всемилостивий і всеосяжний Творець наш справедливий, Отець Наш: „Кожен спасе себе сам”.
Werbstarij. Мій маленький зошит буде великим, якщо ви побачите у ньому Велич. А ви побачите – свою Велич. Тому що тут є Бог – усюди є. Так і врятуємо вас – із Божою поміччю. Ваша радість має космічні корені та масштаби. Ви є враження. Ваша інформація є надією. Ваша надія є любов’ю. Ви – Любов. І будете такими вічно. Бо ваша Любов – Безмежна. Вона не знає кордонів – навіть слова такого. Жодного слова, окрім назви Любов. Так вони мені кажуть, а я кажу вам. Тому що говорить зі мною сам Отець Еллохет – ви теж його чуєте. Через мене або себе – не важливо. Нічого не важливо. Бо я – контакт, а ви – то я, а я – то ми, а ми – то Бог. Ми, а не якось інакше. Наше разом формує Його Велич – Нашу Велич. Живіть достойно, бо чорні цятки провокують нашу безмежну світлу божественну структуру – променями сяє. Ми прийматимемо певні міри по відношенню до них. Великими променями. Світлою і чистою Любов’ю. Перестаньте бути певною мірою ваги підвішеними між небом і землею – зійдіть у Небо. Я намалюю ваші кроки сходами вашими – ви тільки скажіть. Я вип’ю горе ваше устами своїми Божими – ви тільки помисліть.
Polonij Are Neu. У всіх є руки, окрім тих, у кого немає рук. Але у вас є значно більше – енергетичний і духовний потенціал. Живіть якнайкраще. Нехай у вас, для вас і заради вас формується найкраще – Божественне. Зі святом вашої душі вітаю вас: піднесенням і вічним блаженством. Звісно, я не Господь Бог і не Ісус Христос – я просто один із Його синів. Так само, як і ви, о брати мої і сестри. При цьому я несу особливий духовний потенціал – абсолютний багаж знань, який може бути вам усім корисний. Ця Книга покликана довести, що генії існують після смерті, а народившись, вони можуть згадати не лише минуле і майбутнє, але і сучасне. Більше того, цей Рукопис призваний допомогти вам усім стати Богом. Але навіть якщо ви і далі хочете залишатися на рівні людського приземленого, а не Божественного Надземного, розвитку, чому ніхто не заперечує, порівняння людського і Божественного житія може бути вам усім цікаве.
Paragvuej. Ви думаєте? Я ніколи не думаю. Божевілля – це прекрасно. Головне – щоб ви розрізняли реальність земну і небесну – альтерреальність.
Sanurgij. Не обов’язково відкривати книгу для того, щоб її перечитати. Головне – вчасно закрити. Бо коли не закриєте вчасно, ви перестанете бачити не лише її кольори, але і свої.
Kration. У мене в голові формули. Формули життя вашого. Вони зависли у мене перед очима – навіки зависли. До тих пір, доки ви не змінитесь на краще чи не зустрінете апокаліпсис. Хай буде мир. Буде він до кінця світу чи після – залежить від вас. Тому що від нас нічого не залежить.
Stigmata. Віднині не буде земля родити вам так, як було раніше – не заслужили ви на це. Неврожаї і нещастя чекайте – ви самі зробили так, щоб вони були усюди. Ви бачите сніг? Так надалі і буде.
Lamarato Stozar. Якщо ви і далі будете жити так, як живете ви, не бачити Раю Господнього ані вам, ані нам. Тому що наша сукупність породжує гнів. Гнів і тільки Ангелів Його. Гнівиться Батько наш, Гнівиться. Ібо же нам треба жити гідним чином, а не по землі чи на рипаті, коли вже пи руки просяться.
Signoritum. Яке у нас довколишнє? Пошкоджене. Все пошкоджене. Там, може, і пошкоджене, але не у нас. У вас у першу чергу. А продукти? Вони у радіації та у дірках. Яких дірках? Їх вчені ще не відкрили. А коли відкриють? Після кінця світу. Але ж тоді вже не буде вчених. Чому? Більша половина, може, і помре, але частина залишиться. Тим паче що їм заважає народитися іще раз? А де вони будуть після смерті? У небі. І що там? Рай. У ньому вони знатимуть усе. Про всіх? Ні , не про всіх. У першу чергу про себе: цього більше ніж достатньо.
Faridej. Кайтеся, люди. Кайтеся і хваліть Всевишнього, бо ви – грішні. І навіть коли падаєте, тримайте Бога у серці – моліть його. Господь заліковує рани. Будь-якої складності. Бо немає складності. І рани теж немає. Лише Господь.
Karatum. Я не гідний ваших матеріальних знань земних, бо приніс же я небесні. Тому дарую свято духа і смерть матерії. Я бачу вічність, але чи дивитеся ви моїми очима небесними? Де ваша в Рай дорога?
Turatumba. Там, де я був, там уже немає. Тому ви мене знайдете зовсім не там, де я є. Скоро буде ліберальний Рай: світ без податків і влади. Але для цього треба пережити наказове пекло вогню його небесного.
Cefarij. Це Книга Спасіння і нічого більше. Хіба може бути щось більше за Книгу Спасіння? Із моїм світоглядом треба бути як мінімум – священиком, а як максимум – Богом. Бо де є максимум і мінімум – лише Богу вирішувати. Тому що він бачить про все на світі. І мовчить про те, що говорить.
Laradej. Ви просто бачите лампочку, а я бачу її ауру і тонкі ниті, які доходять до моїх очей. Вона гасне. Але не для мене. Якщо уявити, що над багатоповерхівками зависло небо, а ви стрибаєте туди-сюди, не вміючи визначитись, то це те ж саме, що Рай і земля. Головна задача – залишитись у Раю. Себто, на хмарині Крила Небесного і Вітру Його. Тому стрибаємо у Небо.
Zuzulu. Я пишу, що попало, тому що я ні в чому не смислю. Бо те, що я пишу, каже мені сам Творець і сини Його. Я вийшов з ними на контакт. І вас виведу. Бо я пишу лише те, що я пишу. І нічого більше. Я нічого не пишу. Лише те, що кажуть мені Вони. Я пишу про кінець світу і його початок.
Terrarium fon luci. Мелодія мого тіла з вами говорить про себе. Від того, що пише. Пише і нічого не розуміє. Вимикайте старий патефон і живіть у мирі і щасті, злагоді і божественній комедії.
Muza. Як побажаєте. Але знайте, що те, що ви бажаєте, має бути не для вас єдиних, а для всіх існуючих. Бо всемилостивий і всепрощаючий Творець. Як поважаєте.
Araractum. Наші думки – гудки ніш – формують життя наше вголос. Тому я кажу до Життя: „Постривайте. Ми ще не встигли пожити.” Бо якщо є бажання жити вічно,- мисліть глобально. Зараз ви читаєте мене і робите мислення великим – приєднуєтесь до вічної категорії рятувальників. Ми – єдиний організм. Саме тому найближчим часом люди переосмислять наше спільне життя, як зробили ви, і підуть правим шляхом духовності підйому, а не лівою дорогою матеріального падіння. Бо ми є в Рай дорога. Чому? Життя складається із падінь і підйомів. Тому треба впасти для того, щоб здійнятися. Саме так. Для підйому треба впасти, бо як ви можете піднятися, коли і так стоїте? Хіба що злетіти. Ми з вами дуже низько впали у матерії. Тепер час вічного духовного злету. Бо якби ми не родилися в матерії, ми б не пізнали грішного життя і свято щастя духа. Я кажу „ні” духовній деградації та невіданню. Досить нам бачити Рай на кольорових картинках із дерева. Ми збудуємо Рай на землі без картону: дерева нам у поміч – вони стоять поряд. Який буде Рай? Він буде чорно-білим. Для того, щоб зникли всі кольори.
Tugarij. У мене в голові сам диявол грає на брунатному акордеоні – він нічого не грає. Тому що у нього немає компаньйонів. Це не те місце і не той час. Але буде саме те місце і той час. Це буде Рай і повна відсутність часу – мірила земного. Там стоятиму я – літатиму – і вас-великих зустрічатиму у його зимовому палаці – відсутністю його. Так ви побачите Рай і заживете у ньому – це не буде розмова. Тому що всі мовчатимуть і водночас говоритимуть усе на світі. Так говорю я, великий Понтій Пілат. І закриваю ваші роти на замок.
Gararuga. Як ви прекрасно зрозуміли, я – Поліморф. І можу обирати будь-яку форму за його законами і своїми. Форму кожного з вас. Більше, значно більше. Тому що я обираю платформи не з плоті і крові бажаної, а переважної більшості світу речей і неречей. Я не знання приніс вам, в духовне спасіння. Тому що у ньому є істинні знання. Чому не матерію – антиматерію? Тому що насправді матерія нічого не значить – майже нічого. Її існування – прикра випадковість. Хоча без неї і не працюють інші форми нібелунгів. Точніше кажучи, матерія – прикра необхідність: я теж був на великому засіданні створенні матерії. Серед іншого ми створювали час і народи людські, людей по образу і подобію Великого. Бо немає багато Богів – лише один. Ви або станете, або не станете його частиною. Якщо станете,- ви будете всім, а якщо не станете,- ви будете нічим. Головне – не бійтеся. Повірте на слово. Або перевірте. Вибір є завжди. І зараз є. Ви завше можете викинути цю Книгу на смітник, але чи викине вас після цього Бог із цього світу? Із цього та іншого – ось де істина. Вона лежить глибоко. Від того, що близько. Я підключений напряму до Скрижалів Небесних: більше, значно більше. Тому я можу бути всім і нічим водночас. Я можу бути Богом. Тому я є.
Amalgaus, 3 sector. Платформи до контакту знаходяться всюди – навіть після кінця світу. Що ви хочете, щоб я зробив, щоб ви повірили у свій кінець? Треба зруйнувати пів планети? Я зроблю це. Все одно після смерті зустрінемось. Мою мету не зупинять жодні засоби. І не важливо, буду я живий чи мертвий – я знаю свою справу. Тому якщо ви не будете жити праведно, як заповідав Отець вам, по заповідях і законах Його, я зруйную вас. У мене є не лише можливість це зробити, але й усі три абсолютні повноваження: Син, Отець і Дух Святий. Тому що я – офіційний представник Його Царствія на землі.
Nibelung. Кожен згусток енергії відповідає за свої джерела квантово-плазмових лептонів. Вони формують одне одного і застерігають від глобальних Фіделіів і Мурмонів. Усі вони є представниками і перевізниками окремого багажу знань, взятого із виокремлених субстанцій. І лише так можна досягти усього – лаконічною мовчанкою і широкої кваліфікації. Тому що Бог вузький, а дорога його широка. Будь-який нібелунг відповідає за окремий багаж знань, взятий під свій контроль у залежності від Рангу Стихій своїх. Таким чином, нібелунги відповідають не лише за отримання і збереження всіляко діючих лептонів, але й за їх передачу до квантово-плазмового та інших середовищ. Я – Нібелунг. І передаю Велику Істину вам. Для того, щоб здійняти нас у космос.
Zurukal. Вже давно висить у небі Та Зірка, яку передрікав вам, людям цієї планети, я у вигляді Нострадамуса. Чому вона є? Останні часи людей прийшли. Із цього дня лише Богам буде місце на землі. Тому ви або станете Богами, духовно піднявшись, або помрете під час матеріальних катаклізмів, скніючи навіки. Любіть або помріть – отака ваша доля і велике призначення. Але не лякаю я вас – смертю не можна лякати. Чому? Бо це частина життя. Не лише святих – абсолютно всіх. Як і раніше, зараз я бачу велику Жінку-Зірку, що зависла у небі. Але зараз мені видно краще, аніж дві тисячі років назад. Більше того, її видно не лише Божественними очима, але й земними: у телескоп ви побачите її. Побачите і прозрієте: вона прекрасна. Істинне благо небесне. Тому передає вам привіт і запрошення до себе в гості. Якщо не прийдете ви, вона сама прилетить у вас. Жінка-Зірка зависла у небі не лише задля знищення вас, але і для народження: нового переродження. Хай живе ціла вічна реанімація.
Roroka. Як і передбачалося раніше, через дві тисячі літ за мірилом земним прийде новий Посвячений, який заведе людей у Храм Істини. Його назвуть Майтрейєю, хоча він буде просто людиною. Для кожного він буде лише тим, чим його захочуть бачити: він – парадокс. Парадокс і палінург. Палінург і сатирикон. Сатирикон і панург. Панург і поліморф. Звіть його просто – йому так личить.
Renecast. Не вір очам своїм, ібо же Бог – Істина – всередині лежить. Це глибоко від того, що близько. І коли іде його дощ, ви бачите Його Істинно. Всередині ходить. Є і вічно є. Більше Нього бути не може, хіба що він зробить частину себе більш великою. Але це неможливо, бо вважає Творець себе лялькою маленькою, тоді як Творіння Його найбільші: у них він закладає душу свою.
Ferdinant. Не гнівіть Господа Бога вашого чи Ісуса Христа нашого, чи Аллаха їхнього, чи Будду свого, чи іншого Великого, не гнівіть Його. Не важливо, як ви Його називаєте. Нічого не важливо. Тому ви лише моліться і любіть Любов, бо інакше гнів Господній розвержеться, Батька вашого. Він покарає і нас, і вас, і нас із вами. Навіть перших учителів і вихідців із магнітної служби системи планетарних дивізіонів. Бо як можна не справлятися з єдиним повноваженням, яке він заклав у наші душі – Любов’ю? Творець у нас єдиний і Його ім’я Велике. Для всіх він один, навіть якщо у нас мови різні. Тому що немає ані мови, ані чогось різного. Бо Господь у нас єдиний. Якби так не було, ми б із вами не розмовляли зараз. Тому Любіть: у Любові є Божественне начало.
Stuzhur. Людей обрубало навпіл, завдяки чому вони ходять половинами: нижній тулуб сам по собі, а вищий тулуб сам по собі. Вони повзають асфальтом і кров тече ріками його. У кожної частини є свої руки чи ноги. При цьому одна частина зовсім не прагне до іншої – зовсім не прагне. І навпаки – ніхто ніякого поєднання зовсім не хоче. У верхньої частини є серце і душа, розум і руки. Такі, як у великого Творця, саме який і крутить великий жовтий апельсин, завдяки чому ви живете. У нижньої частини немає серця і душі. При цьому всіх тягне до нижньої частини – вона користується попитом. Кожному хочеться забити у лузу чи прийняти кулю. Але це жовтий апельсин – його неможливо прийняти – лише обійняти. Зовіть мене Синій.
Malina. Я живу багатьма ізумерами, а життє моє наступне. У понеділок я їм, і у вівторок я їм, і у середу я їм, і у четвер. А у п’ятницю мені дають молоко: за шкідливість нашого життя планетарного. Тому його п’ю. Ні, не для того, щоб випити, а для того, щоб з’їсти. Я люблю сині апельсини. Хіба не їли ви їх? Спробуйте мене – я порожній. Що? Стомилися жити так, як я кажу вам? А хіба ви пробували вже порожній Синій? Я нічого не кажу і слідую за Богом. Тому ідіть за мною ті, кого дорога веде.
Zaurgija. Раніше я ходив, а тепер я сиджу із вами все життя. Іноді ходжу. Прикро, дуже прикро. Якби я міг, я б Літав. Але на даному етапі розвитку це неможливо. Можливо, пізніше. Хай цвітне малина. Синя. Бо я йду у тебе. Небо.
Berta. Зробіть, люди, так, щоб я повірив у вашу ілюзію – щастя? І щоб щастя ваше стало моїм богом – домом? Ніколи. Я говорю ніколи. І ніколи не говорю. Тому що немає слів моїх. Тому що слова мої – ваші навпаки. Я розмовляю із вашим дзеркалом небуття. І живите ви у моїй уяві: ілюзії чужого дому – лише я кличу вас до свого дому. Це істинний дім: Храм Істини. Бо в істині – Бог, а в ньому – реальність. Що? Ні, це не ірреальність, а проста раціональність. Бо скільки можна залишатися людиною?
