Він не знав, що замість парфумів на її туалетному столику акуратно, ряд у ряд стоять пляшечки з отрутою. Він не знав… Того вечора він просто зайшов у паб. І побачив її. Молоду. Спокусливу. Він не знав, що опівночі її зелені, майже зміїні очі горять небезпечним вогнем. Сміливо підсів поряд. Запропонував випити разом. За її красу. Вона погодилась. Але, блиснувши очима, подала йому свій келих. Він не знав, що то був останній вечір його життя… Прийняв трунок з її рук. Випив до дна. Вона голосно розсміялася, закинувши голову. Останнє, що він побачив перед смертю, було її чорне піднебіння… Годинник показував 00:00.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design