-Ти хто?
-Я – Чорна Вівця. Я не з цього Світу. Я сором, від якого вічно горітиме родинне дерево моєї сім’ї. Мене ніхто не любить…
-А куди ти йдеш?
-На край Землі. Туди, звідки я прийшла… А хто ти?
-Я – Біла Ворона. Я всюди чужа. Я не така, як всі. А білизна моїх крил засліплює очі… Я нікому не потрібна... Я йду геть, бо не можу тут залишитись…
-Тобі самотньо?
-Ні... Мені ніколи не буває самотньо наодинці з собою.
-Тобі страшно?
-Зовсім трішечки…
-Хочеш, я піду з тобою?
-Хочу…А куди ми підемо разом?
-Прямо... Туди, де горизонт об’єднує чорне і біле…
