Холодно... Сумно... Осінь...
Оскаженілий вітер лютує... Мчить вулицею, здираючи з дерев останні лахи... Розкидає їх, жене за собою... Змарніле сонце хворобливо освітлює спустошену землю...
І знову вітер... Безжальний... Розганяє спантеличені хмари... Скуйовджує їх, шматує, роздирає... І все жене, жене... Швидко, швидко, швидко...
Парк... Сірий, бездиханній, мертвий... Його холодне тіло раз за разом пронизує вітер... Він хоч і безжальний, та не треба його карати... Пожалійте його... Він не винен... Він просто самотній...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design