Вона тримається за мою руку і усміхається.
Та усмішка адресована мені.
Ямки на її щоках такі, що хочеться вставити в них поцілунок.
Ми йдемо серед невідомих вуличок якогось старого міста.
Раптом вона починає бігти і я пускаюся за нею.
Дивлюся в небо і бачу світлі хмари.
Попереду лунає музика її сміху.
Заплющую очі і наповнююся відчуттям щастя від того, що знаю, коли розплющу їх - знову побачу її... ту усмішку, що адресована мені.
