Як все набридло...І не хочеться прокидатися, адже у снах усе прекрасне, а на яву це пекло. Всі дні так схожі... Такіж сумні і одноманітні... Все набридло. Де доля? Пошук немає сенсу. Я так чекала, а на що сама не знала. Чекати набридло. Мене кудись тянуло. Я бажала чогось нового. Сиділа на підвіконнику і мріяла про майбутню долю. Благала про здійснення мрій. Та марно. Так стало шкода сама себе. Чому я така наївна. На що я чекаю. Потрібно прокинутись. Та я немаю бажання. У мріях добре. А життя - це пекло. Яке терпіти нема сил. Чому так тяжко. На що я так чекаю. Набридло. Немаю сил чекати, та немає сенсу, адже все одно знаю, що чекати немає сенсу, нічого не зміниться. Мрії, мрії - це все ілюзія. На що я надіюся? Я втомилася. Неможу боротися......
