Іде сніг, він кружляє над землею
З висоти він бачить нашу метушню
З висоти він бачить наш біль
Від втрати близьких, від холоду рідних, це біль
Біль що розриває холодом наші серця
Що заморожує думки та почуття
Він перетворює слова у холод
Він розбиває чужі мрії, це холод
Холод рідної землі проти нас, проти мене
Явже не знайду гарячих мрій, де ?
Де загрітись світлом надії ?
Де горять вогні мрії?
Їх нема, лиш пустота царює
Лиш вона все знає.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design