Коли старовинне місто засинає у тихій вечірній імлі, кам”яні леви прокидаються і стають на його охорону. Випрямляють свої зомлілі лапи і на пухнасті гриви одягають золоті ошийники з краплинками вечірньої роси . При світлі місяця росинки яскраво палають і нагадують коштовні діаманти. На високу гору приходить юнак з ліхтариком, засвічує телевежу різнокольоровими вогниками і вона виграє барвами веселки. Тоді й починається чарівна казка старовинного міста.
Вечір, сполоханий травневою зливою, сховався під скляний капелюх одноногого Ліхтаря, що стоїть на Ринку з давніх давен. Ліхтар завжди чекає на Вечора. Освітлює вулицю неоновою лампою, і вони, як старі друзі , довго розмовлять, смакуючи запахи віденської кави та духмяних тістечок з цитриновим кремом. Ці солодощі випікають у казковому будиночку біля Княжої Гори. Його стіни збудовані з кокосового печива, а дах викладений чорним пористим шоколадом та фундуком. Двері зроблені з горіхових вафель, а вікна з вишневого желє. Навколо нього цвітуть мармеладові троянди і барбарисові мальви. Вони такі високі, що голівки дістають до даху. Коли дощить, краплі злітають з шоколадної покрівлі, падають на мальви і фарбують їх у різні відтінки. Квіти багряніють, ваблять до себе, просять їх скуштувати. Подвір”я вистелене морськими камінцями. Розфарбовані машини возять у магазини міста: шоколад, цукорки, тістечка, торти.
У чарівному будиночку живуть кондитери - Жінка і Чоловік. З ними їх улюблений витвір Рожевий Слоник, якого вони зробили з цукрової вати і малинового соку. Їх запашна оселя має багато дивовижних речей. Меблі в будиночку з білого шоколаду. Інтер’єр прикрашають кремові статуетки, троянди з масляного крему. На маленькому столику, який подібний до круасана завжди стоїть солодке. Рожевий Слоник ласує смаколики і вигадує казки. Вечір приходить до нього за казками. Бере їх і несе дітям до ліжечок, щоб вони слухали і засинали.
Вечір спішить до рожевого Слоника, який запросив його на свої іменини. Хоче поділитися з ним новинами міста, про які цікаво розповів йому старий Ліхтар. Біг і втомився. Присів на лавку і слухав цікаві балачки міщан. Посміявся з їх жартів і полетів далі. По дорозі усміхався мешканцям і радів від того, що вони теж люблять каву і солодке.
Чарівний будиночок святково прикрашений кольоровими кульками,чекає гостей. Тихо й непомітно підкрався Вечір до вікна і заглянув у нього. Він дуже любив так робити, хоча знав, що це негарно. Спостерігав як працюють Чоловік і Жінка. Вони готувалися до іменин Рожевого Слоника, який весело гойдався на кріслі-конику і мріяв про свято, вигадував нові казки, цікаві забави, чекав на свого друга .
Вечір милувався Жінкою. Вона гарно прикрашала торти. Виписувала кремом троянди, пелюстки, ягідки. Прилип носом до вікна лабораторії й спостерігав за роботою Чоловіка. На його столі було повно скляночок, скелець мензурок. Кондитер чаклував над мікроскопом, винаходив нові кондитерські смаки, кольори і запахи.
У великій вітальні, зробленій з кокосових стружок, стояли дивани і крісла з м”яких медових пряників. Посередині круглий стіл зроблений з горіхово-шоколадних вафельок. Його підпирали ніжки з хрустких паличок. На столі цукерки з чорносливу в шоколаді, французькі тістечка, морозиво і вазочки з суничками в сметані. Найбільшою смакотою був іменинний торт „ Лісові ягоди”. Солодкий казковий стіл запрошував на гостину.
