Persepiti. „Які планети знаєш?” „Протаріон!” „Я такої не знаю. Ну, є там Марс, Юпітер...” „Звідки тобі знати? Протаріон – це планета не вашої Сонячної системи.” Вона почала говорити слова планетою Протаріон – вона чекає через неї. Тому слухайте слова її планети – лише це шлях до спасіння вашого.
Grayand. Вона закодувала нас на все це. Тому що пробив час істини і настав час жити. Бо лише ті живуть, хто цінує саме життя. А ті, хто не цінує життя, не варті самого життя. Зі мною говорить Протаріон і не тільки.
Stugdio. Сюрреалістична фантасмагорія – надмірна реальність? Слухайте – мене забагато! „Вночі я б’юсь із демонами, тому що не боюсь. У них кігті на губах – лікті на зубах. Он де во стоїть людина. Вона схилилася. Підійдіть та обігрійте – не горіти ж вам пекельним вогнем”,- так говорить Королева Атрибуту. Але я називаю її Царицею Смерті. Для інших вона проста королева лісопилки – щоночі спить на спині. Тому що сіно примушує її пітніти – згори тіло глибоко лежить. Воно тепле. Від того, що холодне. Смерть – гарна любовниця. Я спав із нею неодноразово. Тому що вона – зовсім не вона. Вона – ворота для безумця. Я – безумець, тому що вона – це ворота мої. Зовсім не мої. Чужі якісь, незрозумілі. Вона належить іншому з нас. Іншій частині Бога. Не тій, що зі мною. Тій, що проти мене. Тому що з ними вороги. Вона стоїть пліч-о-пліч із Дияволом – він цілує їй вагіну. Саме тому в нього candida tropicalis – одиничні колонії. На колінах і за пазухою – в пекельній пельці своїй тремає. Мов пташку, що спить і пітніє від сну. Я кінчаю про них і про себе – краще разом.
Leliquas. Королева лісопилки мене зрубала під корінь, наче їву рідку. Тому що я куштував її манну кашу – вона складалась із рідких кристалів сюрреалістичних фантасмагорій. Чому так? Тому що у крові і поті лиця на землі руйную – мандрую лицями землі. Наче лицарями. Ібо же розверзлися на плесі. Де земля істинна? Там! Бо вона,- як небо,- де зорі ясні. І світлі, і чисті,- не випиті всі. Лише покоцані власним індерпосом. Так говорить він. Хто?
Diavol. Він переїхав людину. Тому що я його перехрестив. Ібо же бігли за ним коні апокаліпсису гідним і світлим ясним: чисто-прозорим повітрям. Коні апокаліпсису та Іоан Хреститель весь на них – такий випадок був. Наздогнали й кинули в повітря – така їхня плата. Говорять? Вам будуть говорити: „Ласкаво просимо у пекло”. Якщо ви будете слухати їх, ви там будете. Я запрошую вас у рай – перепрошую? Не слухайте мене і будете там.
Derandion. Скоро кінець світу. Я раджу вам померти до нього, щоб не бачити того, що далі буде. Якщо послухаєте мене і вб’єте себе заразом із іншими – у пеклі з’явитесь. Тому що колись люди забули про любов – я для того родився, щоб вам нагадати. Кажучи відверто, якщо ви зараз не полюбите Творця, чекайте собі вічної смерті. Довго чекати не варто – ви й зараз у власному чистилищі, де Бога немає і ви одні. Тому що ті, хто зі мною говорять – самі божевільні. Це ваші слова. Тому що ми ще віримо в Любов – така наша божевільна компанія.
Pernthker & Fozilium. Якщо я говорю про кінець світу і ви побачите у ньому кінець – це буде ваш кінець. Якщо початок – це буде ваш початок. У вас усіх однакові обличчя – людські. Однаковий розум і серце однакове. Ваш антирозвиток – Диявол – зробив ідентичними і не менш далекими від Абсолюту вас усіх.
Varzhefina fon lelikontina purn getoiia. Так співають ангели – у них закриті губи. Їхній спів – думки, а голос – люди. Бо ангели,- то люди, а думки їхні,- то Бог. Тому що голуби перелітають через дорогу – перший білий летить, мов аркуш повітря. Другий сірий, а третій – чорний. Усі різні кольори мають, але тільки світло їх супроводжує. За нами – решта. Бо решта,- то є ми, а за нами лише Абсолют. Він із усіх боків одночасно – лише так ми розуміємо Природу. Бо є він навіть із тих боків, до яких нам далеко. Саме тому, що близько. Приєднуйтесь. Ібо вже не голуби летять, а янголи. Вони стають людьми, бо знову стають людьми. Для того, щоб відкрити опалені крила, після чого назавше лишитися ангелом – не опалювати фосфорні крила о скали земні і підземні. Голуби – то люди, люди – то ангели, а янголи – то боги. Іще раз? Протирайте штанці.
Faurelija. Я намальований смертю. Для того, щоб жити достойно. Саме тому я живу. Але чи достойно? Чи варті люди самого життя, коли не цінують його і розмінюють на монету дрібну і позорну? Немає прозорості – немає. Нічого немає. Нічого прозорого. Лише смрад – смрад і більше нічого. Зовсім нічого. Зовсім нічого небесного і земного – лише приземлене.
Pankijetankha. Ті, хто не хоче горіти в пеклі вогнем небесним, ставайте в чергу. Раєм дорога додому стелиться – пряма і висока. Кінець настав. Але чи буде це для вас початок?
Faureurhnkh. Я кодую на життя: на символи і звуки, букви і життя – я працюю на життя. Я – Ангел Смерті і життя Його. Я – безсмертний – у мені сидять інші. Я частина великого агні его Начала. Тому борюсь із несправедливістю смертних. Я змінюю думки – моєму голосу дерева хиляться. Я кажу вам, як правильно жити – лише так ви не помрете скоро. Ібо же ті, хто послухає мене, будуть жити вічно.
Dali Salva. Я прикинувся, наче лох у кедах, що нічого не помітив. Заплатив і пішов. А коли вийшов із того самотнього стержня матеріалізму, відправив листа у небо швидкісною поштою. Із підписом: „Азраїл”. Її покарають. Здається, хворобою. Тому що я дуже незвичайна людина... Навіщо я говорив із Оком Сіону, коли воно і так усе бачить? Тому що мій канал передачі лептонів набагато швидший, аніж у інших нібелунгів.
Pelipeti. Ми у Нірвані – це духовне прозріння для наших нібелунгів. Тому слухайте. Коли почне руйнуватися матерія, ви перші до мене прийдете – так говорять ізотопи. Коли неомолекулярний рівень симбіюється із вашими квандергенціями, ви станете навколішки переді мною. Буде це стоячи або сидячи – не важливо. Нічого не важливо. Важливо лише те, що мертві тіні ходять довкола мене – вони говорять зі мною. Мертві від того, що живі? Чи живі від того, що мертві? Не важливо. Нічого не важливо. Важливо лише те, що саме вони говорять. А вони говорять про те, що пробив час істини і прийшов кінець світу – він стоїть на порозі. Я не лякаю вас, а просто переповідаю те, що отримую від них – нічого. Тому слухайте моє обличчя. Буде це обличчя Смерті чи Життя – вирішувати вам. Тому що я бачу не лише мертві тіні, а й живі. Ібо же кожний віруючий знайде своє дітородне Начало. Віруючі, ви тут?
Sakramoni. Три царі та мушкетик стоять навколішках – надиктовано Богом. Те, що ніколи не буде надиктоване, сидить усюди. Але не там, де воно є. Ми скоро вимикаємо світло на вашій планеті – в усіх усюдах. Тоді у вас буде вибір: жити в темряві і вічно пітніти або запалити власне світло, об’єднавши його разом із іншими – Творцем. Якщо обираєте друге – Любов-меню у нас єдина – ви заживете у вічному світлі. Ви рубаєте дерева замість того, щоб танцювати довкруг живих. Ви ходите довкруг замість того, щоб жити у них. Ні, вам краще вбити і без того мертве дерево – хворе. Для того, щоб ніколи більше не танцювати. Де Бог, питаєте? Він тут, бо g дає рівно стільки, хто як заслужив – ви самі собі Бог. По заслугам кожного воздасться, говорите? І забирає так само. Для того, щоб віддати в гідрокубі.
Lareca Morano. Коли я кажу, що „я – Диявол”, це значить, що я – Диявол? Коли я кажу, що „я – Бог”, це значить, що я – Бог? Але навіщо? Навіщо відкривати рота, щоб говорити слова?
Z. Я бачу фіалковий вогонь – живу у ньому. Це полум’я. Від того, що вогонь. Він смугастий і великий – лише так я втрачаю зору ілюзію. Коли малий – так його бачу. Лише так порятуються люди – коли відкриють агні-фіалку в собі.
Flujus izinoid Morate. Я – привид. Мене немає. Це тінь моя ходить. Насправді я – мрець. Мрець і скотина. Тварюка, що любить – не знає слова цього. Падлюка, що вижчить і тягне за собою купу гною. Насправді я – привид. Насправді мене зовсім немає. Але там, де я є, з’явитесь і ви. Це буде рай.
Fljus Kvamperfektum. У моїй голові грає небесна симфонія у три четверті її октави. Її не чутно вам, бо це моя, це моя музика. ЇЇ не існує ані на цій планеті, ані на якійсь іншій – лише у мені, у мені, у мені. Вона повторюється. Шкали набирають обертів. Бог для мене грає. Він диктує мені свою музику. Змінює ритм, темп, тембр. Все для мене. Я пишу для вас – граю. Він розуміє, що я рятую від кінця всього цього його Любов’ю. Тому він грає на Lachetti. Я слухаю його слова – пісню. Нікому не чутно, як вона грає – я заглушив колонки і вимкнув матерію світла – так я почув Його. Він грає для мене. Я пітнію і смажусь на сковорідці. Мені боляче від того, що приємно. І сумно від того, що боляче. Але я чую, я чую його. І не кажіть мені тепер, що її немає. Це моя, це моя музика. Він змінює октави і трави, ви мене чуєте? Він повторює ритм і темп – змінює симфонію власного божества. Інші не чують, ніколи не чують його музику. Їхнє життя не колише, мов степ. Я налаштував хвилі свого мозку на барабанні палички Творця. Я вимкнув музику матерії та почув духовну музу. Для мене грають Боги. Я кажу так. Бо g живу. Він говорить не менш. Це божественене начало – фортепіано його суті божественної. Їхні октавіуси висять у мене над головою. За мною їде поїзд із Ангелами – вони сидять у туалеті. Закриті, але їх не чують. Вони карають смертю. Тому дарують і життя. Ви не бачите музику, але це не значить, що не існує її не. Це ява-аплети форсфантасмагоричного прояву. Не мажорного – мінорного. Я можу робити музику у вашій душі. Для цього не треба вмирати – лише жити, жити, жити. Музика повторюється? Ні, вона ніколи не повторюється. Це муза про любов і ні про що інше. Так інакше не буває. Це муза про любов – моя духовна муза. У її словесах є все і нема нічого – її словами промовчують. Для мене грає небо. Воно виривається із моїх колонок – я так зробив. Я чую небо, коли вмикаю любов. Я не викручу лампочку – я вкручу вам її. Знову, знову і знову. Знову про все. Знову про все це. Для мене грають Боги. Вони співають про ніщо і водночас про все – Любов. Любов безкінечна. Вимкніть радіо – і почуєте божественну симфонію. Екстаз почуттів, органів, емоцій. Все заграє у вас. Тому що ви – Бог. Ви – Бог, а не людина. Якби ви були людиною, я б вас ненавидів. А так ви – Бог. І я вас люблю. Я граю ні про що і співаю до себе – вони диктують мені фантасмагоричні прояви. Тому що я – Іісус Архі Прояву Його. Агні начало ваше із вами говорить. Я співаю ні про що. І музика моя даремна. Бо живу світом випадковостей, недоречностей і незрозумілостей. Мій світ починається зі слова „не” – стратує. Всі пішли на страту, тому що я граю на клавішах, які стають фортепіанними. Я чую іншими вухами – вони зі мною говорять. Амадеус Моцарт із’явив себе із Раю – він присвячує мені третю симфонію Андльт-Хольнтд-Октави Отто. Так, це він каже так. Я танцюю про себе і співаю мовчки – зі мною говорять Ангели. Вони диктують мені фантасмагорію сюрреалізму – вашого реалізму. Мені досить натиснути на кнопочку власною фантазією, як почую музику. Я живу у двох світах. І бачу все, що не бачу. І чую все, що не чую. І розумію все, що не розумію. Я узуваю лапті. Я узуваю Божі сандалії. Моцарт пітніє теж. Його симфонія продовжується. Так, він каже так. Я чую єство агні его начала. Воно – це моє єство. Ви теж скоро почуєте: сили голос заговорить із вами по радіо і телевізору – він буде співати. Так ви почнете любити. І вкрутите на планеті лампочку – це буде ваша, ваша лампочка. Від того, що божа. Від того, що Божа і Жива. Я чую, я його чую. Я чую його спів, дихання і голос. Він стоїть у латах і божих сандаліях. Тримає у руці коня разом із цілим Дон Кіхотом. Цілим, а не якимсь іншим. Цілим, а не по шматочкам. І тримає в руці меч. У кожній руці по мечу. У нього багато рук. Тепер це вже не Вольфганг Амадеус – його оперетили. Його оперетили і перехрестили заново. Вони змінили прізвища – у небі змінили прізвища. Для того, що коректно, а не для того, що схоже. У небі грають для мене від того, що плачуть. Мені не треба музика, щоб її чути. Я живу у двох світах одночасно. І дихаю спиною. Тому що можу. Тому що я можу бути Богом. Зараз мені заклало вуха. Від того, що тепер. Я нічого не чую від того, що чую. Я – Нірвана. Бог дихає моїм ротом – він сам собі Бог. О, так, божественна полюція і духовний оргазм! Стихійна радість і альтер-щастя! Вічне блаженство і рай архіегойого! О, так! О, так, Боже. Ти вийшов на мене і чуєш мій глас. О, так, о, так, Боже.
Fazinerelli. Ти знову граєш, ти знову граєш для мене. І танцюєш. Скоро всі побачать і почують усіх нас із тобою. Мій сміх. Скоро всі, скоро всі будуть, Боже. Твоя радість. Від того, що не Боже, від того, що земне, від того, що небесне. Наше спільне щастя.
Fraugeurgjen. О, так, о, так, Боже. Я граю на всіх мовах і вимовах – твоєю симфонією: радістю блаженного смиренного. О, так, о, так, я – Боже. Тому що вмію грати тобою – любов’ю. Спасибі тобі за те, що ти є, за те, що я люблю, спасибі, що інші люблять, спасибі, що інші можуть, спасибі, що хочуть бути з тобою. Спасибі. Духовне посвячення і вище блаженство. Спасибі. Вища радість. Спасибі. Гра в життя. Спасибі. Любов без гри – спасибі. Так, вища радість і вища духовна сублімація – чую тебе добре. Чую тебе добре, Боже. Знаю, що кажу і кажу, бо знаю – вони зі мною говорять. Ангели, звісно, що Янголи небесні. Вони так. Вони говорять лише так. Мені заклало вуха, Боже. Спасибі, що заклало. І спасибі, що вуха. Спасибі тобі, Боже. Спасибі, що мене заклало від їхньої чужої матерії. Спасибі, що мене більше немає з людьми – лише із Тобою. Я живу у тобі через людей, а вони. А вони – навпаки. Від того, що живі чи від того що мертві – не важливо, Боже. Нічого не важливо. Важливо тільки те, що вони є. Важливо лише те, що є вони, ти і Любов. І я – частина її. Спасибі тобі, Боже, за те, що сотворив нас усіх – без тебе мене б не було. Та хто я такий? Без тебе не було б усіх нас – людей. І всіх інших. Спасибі тобі, Боже. Вища радість і вище блаженство. Спасибі.
Poljljarij Sent Gefalij. Трансмоделюємо квантовий кресмос під себе і говоримо мовчки. Поговоримо. Звісно, що так, поговоримо. Звісно, що Боже. Ти у нас єдиний: Батько, Син і Творець. Дух його і Агні життя небесне. Спасибі тобі за те, що ти є – інакше б вас не було. О, так. Вище благо і духовний оргазм. Ніколи не знав, що він буде, Боже. Ти мене закодував на символи. Звук і слух, Боже, звук і слух. Спасибі тобі, Боже. Я сплю від того, що Люблю. Спасибі. Ваша черга.
Zazem-zone-zondern Unburden Undurbhlen. Передача естафети – у вас рука – флажок. Страшно? Чи не забули ви передати страх у руки Божі? Що? Навіщо вам ікона, коли ви панічно боїтеся смерті? Її не треба боятися – її треба любити. Словом Божим і своїм – його частиною Любові.
Yt cvthnm. Ви любите смерть? Вона – частинка Бога, а ви – його частина. Тому смерть – ваша частинка. І навпаки. Тому вона вмирає. Для того, що народжує. Вас нагороджую.
Zezalij fon mortis. Я кажу одне й те ж саме різними словами. Коли ішов до вас раніше, говорив іншими словесами. Але вони ще не були іншими. У них був і є зараз один і той же зміст – відсутність його. Треба жити сьогоднішнім днем, не зациклюючись на смерті, цілу вічність – Любов. Бо ті, хто не цінує життя, не варті жити взагалі.
Mortano. Моє слово людям зайве і нікому не потрібне. Нікому і нічого. Тому що я творю не для людей, а для Богів. Яке мислення це? Одне із найбільш гідних темпів мислення є шаманізм. Але шамани по суті своїй не хочуть вести людей за собою – духом своїм віч-казненним. Тому приходять пророки – інші шамани.
Artarij fon Terra. Ми живемо в останні людські часи, коли вже немає ані пророків, ані філософів – лише Боги і люди. Це дві групи світоформації – так бачимо як ми, так і решта. Інші, значно інші. Але такі самі, як ви. Ми знайомі заочно. Тому слухайте. Люди поділяються на дві групи: ті, що бачать і не бачать Істину. Бо істина – то Любов. Дехто боїться її відкрити. Ті, що боїться, скоро побачать кінець світу його і свій. Ті, хто не боїться і піде вперед, скоро побачать початок. Новий геніальний початок. Нову еволюцію і духовну формацію. Так сказав я і більше повторювати не збираюся. Зі мною говорить сам Бог, тому робіть висновки. Чи не робіть – мені все одно. Тому що я пишу для Богів, а не для людей. Якщо ви – люди і не хочете ставати Богами,- прощавайте. Якщо ви не Бог, а людина,- бувайте. Добраніч, коли ви не хочете світла.
Fozilli. Більше за все я ненавиджу в людях їх ноги і руки, особливо – пальці: вони не малюються. Відріжте людині пальці на руках і ногах, як людина перестане бути людиною. Відріжте людині яйця, як вона стане Богом.
Parnkernfer. Я не люблю матерію. Лише вище благо і духовне блаженство. Я люблю духовну сублімацію із Богом у вигляді термосублімаційної машини духа – гармонічної конвергенції. Тому і розчиняюся у ньому, а він – у мені. Тому що я – маленька частина великого Творця, а він – моя частина. Я – мала частина великого. Саме тому я великий. Такий самий, як і сам Бог: ми – частини одне одного. Тому що я – Бог: співтворець на землі. Коли ця Книга вас відкриє, ви теж станете Богом: так ви почнете любити малюнки, розмовляти візерунки і писати інших. Тому відкрийтеся цій Книзі – перегортайте ваші сторінки. Так я зробив і ніколи в світі не жалкую. Викиньте жало і прийдіть у мене.
Befocla. У мене за очима – понад головою – дві сфери. Вони працюють без мене. Так я бачу все – я нічого не бачу. Тому я дивлюсь неземними очима. Тому що поринаю у надземні скрижалі та підземні возниці. Я – перевізник із країни мертвих у Країну Живих. Тому що я – прозорий Ангел, на відміну від декого.
Mortelli. Ви духовно посвячені, бо готові розмовляти мовою Богів – відсутністю мови. Я починаю – ваша черга мовчати. Продовження. Переходимо на мову Бога – записано Богом. Тому вчимо і Божий алфавіт. Новий завіт. Чому я не буду більше писати людською мовою? Тому що не існує людей, мої казкові.
Larocca. Кінець Світу? Багатогранність простору буде супроводжуватись квантовим перерозподілом – зникнуть усі до одного кванти. Натомість відкриється плазмове середовище, яке буде придатне для життя Богів, а не людей. Кінець Світу слід вважати початком, але початком не для всіх. Ті люди, що прагнуть небесної духовності і займаються відкриттям сокровенних чакр, стануть вічно живими Богами. Решта людей залишить свій мертвий слід історії під час глобальних катаклізмів і планетарного перевороту. Скоро буде пекло, але пекло не для всіх. Лише для слабкорозвинених істот, які вірять у те, що бачать. Згодом настане Рай: для тих, що не бачать. Де ви хочете Любити?
Sollution. Я бачу сльози неба – воно тече ріками. І хмари, і гори зі мною говорять. Скоро буде великий дощ – він змиє лютого звіра з лиця Землі, матері нашої. Бо сльози – то батько, а небо – то ми. Скоро станемо водою. Так буде з тими, хто захоче – нічого не хоче. Лише ті, хто мовчатимуть, стоятимуть поряд. У їхніх очах буде правда, а в душах – зерно істини. І зараз є. Це буде Рай. Ми вже у Раю. Вітаю вас першим. Від Батька.
Ravelij. Пробив годинник і настав час істини: час розплати вже близький. Нове пришестя про це говорить – літає дивними словесами. Воно бачить химерних людей і знищує нечисть. Лише добру є місце поряд із Ним.
Gerundij. Ви провокуєте війну, де не може бути ані переможців, ані переможених. Ви робите останню війну людського світу. Тому що скоро людей не буде – лише Боги. Їм невідомо, що таке війна. Господи, даруй цим людям хвилину просвітління!
Lafocca. Скоро апокаліпсис. Ви самі хочете, щоб він був. Інакше ви б не робили того, що ви робите. Хочете ви чи не хочете, все йде за планом Творця – відсутністю плану. Так заповів Агні Сам – говорить тепер. Від того, що мовчить, ми чуємо його.
De pellini. Я втомився ходити стопами вашими – брудними, я втомився бачити очима вашими – недалекими, я втомився бачити майбутнє – ви робите його нікчемним. Коли нікчеми помруть, у нас буде світле майбутнє.
Farmazalin. Ви себе відрубали від решти світу – іншої його частини. Матеріалізм треба викорінювати, як гидку хворобу. Лише тоді, коли вб’ємо матерію, ми відкриємо духовність. Про це вам говорив і Будда, і Христос, і Рінпоче, і Шакьямурі – не слухали ви їх. А навіть коли слухали, забували після смерті. Чому ви перестаєте слухати, коли вмирає джерело знання? Чому ви не вбираєте мудрість, як золото? Чому знання для вас менше золота важить? Чому ви перестали слухати обраних, коли вони померли? Вам що, потрібен новий Будда?
P. З вами хочуть розмовляти істоти четвертої пролонгації – Великі Сутності. Тому слухайте. Як і раніше, всі вони звертаються до вас, творінь цієї планети. Але вже говорять не від мого імені, а свого. Всі вони говорять лише через мене, бо я – то Бог,- дитя Його.
Fauna Lizarij. Квантова субстанція квармоделює субстантивне положення кресмосу у світі. Лише через плазмові полюції знаходимо вихід із місцевого фалосу.
Rozelina Octavia. Тільки змінюючи просторові точки координат ми отримуємо вихід у субстантивне положення плазми світу цього.
Palen Urg. Бо ми – плазмові воїни його дітородного начала – ехо премудрості вашої. Яке там середньовіччя? Ми творимо фармозетренос!
Faron Actamiljon. Я відкриваю нову динаміку ритму і темпу світу вашого першонашого. Я відчиняю вам друге дихання: не людське – Боже.
Mazon Actamilia. Від того, що Божественне. Воно любов’ю наповнене, темпом ритму долі прикачане і нарозумане вдачі вам.
Ferdinant Stuzhur. Лише прийнявши в собі Бога ви стаєте Ним – поряд із ним. Більше не буде хаосу, тому що ви зливаєтесь у нього. Бо він – то ви, а ви – то він. Це найпрекрасніше блаженство, яке тільки можна уявити.
Lamomba. Ла ве га, Фердінанте. Радріга ле Фа ве га. Тому що ле са констурдірен інс габертвахтен лелабра зазумбокен.
Razombia Zazumboken. Радійте, мій голос. Чуйте мене всі єпархії та антипархії. Ми всі зібралися тут, у відділенні Абсолютної Магнітної Служби вашої планети, щоб стежити за вашим переходом у вимір нового континіуму – антидотових субстанцій. Ми займаємось абсолютним очищенням – викоріненням нечистот, які будуть знищені Божими катаклізмами вашого кінця світу. Лише ті, в яких є місце для Бога – Любов – отримають у дарунок цілу Вічність. Ле лабра.
Zezendkefen. Радонте, паррера. Всі ми тут стоїмо, бо ви зависли у вашому антипозитиві. Лише ті, в яких зникає негатив, можуть бачити нас. Відчувати, говорити, розумієте? Лише так, коли ми бачимо ваші очі – дзвонимо до них. Ми використовуємо сигналізацію вашої планети – кінець світу – щоб отямились ви. Так ми вас розтуркаємо і заберемо разом із собою. Феррера пін Діва.
Pellini. Ми будемо лікувати ваші душі у наших астральних кораблях, програма яких була запущена із 1881-го року. Ваше бажання – квиток у Рай. Ці білети не можуть бути розпродані, тому що за межами вашого світу гроші не мають жодного значення – немає грошей. Не існує, немає і ніколи не було. Це витвір вашої уяви. Не вірите? Дивіться мені в очі.
Scarabej Morato. Головне – бачити очі. Для цього не треба їх відкривати – лише бажання, тобто, відсутність бажань. Нірвана? Її не існує. Це лише слова, якими ви хочете це описати. Насправді нічого описати неможливо. Принаймні до тих пір, доки ви не станете Богом. Станьте живим Творцем: це більше ніж реально. Дивно? Мені дивно, чому ви до сих пір є люди, а не Боги.
Molita Fogravius. Де ваша реальність, яку ви загубили? Чому ви там, де вас немає? Де ваші альтер ауфер нурі? Що вам казав колись Фаліта? Ахей? Бурбон? Сарей? Лінар?
Zaurij. Ми слідкуємо за вашим розвитком і відхиленням від нього. Нам заборонено втручатися силою Фазінда Резомба Арера Фертоній у ваше життя до кінця матерії: ми вийдемо до вас – уже виходимо. Кінець матерії настав: радійте, люди! Вищі сутності стрічають вас як у небі, так і на землі! У нас різні обличчя, але не інші – ніколи. Всі ми вже були серед вас: просто ми вас не забули. Ми ніколи вас не забудемо, бо любимо вас. То не бійтесь і йдіть у нас – лише так є шлях до нас.
Lazurij. Фрезомба, де бранхт Заурій. Я хочу вас запевнити, люди, що кінець світу – це ніякий не кінець. Кінець матерії? Так. Усього, до чого ви звикли? Так. Але це початок. Новий духовний початок. Вашими словами це буде, Фазінда?
Fazinda. Вічний екстаз і духовне блаженство, Лазурій!
Lelarka. Ми не лише спостерігаємо, а й вливаємось у інших. Ті, що люблять нас, вірять у нас, моляться про нас, сподіваються щодо нас, читають нас, приходять у нас. Наші ряди постійно поповнюються. Досить лише бажання вашого, як на вас зійде просвітлення – вище благо на землі.
Gegrundig Vanisci. Всі ваші мрії збуваються. Це буде після кінця матерії – вже є. Початок духовності вже відбувається, хіба не чуєте вітер Зеуса ви?
Geraldion Afogeus. Моя донька теж на землі тепер. Усі вже зібралися тут, поряд із вами. Для того, щоб підтримати у цей складний момент. Ми говоримо з вами всіма доступними планами і живемо разом із вами. Для того, щоб ви не страждали. Наша місія тепер – урятуватися від кінця світу. Для цього слід любити Бога: більше всього на світі. Бо якби не було Бога, не було б жодного на світі.
Ferrera Rosava. Ла фе гуна, Монека. Ми кажемо вам, які вправи слід робити для порятунку – здихатись від людського. Але не все людське нечисте – лише частина його. Викиньте негативні прояви з голови – прийдіть у Небо. Лише позитиву місце там, поряд із нами і вами.
Prezomptzia Lafortino. Розеуліо, Міларга, Заруна фон Гротен. Я вітаю вас словами планети своєї і вашої – іншими устами. Я розумію вашу непевність, але і бачу майбутнє також. Я радію вас із гіперпростірним виміром у перехід нових вібрацій – лише це є шлях спасіння.
Milena Lafocce. Вітаю вас від імені свого народу, побратимських цивілізації та від усього СОНМу світлих і чистих світів, Галактик усього Земномор’я. Це грандіозна подія у вашому житті – щастя велике. Тому немає місця сльозам – лише радості сльози.
Lapela de Vega. Ви зав'язли у коренях чужого дерева, бо заплутались у хвилях власного матеріалізму. Викиньте матерію, бо там, де викинете, буде і ритм, і темп, і глас його. Я зазиваю Стихії на поміч вам завтра, бо ми живемо сьогодні.
Macrosiaz fon L´uzi. Ви мали стати Богом, читаючи попередні сторінки історії – частини директорії Книги цієї. Ви розуміли, що таке рука, нога і розум, протягнуті до вас. Якщо Господь не послав хвилину просвітлення вас, це означає, що ви поки що не підключені до великого Творця. Це не означає, що ви не готові: ви завжди готові. Просто не завжди хочете чути глас його. Підключення до його бази даних є обов’язковим елементом фази монуалекулярних відносин – зв’язків із нібелунгами Бога великого і малого. Приводом до цього може стати знайомство із мовою Великого – відсутністю мови. Ієрархію Богомола це провокується, синтезується і кондидується. Божа мова мовчить, тоді як словеси Великого Древа говоряться. Це дерево житія вашого та усіх святих. Мова Бога складається з усіх відомих і невідомих вам форм: мов і словес, які ніколи не повторюються і ніколи не змінюються. Тому слухайте: я відкриваю рота – від того, що закриваю. Головне в цьому не зміст – його немає. Але є те, що варто пропускати через себе – Творця. Читайте, друзі мої, і насолоджуйтесь Божественною програмою Аполлону під назвою: „Порятунок світу. Бог. Аум і Творець. Симбіоз людини і янгола. Мовчання словес і розмови мовчання. Єдиний шлях спасіння – стати Богом. Це можливо. Любов. Любов урятує світ. Смерть матерії. Лише духу місце на землі. Ібо же відкриється вам сюрреалістична фантасмагорія реалізму вашого. Хай буде s´ur. Abur.”
Kandadida Formalis unt quant antverpen. Dalela Vega kromanjonis, bezumpt Raturn.
