

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	827
Творів:	12502
Рецензій:	19358

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза

Різдв’яна листівка з Альбендорфу

© Дана Рудик Статус: Маестро, 06-01-2007
Anno Domini 1838 у сілезького годинникаря і слюсара Лонґінуса Віттіґа померла дружина. Їх п’ятирічний син Клаус ночами погано спав, часто плакав і кликав маму. Щоб трохи заспокоїти малого і кудись подіти себе, майстер Віттіґ узявся різьбити рухомі фігурки для різдв’яної шопки. Коли на Альбендорф* опустилась ніч, тиха і свята, у просторій вітальні Віттіґів урочисто бамкав годинник з великими тягарцями, а череватий креденс пишався горою медових пряників на білосніжній серветі. На пахучому сіні, під свіжозрубаною судетською ялицею родина теслі з Назарету раділа появі немовляти Ісуса. Марія похилялась над сином у розгойданій колисці, Йосип молитовно складав долоні, а щойноприбулі халдейські маги у царських шатах вклонялися і простягали свої дари майбутньому месії. Кумедні мизаті ангелята золотими мухами кружляли над ними під голосний дзенькіт музичної скриньки... Малий Клаус у захваті засміявся – вперше після смерти мами... Минали літа. Майстер Віттіґ так і не одружився вдруге. Він багато і сумлінно працював, а як тільки мав вільну хвилину, то різьбив фігурки, щоб поповнити ними свою шопку. Клаус підростав й інколи допомагав батькові розмальовувати їх. І чого там тільки не було! У чудесній країні, під ряснозіркастим кобальтовим небом, серед замків, фортець і скромних хатин, між пальмами, березами, соснами і смереками, співіснували у дивному сусідстві ангели, римські легіонери, сілезькі шахтарі, коні, слони, верблюди, пастухи, мандрівні купці, бюргери і просто веселі п’янички. Ірод давав своїм посіпакам знак розпочати різню хлопчиків, Христос тягнув хрест по Via Dolorosa, Пілат умивав руки, а Мати Божа з’являлася побожній селянці над витоком гірського джерела в усьому блиску своєї святости... Двадцять вісім літ заселяв майстер свій Schlaraffenland. А коли смерть застала його за роботою, то милосердний Господь за працьовитість, чисте сумління і добре серце перетворив його у фігурку і переніс у шопку. Кажуть навіть, що він зустрів там свою Ґертруду. *** Майстер Лонґінус, зі скрипкою і капелюхом у руках, ґречно вклоняється мені із-за скляної вітрини. Раптом щось клацає, скрегоче, і всередині мене розкручується пружина. Маленька дівчинка, що померла багато років тому, оживає. Їй п’ять років. Їй весело, вона сміється. Вона щодуху аплодує майстрові Віттігу і присідає у кніксені, вона у захваті від його дивосвіту... Музична скринька не перестає видзвонювати різдв’яні мелодії. СЕРДЕЧНО ВІТАЮ УСІХ ГАКІВЦІВ З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ! БАЖАЮ ТВОРЧИХ ЗЛЕТІВ У НОВОМУ РОЦІ! * Альбендорф – після 1945 р. Вамбєжице
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.0098237991333 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Різдв’яна листівка з Альбендорфу

Тиха містерія Різдва.