Тиха українська ніч. Село. Свиноферма. В одному стойлі лежать дві свині, чоловічої та
жіночої статі відповідно. Це свиноматка Валька та свинопапка Борик. Вони лежать і
тихенько попивають Мартіні.
- Що це за дряне пійло – питая Боря у Валі.
- Це мартіні любчику – ніжно відповідає Валька.
- Не могла горілки взяти чи самогону в баби Нюри, що через дорогу живе? От дурне
Теля! – незадоволено гирчить Боря.
- Чим воно тобі не подобається? – запитує ображена Валька.
- Чим-чим?! На дворі холодно, вітряно зігрітися хочеться, а це мартіні не туди і не в
Червону армію – пояснює Боря.
- По погоді передавало, що вітер з Балтійського моря. Там, кажуть, 80 м/сек. вітер дує.
А кораблі плавають в таких умовах? – питає зцікавлено Валя.
- Валя!!! Кораблі при такому вітрі не плавають, кораблі тонуть! – крикнув на співрозмовницю досвідчений свин.
- А я думала...
- Чим ти думала?! Ох, вже ці білявки! – роздратовано сказав Боря, перебивши Вальку
- Хам! Жорик не такий був. Ласкавий, добрий. Любив мене – говорила сентементально Валя.
- То чого ж ти йому не давала? Він же такий ласкавий! – запитав Боря.
- На Новий Рік хотіла – тут Валя розревлась – а його закололи.
- Ага, тіпа сюрприз! – з язвою в голосі сказав Борька.
- Ддда!!!!! – через сльози промовила Валя.
- Так, досить вже ревти. Ти дай мені краще цигарку – просить вже лагідно Боря.
Валя достає пачку цигарок, витягує одну і дає Борису.
- Це що таке? – питає Боря у Валі, беручи нікотинову паличку.
- Цигарки – відповідає, всхлипуючи Валя.
- Вони з фільтром, і тонкі. Я тобі які казав купити, дурепо?! – гнівно навис над Вальою
Боря.
- Боря, мені хтось казав, що цигарки без фільтра погано впливають на свиняче м’ ясо – пояснює Валя.
- Слухай, слухай тобі ще не таке наговорять – відповідає Боря.
Борис запалює цигарку і задумливо дивиться в далечінь. Він згадує своє свиняче дитин ство. Згадує, як бігав малим по селу, а його ловили хазяї. Згадує коров’яче молоко, яке
смоктав разом з своїм дружбаном телятком Федьою. Чистий хлів, добрих хазяйських
онуків, півня Петю, що перетоптав усіх курей у селі та перебив всіх півнів. Йому, правда
за такі витівки відрубали все, що вище шиї. Боря до сих пір не міг зрозуміти, як Петя вже без голови встиг засадити парочці курей і одному півню. Той хлопець з ганьби наступно го дня повісився.Так, щасливе було дитинство, безтурботне.
А зараз повна невпевненість у завтрішньому дні. Зубожілість та біднота. Сидиш в бруд ному стійлі, разом з брудною хвойдою – жодних перспектив. ХАОС!!!!! Господи, коли
це все скінчиться?
Борині роздуми перебиває вже п’яний голос Вальки:
- Згадую Жорину мордочку і так весело стає на душі.
- Ти не ображай мого, хоч вже й мертвого другу. Мордочка! Ти подивись на неї –
журить Валю Борька.
- Вибач, рило! – виправляється Валька.
- Отож – Борис подивився на гарні Вальчині стегна, талію, на маленькі , та все ж таки
груди, і продовжив – ти Жорика любила, тільки кажи відверто?
- Так, я б заради нього на все пішла – відповіла молода свинка.
- На все кажеш?! Ти знаєш, що він сказав мені перед смертю? – запитав лукаво Боря.
- Ні, розкажи будь-ласка – зацікавлено попросила Валя.
- Він підійшов до мене в останній раз і сказав: “ Боря ти мій кращий друг, товариш
і, взагалі ти мені, як брат рідний. Я попрошу тебе про одну послугу.” “ Яку?” – питаю я.
“ Зроби Вальці добре у Новорічну ніч” – відповів тоді він, бо каже: “ Тільки тобі я я цю
справу можу довірити”.
- Ти серйозно? – з посмішкою на обличчі запитала Валя.
- Чого б це я тобі брехав?! – трохи ображено відповів Боря.
Боря і Валька чудово провели час. Це був справжній тваринний секс у виконанні двох
досвідчених майстрів. Після всіх цих лобизань, задоволений Боря лежав на спині, зігнув ши лапи у ліктях і думав про себе: які білявки все-таки дурні та , яка він все-таки свиня.
А на дворі було тиха українська ніч. Лише північний вітер нагадував про холод.
Зі смертю людини, з бездушною брехнею, з іншою якоюсь мурою в світі нічого не
змінюється. Вода так само литимиться, вітер – дутиме, дощ – йтиме.
Наші проблеми такі мізерні, що від них пррирода речей не змінюється. А люди і
тварини такі маленькі, що їх життя нічого не варте.
