Осіннє сонце, як забуте кохання, уже не гріє, тільки сліпить, спогади, наче химерні комахи, що, застиглі, дрімають в бурштині, твердому, але теплому на дотик, як і мої спогади. Вони зникнуть зі мною, розлетяться по усьому світу, як уламки емоцій, як уривки снів, повернуться туди, звідки прийшли... і хтось, як я зараз, буде дихати гіркуватим, легким повітрям осені. Я втомлено відкидаю осінню тінь.
... Autumn Sun.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design