Осіннє сонце, як забуте кохання, уже не гріє, тільки сліпить, спогади, наче химерні комахи, що, застиглі, дрімають в бурштині, твердому, але теплому на дотик, як і мої спогади. Вони зникнуть зі мною, розлетяться по усьому світу, як уламки емоцій, як уривки снів, повернуться туди, звідки прийшли... і хтось, як я зараз, буде дихати гіркуватим, легким повітрям осені. Я втомлено відкидаю осінню тінь.
... Autumn Sun.
