Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46982
Рецензій: 91389

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Не пийте вина на самотності...

© Іринка , 08-09-2011
…Вона запивала гіркоту в роті терпким італійським вином. Сиділа по – аристократичному рівно, не думала про завтра , просто пила… пила так, щоб ніхто не бачив, аби запити своє розуміння його справжнього…
   Три місяці минає відтоді, як у  них щось змінилось. Не йокнуло в серці, не вибухнуло почуттями, не назріло випадково, а просто щось змінилось.
Того дня сонце для їх ненародженої дитини зайшло назавжди. Лікарі сказали їй причину, але ділитись нею з іншими було якось не ввічливо перед нею самою. Того дня, три місяці тому їй снилось море, широке і просторе. Там вони відпочивали разом, але поруч з маленьким початком їх нових. Мали повернутись ,  згодом зіграти весілля, аби жити для них трьох…. Але …
   Вино терпке, з присмаком гірчинки, п’янке і водночас легке для тіла. Вона пила, аби забути те, що сталось. Таблетки, вино, пиво, солодощі, але нічого не допомагало. Потім, коли вкрай важко було жити, виходила на балкон, дивилась вниз і уявляла падіння. Хоча насправді, впала вже надто низько. Друзі бачили в ній зламану пташку, без крил, без душі, повну сліз і повну розчарувань.
  Якось вона наблизилась до коханого, поговорити. Сказати, що годі терпіти, хоче аби все було як колись… у відповідь жорстоке мовчання і слова про те, що він не знає, як жити далі. Як бути із тим , що сталось.
  Вулиці ставали пусті, усюди були лише діти. Маленькі, дорослі, ті що нагадували їй їх дитину, сонце для якої вже не зійде.
   Часто питаєш у Бога, для чого він дає випробування. Чому їй так боляче, так сумно, так ніяково перед  собою… Але він мовчав, мовчить і зараз.
    Келих вина напівпорожній. В душі наче все тремтить , годі чекати…
Я буду щасливою – мовила вона, стала до вікна і на повні груди сказала це в обличчя тому, хто не чув її, не бачив ніколи. Я буду щаслива. Я виправлюсь і ми матимемо все про що мріяли. Він стояв позаду, коли вона летіла вниз. Він не встиг втримати її, бо не хотів розмовляти про те, що болить. Відтепер вони назавжди будуть разом. Там , де мріяли, поруч з їх дитям. Для них сонце зійде ще багато разів, вони так мріли про це…
    Вона допила вино. Закрила ноут - бук.
- Погана історія сьогодні по телевізору, перемкни коханий. Не хочу згадувати минуле. У нас все добре. І ще одне  - поколиши Даринку, я посуд помию.
Він встав, підійшов до неї, обійняв і сказав:
- Як добре, що ми це пережили… як шкода.. що їх не стало.
    

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© , 10-09-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.83464694023132 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …