Янук -Бурмило:
Було б добре спалити її, як Відьму, як ото було колись у давнєшні часи, на площі, і щоб спостерігати за цим видовищем з трапу, якоїсь там Сочинської дачі на пару з Вовчиком, чи з Мєдвєдчиком, попиваючи, достойний коктейльчик, жебонячи дружньою бесідою, закутаними у легкий подих морського брізу, гіпнотично вдивляючися у яскраве палахконіння її бежевої сукенки від Люі Вютона, слухаючи тріщання скелець від її новоспечених фешенебельних окуярчиків, піддаючися її магії огнєнних конвульсій. Вона уже не вигукуватиме набридлих, нікому уже давно не потрібних лозунгів, коли палатиме її соломяна кіска, коли обвуглюватимуться її капловухі вушка, бо разом з ними вигорить і її жало-язичок, і накінець-то заткнеться її клята пелька чорною звугленою порожнечею, навіки-вічні, даючи всім таку давно-давно очікувану тишу. Фуууф... кайф...Тиша...І тільки попілець по вітру..хехе....Догавкалась...хехехе
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design