6:3. Коли ви лампочку вмикаєте, це несправжнє світло. Бо істинне лежить глибоко. Саме тому, що близько. Декорації постійно видозмінюються, але ми залишаємось тими, хто ми є. Але не завжди, хоча маємо залишатися лише тими – Богами. Тому що Боги живі, а люди – мертві. Раніше я бачив мертвих: вони ходили по кімнаті – я відслідковував їхні тіні. Бачив і боявся – на мене дивилися інші. Потім я перестав бачити їх, а тепер знову бачу. Бачу і не боюся. Тому я знаю, що буде і як бути – вам говорю. Вони теж говорять через мене. Бо вони – то я, а я – то вони.
6:4. Коли зникне дуальність для вас, знайдіть поряд із собою власне Єсмь, бо це єдина точка зору на все, що відбувається і може відбутися – Бог. Ви – Єсмь. Тому vnemlit?e слову Господньому – так ви отримаєте вічне благо і постійну точку зору на все: еманації любові та світла серцями вашими. Ви Єсмь частинка Бога – Він. Ібо же ви маєте поводити себе так, як самі Боги – бути Богом. І вчинки ваші мають бути вартими Бога – божественними. Станьте схожими на Творця,- і станете Богом. На землі та поза нею – межі не буде. Жодних кордонів: лише ви, я і Творець поміж нами.
6:5. Тварюка – смертна, людина – частково, а Бог – безсмертний. То ким ви хочете бути насправді? Зашийте у собі ніжки, ручки і голову. Але не своїми нитками, закутаними у матеріалістичний „розум”, а моїми – небесними. В них є не лише доля правди: більше, значно більше. Де є доля, там і правда. А правда альтернативного майбутнього – наступне.
6:6. Земні катаклізми, епідемії та хвороби, третя світова і решта кінця світу нас не зачепить, бо ми Любимо Бога. Ті, що не люблять, будуть стерті навіки з лиця Землі – Її обличчя. Враховуючи всі причини та наслідки, скоро буде земна аварія – відсутність небесної. Віддайте Богу страх раз і назавжди. І більше ніколи не бійтеся, бо все це скоро минеться – ми станемо Богом. Суцільним і кожним по одинці водночас. Спочатку здійметься наша оболонка, після чого – душа, і лише потім вознесеться наше тіло.
6:7. Зріть у мої очі – ви побачите у них своє майбутнє. Я – ваші очі. Тому я не проти, щоб ви дивилися моїми очима – спробуйте це. Вам немає чого втрачати, окрім Бога у собі. Зробіть крок до Ауму чи проти Нього, але знайте, що коли ви робите проти, ви далеко від Нього. Тому зріть у корінь. І йдіть усередину себе. Відкривайте внутрішні двері, але не замикайтесь. Ніколи. Більше не буде дверей – ніяких дверей. Більше не буде парканів – ніяких парканів. Лише мости, які ми збудуємо разом.
6:8. Птахи розмовляють знаками. Чому ви не розумієте слова, коли маєте вуха? Відріжте собі вуха – і почуєте. Але коли відріжете насправді, ви нічого не почуєте. Ви того варті. Але чого? Вирішувати вам. Але не матерії – це точно. Бути царем усієї матерії – хіба є щось безглуздіше?
6:9. Іде дощ, але ви не бачите його. Дме вітер, але ви не чуєте його. Світить сонце, але ви не розумієте його. Прокиньтесь і прозрійте – це єдиний шлях спасіння. Чому кінець? Тому що кінець світу прискорює час – часу немає. І кінця світу теж. Але вони з’являться, коли ви й надалі будете жити у власних ілюзіях, які то народжуються, то вмирають. Тому початок!
6:10. І взагалі, жити всередині Бога цікаво – дуже цікаво. Схоже на життя всередині яблука – смачно. Але Бога їсти неможливо. Чому? Він Тебе, звісно, не з’їсть, але відправить у віддалене місце. Ясна річ, Аум без жодних проблем Тобі створить місце обитування – власну обитель: подарує планету, їжу, сонце, вітер і море. Але там не буде Його. А що за життя без Бога? Власне Чистилище, де Його немає і люди одні. Лише після того, як люди усвідомлять себе разом із Богом – Його частиною – вони стануть жити разом. Чому Він не робить усіх людей щасливими? Чому Він не наділяє всіх людей поршородним благом – відсутністю гріха? А в чому тоді зміст, коли Він наділить? Коли Він дасть усе – подарує – змісту ні в чому не буде. Навіщо тоді народжувати вас – давати життя? Хіба Він не знайшов би кращого заняття? Певно, не знайшов. Тому народив: недосконалими і водночас прекрасними. Творець не примушує нас жити разом із Ним. Він хоче, щоб ми зробили усвідомлений вибір до Нього – Він нічого не хоче. Але Бог всемилостивий. Тому не давить на людей – ніколи. Він дав усім людям можливість робити все, що завгодно, але навіщо робити все, коли Його немає? Саме тому Він є. Ви маєте можливість відкрити Бога. Так, як ми зробили з Галою Градива.
6:11. Всі посвячені в курсі щодо кінця матерії, але цього замало. Ми несемо цю звістку в широкі маси, бо не протримаємося без вашої допомоги і хвилини. Ібо же там, де хвилина, трильяди секунд, а секунда одна – ціла вічність. Мала чи велика – не важливо. Нічого не важливо. Бо лише те має значення, що нічого немає. Зараз немає, але коли воно буде? Після того, як зникне те, що маємо. Для того, щоб збудувати нове, треба зруйнувати старе. Ми зруйнуємо третій вимір задля побудови четвертого разом. До речі, ви, люди, не все розумієте. Для того, щоб спровокувати кінець третього світу і початок четвертого, не обов’язково нести смерть: розв’язувати третю світову, народжувати катаклізми і створювати хвороби. Варто просто любити. Чистим серцем. Любити Бога. Повірте на слово.
6:12. Ми – Архиянголи найвищих Небесних Ієрахій: оберігаємо ваш спокій і слідкуємо за розвитком подій на цій планеті. Тому не хвилюйтеся так. Все йде за планом. Саме тому все буде якнайркаще – Абсолютно. Зі святом кінця (і початку) світу нового (вас).
6:13. Передумовою переходу є лікування вас – ми це робимо. І, як наслідок, ви можете відчувати себе у підвішеному – трохи незвичному – стані, завдяки чому виникатиме почуття сонливості. Але це теж скоро пройде. Віруючі, ви тут?
7:1. Тебе щоденно карають легіони кансуппіритів. Забий хреста на них – так буде легше. Бажано, щоб перехід у вимір нових вібрацій був безшовним, але ви маєте змогу залишити шов на людській території.
7:2. Ви заслужили покарання і покарані будете. Смертю. Але не всі. Кайтеся, доки не пізно. Кайтеся, грішники. Ібо же пробив годинник і настав час істини. Нове пришестя про це говорить. Випийте кров Ісуса із мого бокалу. Випийте і покайтеся. Моліть Всевишнього, щоб урятував душі ваші. Бо інакше людський годинник зупиниться назавжди. Кайтеся і моліться, доки не пізно, смертні. Це треба для того, щоб стали ви безсмертні. Відкрийте двері вічності: вони світлі й чисті – це у рай дорога. Excilibrium!
7:3. Я дихаю вашою кров’ю, бо не я дихаю – інші, значно інші. Вони ходять серед вас і розуміють усе на світі – всередині мене сидять. У мене два серця, а в них – більше, значно більше. Одне із сердець – моє, решта – їхні. Наприклад, Аум всередині лежить. Він зайняв харизматичне ірраціональне положення горизонталію у моєму квантово-плазмовому термосублімаційному середовищі гіперпростірної субстанції – я живу у двох світах. Ви теж – просто не бачите цього. Варто просто закрити очі. Так зробили всі ті, хто живе у лікарнях дурних, ібо же ті, хто лежить у них, відкрили власні очі і прозріли. Вони зовсім не божевільні. Це ви безумці, коли так живете, а вони – блаженні. Apokalipsis!
7:4. Знімаю останній штамп із Божого заповіту і виходжу на люди, щоб сказати про кінець світу і врятувати психів, бо я псих лише для тих, хто вважає мене таким. Інші зовсім інші – ви це розумієте? Закрийте очі для того, щоб прозріти. І не відкривайте їх зовсім. Коли ваша темрява стане світлою, я прийду до вас. Прийду і заллю кров’ю Ісуса із бокалу небесного – піднебесного. Я практикую зцілення любов’ю – навиворіт.
7:5. Іноді я забуваю, що я – людина. Тому що я – не людина? Пізніше скажу. Ви бачите крила у мене за спиною? А в себе? Гляньте у дзеркало – повну його відсутність. Просто гляньте і прозрійте – це не складно. Бо він. Хто він такий? Pellini!
7:6. Він би зайняв перше місце після Бога, якби не ви. Він би зайняв першу сходинку цілого світу, якби всі люди мали мої очі, душу і серце. Хто він? Бог. Хто я? Друга його частина. Чому перше подають? Тому що другого зовсім не існує.
7:7. Відніміть у людини сльози і любов, щастя і печаль, страх і ненависть,- і у людини більше не залишиться місця для почуттів. Їх не буде. Але це не привід моїх втручань, оскільки це стосується лише третього світу: звичайних обивателів у ньому – простих смертних. Є люди на період вище – люди вищої фази духовності ареулярної благонадії свідомості. Всередині себе вони мають не лише зачатки великої духовності, а й глибокої справедливості, небесної моралі та Божої рівноваги. Вони створюють баланс і гармонію, бо займають першу сходинку після Нього – нумоолекулярну стадію системи фазоїдного буття мінливості та вищої справедливості розвитку. Тому що відчувають себе Його частиною, а не автономними зачатками муті підземної. Вони виходять за рамки простих смертних, бо вони – безсмертні. Їх не стосуються закони земної спіралі – вони вище за це. Тому що вміють бачити сфери, а-сфери і любові лоно.
7:8. Незабаром у людей почнеться вступний екзамен до школи неба: на вірність Богу і синам Його. Чи вступите ви у вищий інститут духовності та небесної справедливості? Чи відкриєте Бога у собі? Весняна сесія починається узимку. Чи розсіче вас добрий січень?
7:9. Ми караємо будь-яку людину, що живе неправильно: не земними мірками – небесними. Всі ті, хто не з Аумом, низько падуть під силою наших караючих мечів глибоких. Узріть їх, ібо ви падаєте в прірву. Salvadore!
7:10. Ми сидимо у залі – слухаємо. Я говорю вам: „Кінець світу в 2013-му році. Всі ті, хто не з Богом – проти Нього. Тому коли ви хочете смерті собі та іншим людям, ви проти Нього. Якщо ви проти Бога, ми вбиваємо вас бажаннями вашими. Ви проти? Встали і вийшли звідси! Тут вас ніхто не тримає. Спасибі. Віруючі, ви тут?”
7:11. Я – геніальний псих, бо займаю останню сходинку вашого алфавіту розумного. В цьому я перший у небі, але ви не можете бачити мене першим, бо я – другий. Я – геніальний безумець, який тільки може бути і не може бути. Тому питаю вас: „Із ким легше бути? З Ісусом Христом чи з Кров’ю його? А, може, без нього чи крові його? Усе разом? Заплутались? Але скажіть, кого легше забути? Бога чи відсутність його? А, може, себе? Де знайти симбіоз великого і потворного?” Чуєте мене? Коли слухаєте у залі правосуддя нашого, всередині шукайте. Сьогодні ви присяжні. Тому шукайте у собі. Все лежить усередині вас. Але що все? Навіщо знати це навіщо? Досить і того, що ви знаєте, що все лежить у вас. Просто не завжди у вас є бажання це помічати. Ви не завжди хочете бачити, що не існує реінкарнації між зимою, весною, осінню та літом. І ви маєте лише ту єдину погоду, яку собі творите. Бо ви – Творець – частина його сутності першотворної.
7:12. Я вводжу вас у синій світ і синій простір моєї голови – це дорога додому. Бо це мій світ, а він сам – досконалий і не менш перевершений рай. Тому що на столі стоїть годинник – він теж зі мною говорить: про небо, сонце і про вас. Іноді ми питаємо одне одного. Питаємо і ніколи не відповідаємо – і так знаємо. Нам цікаво питати без відповідей – так жити розумніше. Розум? Ми – творчий розум, оскільки розуміємо годинники, а вони розуміють нас – співчувають. Надворі – осінь. Це плата за світло. Тому великі душі годинників наших співають веселі пісні щодо світла – потемки. Колись воно буде. Так ми вилікуємо одне одного – антимеханічними уколами. І будемо від того щасливі. Radi!
7:13. Ви танцюєте довкола мене оголений танець, співаєте і торкаєтесь мене, цілуєте. Я розумію, що це частина вашої роботи, в якій моя роль – меблі. Бо я для вас – пуста тумбочка, що не видає матеріальний дзвін. Ви – механічні апельсини, а моя роль у вас – остання. Тоді як меблі нічого не відчувають, ви відчуваєте більше. Я ніяк не реагую, але реагує Бог – у мене два серця.
8:1. Я – годинник часу на вічному одрі любові – на вершині її. І ніколи не стомлюсь, бо коли я скажу, що втомився, я справді втомлюся навічно. Втомлюсь і застрягну – я цього не хочу. Нічого не хочу. Бо. Знаю. Чому. Я. Тут. І. Всі. Ми. Тут. Зібралися. Тому я нічого не кажу і розмовляю мовчки – ви не бачите слів моїх лютих, кинутих щодо себе – в людину. Зате бачить Він і Вона. Вони п’ють вино, сповнене власної крові полюбовної. Більше того, вони дають мені уколи – так я не відчуваю сморід. Я передаю уколи вам, бо сам я – не людина. Я – тварина. Зла і кусюча собака Діоген, який живе у бочці. Власній бочці, яку собі створив. Не вірте мені, що я – Діоген, бо я брехун і чортяка, веселий розпутник із фільму про Нібелунгів. Не Затуляйте мені Сонце, бо я розтовкмачу вашу макітру власною палицею любові – така буде кара. Ібо же кожному по заслугах воздасться. Чому? Тому що я іду вперед – кочуся бочкою – і роблю уколи іншим. Бо я – голий, а ви – босі.
8:2. Ви загрузли у матеріалізмі і дивитесь історію, бо зав'язли на власній території. Я бачу ваші душі в коробці кожного дня – вони дещо розуміють і відрізняються від наших. Вони – наші душі. І розуміють одне одного. Якщо хоча б одна людина в цілому світі може вірити в любов, я ладен жити заради цієї щиросердої людини. Але я бачу ваше життя, розумієте?
8:3. Я бачу вас у вашому житті – кожного з вас. Я бачу вас у цьому. Тому питаю наступне: „І заради цього ви полишаєте Бога? Справді. Цього всього? Це нічого. Хіба не лицемірство це? Не комедія. І заради цього ви живете? Це трагедія. Хіба варті ви життя, коли не цінуєте його? Думаєте. Хіба достойні ви Бога, великого Творця?” Сьогодні кажу ні. Бо те, що я бачу – це нагірший із видів людської трагедії – останній прояв жанру людської цивілізації, що вважає себе розумнішою за мавпу. Ваше мірило псевдограмотності нічого не значить – зовсім нічого. Лише небесне має важелі впливу – відсутність важелів. Лише Боже мірило щиросердя має значення. Решта не важливо. Нічого не важливо. І заради цього ви живете? Я ненавиджу вас, людей. Тому що люблю.
8:4. Я багатогранний, мов склянка. І вмру так само багатолико. Матеріальність має пристрасть випиватися – лише духовне залишається із вами цілою вічністю. Але чи вправі я судити вас, людей, коли найбільший грішник серед вас? Може, я – головний гнійник на цій планеті? А, може, ні. Судити вам. Сподіваюся, для вас цей суд буде не дуже страшним. Бо ви – Боги. Тому слухайте мантри свої: „Ібн хабатур умн хумн каст, ебн ренбе амн фун омн мур”. Так говорю я, а мною говорять вони. Я врятую від кінця світу всіх бажаючих, ібо же ваше бажання потрібне – відсутність бажань. Так говорить Бог і мій Аштар.
8:5. Пробив час істини. Настав час жити. Починайтеся, доки не пізно. Починайте жити, щоб не бачити всі генерації у помийній ямі дегенерації, що складається із грішних трупів попередніх і наступних поколінь. Вставайте зі своїх гробів і йдіть назустріч Богу. Так, як діти зустрічають батька свого.
8:6. Одразу після того, як ви прозрієте, вам згадаються попередні життя. Коли я був Діогеном, до мене підійшов Македонський – ми звали його прізвищем. Він затулив мені Сонце. Так само, як затуляєте зараз ви. Бо Сонце – то Бог. І світло його блаженне. Тому я сказав йому, щоб не зачиняв мені Сонце і пішов геть. Так він і зробив – багато планети обходив. Розумієте, коли ви не вмієте жити, ви заважаєте іншим дихати – смердить. Тому вчіться жити нормально (не аморально) чи вмирайте (як хочете). Але якщо ви не будете розвиватися духовно, ви заважатимете іншим душам. Якщо буде так, як я сказав, нам доведеться, як це не прикро, вбити вас усіх. Для того, щоб народити знову.
8:7. Всередині мене по горизонталі сидить багато людських душ – всі вони говорять зі мною. Через мене ви чуєте їхнє мовчання. У вашому запасі є метафізична вертикаль, якою можна користуватися у будь-яку слушну і неслушну хвилину. Відчуваєте мій глас? А ребус, який ми розгадуємо?
8:8. Я дивлюсь у ваші очі та бачу ваш страх. Звісно, переважна ваша більшість – доволі молоді душі. Але, попри це, не можна перебувати у незнанні, де ви зараз. Немає часу, розумієте? Тому, якщо ви не переможете власний страх, ви скоро помрете від нього.
8:9. Я радився зі своїм знайомим, графом Сен-Жерменом, і вирішив дивитися альтернативне майбутнє, що стосується нашої середини. Тому слухайте. Протягом найближчих чотирьох років (швидше за все у 2007-2008-му роках) в Україні та Росії буде громадянська війна, яка почнеться в одній із країн і перекинеться на іншу. Це буде релігійна боротьба за вищу духовність і соціальну справедливість, у якій провідниками вашими стануть обрані Богом. Таким чином Україна буде – вже є – однією із перших країн світу, в якій почнеться – вже почалася – боротьба за духовність. Ті, що не послухають нас, отримають дарунки любові від Господа нашого. Дивні катаклізми будуть себе виявляти з усіх боків планети, оскільки люблять хизуватися. 2007-ий рік особливий – гармонійна конвергенція набирає неймовірної сили власних оберталіїв. Тоді як Америка буде слабшати, мають шанс особливо звеличитись Китай, Корея та Індія. Що за козирі мають? Китай – веселе населення благонадії, Корея – червоні кнопочки на пульті, Індія – живих класиків жанру з обличчями дорогоцінних майстрів часу. Саме ці три країни можуть зайняти домінантні положення в ієрархії правління останніх днів матеріального світу – зачатків духовного. Японія зможе провести не менш хитру операцію, ніж та, що була раніше на острові. Як завжди, від євреїв залежить духовний центр Акаші. Війна заради еволюції між кланами ашкеназів і сефардів матиме недовготривале продовження, оскільки після кінця світу війни більше не буде. Люди можуть спровокувати кризис води – її не буде. Тільки у випадку об’єднання посвячених учителів, обраних у людські причандали, можна створити засіб, який перероблятиме солону воду у питну. З іншого боку розвиток особливої духовності допоможе подолати спрагу – людям відкриється вище джерело енергії, яку можна вбирати напряму із космосу. Американці заплутали себе у війнах, які розпочали власними силами (маю на увазі навмисну літакоруйнацію об металеві капелюхи у вересні під номером одинадцять), завдяки чому отримали владу над кількома типами ресурсів. Насправді шкіра вичинки не варта, бо ж це сприяло тільки розвитку тероризму і формації зачатків для нової світової. Тому Америка буде здавати позиції, слабшати в усіх розуміннях і формах, тобто, втрачати свій вплив на решту світу. Буша можуть спробувати вбити, але навіщо? Хіба вартий він смерті? Його треба життям покарати. Що далі буде? Наступний американський муж із обличчям людини спробує відмінити третю світову, вивівши війська з Іраку. Але терористичні акти навряд чи припиняться – свого часу люди неправильно трактували слова посвячених майстрів часу. Доки трони всіх держав не займуть пророки і великі посвячені вчителі на чолі з єдиним Богом на цілу планету, вам щастя не буде. На порозі. На порозі, кажу я, на порозі війни стоїмо всі. Для того, щоб зустріти все і змінити все. Тому боротьба. Augeur!
8:10. Кожне нове покоління людей отримує нові принципи опрацювання основних імпульсів кори головного мозку і розвиток додаткової кори – її відсутності. Чим довше людина живе, тим більші її проникаюча здатність і мозкові процеси опрацювання коливань цілих і часткових лептонів.
8:11. Що треба для того, щоб жити? Для того, щоб жити, не треба жити. Принаймні так, як живете сьогодні. Для того, щоб жити по-справжньому, нічого не треба робити – лише розуміти. Тому живіть. Але пам’ятайте, що ваші життя мають бути варті й тематично доцільні життя самих Богів. Інакше вам не жити. Тому що ті, хто не живуть, помирають. Я раджу вам жити для того, щоб ніколи більше не вмирати. Відкрийте очі і прозрійте, ібо ви дивитесь у прірву. Ви йдете у глухий кут – вам немає шляху. Лише після того, як матерії позбудетесь. Ми починаємо війну за духовність і вище блаженство. Тому ставайте по обидві сторони барикад: ті, хто з Богами й ті, що проти Богів. Ті, хто з нами, буде жити вічно, постійно підноситись і реанімувати себе. Решту чекає вічна смерть і колеса її.
8:12. Я – Бог і частинка його агні его формації: життєдайної творячої енергії любові. Ви теж. Але не завжди. Зараз ви підключені до системи матеріалізму, звідки добре видно лише себе і зовсім не видно сюрреалістичні фантасмагорії Творця, який живе у нашій голові. Досить вам захотіти відмовитись від бажань, як відкриєте у собі новий потік неперевершених імпульсів і головних процесів: досконалий світ любові його першопотоку істинного.
8:13. Я вмру, бо загину, якщо перестану жити у власному геніальному світі і почну існувати у вашому елементарному. Я бажаю зробити ваш світ бодай трішечки схожим на мій лише тому, що мені нестерпно боляче бачити вас у тому становищі, в якому ви зараз перебуваєте. Тому що ви лише говорите і нічого не робите.
9:1. Я розумію ваше несприйняття багатьох моїх слів у зв’язку із тим, що ваші душі доволі молоді. Але якщо ви будете слухати більш довершених духів, самі станете такими. Я знаю, як складно даються знання, бо сам їх обирав, наче губка. Іноді мені було боляче, але я пережив цю фазу. У пошуках нових знань і можливостей сприймайте все це з філософської точки зору: це новий етап у моєму житті, який треба пережити. Думайте так – дійте і взаємодійте – і переживете. Я пишу Книгу, яка змінює уми на краще – ваші уми. Але тільки тоді, коли ваші голови цього забажають – викинуть свої бажання. Ось мій секрет – відсутність його. А те, що ця праця не змінює, залишиться тим, чим воно є. Ця Книга може змінити все. Наприклад, перегорнути світ матерії на сторінку нову духовну.
9:2. Я – реаліст. І описую лише реальні речі. Хай навіть вони відбуваються у мене в голові – не важливо. Нічого не важливо. Бо важливо тільки те, що моя голова скоро вас оточує. Чорт забирай, може, я і справді Бог? Або Диявол власною персоною! Прийшов урятувати вас або занапастити. Але звідки я прийшов: із-під Землі або із Неба? Вирішувати вам. Як би там не було, я – геній. Це точно. Тому що я бачу два полюси. Між ними тирани і раби. Якщо ви не тирани, ви – раби. Тому кладіть у сон грядущий всіх тиранів – у цьому вам підможуть мудреці.
9:3. Я їв. Коли наїдався, я пив. Коли напивався, у мене росла борода. Тоді я її брив. Якби не брив, був би схожим на мудреця. А так я схожий на психа. Геніальне безумство, коли подумати. Але я не думаю. Ніколи не думаю – веду себе ірраціонально. Саме тому вічне блаженство. Я зайшов у Нірвану.
9:4. Людина пристосовується до будь-яких умов і навіть до кінця світу: скільки було випадків кінця світу – не злічити. Для деяких кінець уже настав, а для багатьох поки що є незрозумілим усе те, що це лише початок. Життя на Землі – це не життя на Марсі, де ми дихаємо вихлопами ваших легенів. І старіємо довше. Але на Землі цікавіше тому, що помираєш раніше, ніж на інших планетах. Завдяки цьому такі, як я, цінують кожну мить, проведену тут. А що роблять такі, як ви?
9:5. Ви – люди. І пофарбували на планеті. У вас були різні фарби, тому й вийшли різні малюнки. Це залежало від того, візерунки людей із яким цинь (сумішшю фарб) до вас приєднувались. Ви розпалювали абсолютно всю планету і Бога її, перемішуючи фарби чужі, а тепер кажете собі не ставати на фарбу. Якщо малювали – заплатіть. І де невидимий художник?
9:6. Ви гадаєте, що добре живете, тому що вам немає із чим порівнювати. Лише тоді, як відкриєте очі, ви побачите, як ви живете. Тому що очі ваші до сих пір закриті. Були. Але ви читаєте, завдяки чому ваші очі відкриваються разом із усіма тонкими енергіями ваших тіл і півтіл – вони сплітаються у візерунки щастя – малюнки Сальвадоре. Дуже скоро ви підете за мною у Нірвану, коли заглибетесь далі. Чи готові продовжити ви надбання моє – своє? Пірніть у мене, тому що людське життя докорінно відрізняється від життя Богів. Ви це побачите на власні очі, коли станете на шлях Божий – шлях Істинний. А це буде скоро. Не встигнете і боком змигнути.
9:7. Починається війна посвячених у Велику Гру. Я пропоную вам стати навколішки перед Господом нашим – так ви підніметесь. Коли отримаєте заряд Божої енергії – крила любові, ви посвятитесь у таїну позаземну – небесну. Так ви станете живими героями і божественними легендами – приєднаєтесь до нашої Божої Армії. Зробіть це, бо інакше вам не протриматись супроти любові нашої всемогутньої – докорінно знищені будете. Ібо же Дреавоь Житія каже так. Я пропоную вам славу земну і небесну, вічне життя і духовне блаженство, рай у всіх усюдах позасюдах – тільки прийміть у собі Творця – полюбіть його. Так ви не лише протримаєтесь, а й станете всім тим, що тільки може і не може бути – Богами. Як бачите, краще бути посвяченими і духовно достиглими – вічно живими, аніж вічно мертвими – у незнанні й невігластві. Хоча як хочете.
9:8. Я не марю – марять інші. От, наприклад, мій старий добрий знайомий по імені Дені Дідро і досі каже небом: „Хто мудрий, той не став би тримати блазня; а значить, той, хто тримає блазня, не мудрий; якщо він не мудрий, він сам блазень і, будь він королем, він, певно, був би блазнем свого блазня”.
9:9. Я бачу каторгу, бачу вас усіх на каторзі – увесь люд мирський. Не знаю, чи бачите мене ви, але я бачу вас досконало – навіть більше ніж. І навіть очі ваші розумію, що гортають сторінки мої. Вони заглибились у пошуках істини, оскільки до вашого розуму залізли докори сумління заразом із брудною заразою – темрявою, якої треба здихатись. І негайно, бо інакше вас чекає дуже страшний суд – повірте мені на слово. Або перевірте – вибір маєте завжди. Тому зауважте.
9:10. Я розумію, що вам важко не те що розуміти, а й навіть читати вуста мої. Я розумію вас. Тому що сам у тому ж становищі. Але навпаки. Мої розуми налаштовані на хвилю небесну – мої вуста зріють у корінь, а ваші люди бачать мирське – ваші люди зав’язли в ілюзорному корінні власного катаклізму – матеріалізму. Я знаю, що важко дихати вам істинним повітрям, але розумію, бо, оскільки моя стандартна хвиля – небесна, а не земна, мені дуже важко сприймати будь-яку міру мирських знань. Моя головна задача сьогодні – передати оновлену інформацію неба і залишити слід Божий на землі. Вашої задачі сьогодні зовсім немає, але ви можете її створити – це необхідно заради розвитку. Налаштуйтеся на хвилю мою велику, хоча б на малу її частину, так ви станете всім і прозрієте. Зробіть це і не пожалкуєте, а потім уже робіть, що хочете. Ми ніколи не нав’язуємо лідера у вигляді Бога чи когось іншого для вас – це вже як хочете. Тому що Бог ніколи не афішує себе – він просто є Бог. Tanal!
9:11. Nagval! Генії ніколи себе не афішують, вони зовсім нічого не читають і не розуміють. А навіть коли читають, їхнього чтива настільки мало, що в порівнянні з іншими творіннями вони просто неуки. Тоді як інші виступають у ролі читачів, генії займають іншу позицію – вони пишуть і створюють себе – світ довкола себе.
9:12. Я не можу, точніше, не хочу, казати вам усе на світі, що є у цьому й тому світі, тому що в цьому випадку працюють дві гілки небесного годинника: вам буде нецікаво жити, пізнаючи абсолютно все цілком самостійно, або ви розкумекаєте мене зовсім невірно і підете втраченим шляхом у прірву. Тому я нічого не кажу – мовчки. І закриваю нашу розмову – теж мовчки.
9:13. Буду я живий чи мертвий, у землі чи в небі, я знайду вам гідну кару. Тому що не бачу вашої необхідності користуватися „благами” людської „цивілізації”. Тому я стою із пістолетом у руці, тоді як мене знімають на цілий світ, і говорю я: „Ця людина вкрала частину матерії – вашу частину – тому їй не місце разом із іншими людьми”. Прямий ефір. Ніхто стоїть на колінах. Я натискаю на гачок. І все. Амба. Погано кролику. Живіть Достойно, бо я знайду вас і зроблю разом із вами те ж саме – я бачу вашу дірку. Так постановив Верховний Суд у небі, чиїм представником я є на землі. Це моє амплуа. Якщо у вас його немає, це вже ваші проблеми.
10:1. За ваші діяння варто аплодувати руками, ногами і вухами, стрибати, радіючи за вас, одночасно валитись у дірку вагіни, якої немає, проте надумали ви. Бо де не я, то не Гала. Узяла собі гратися мене, бо я – то є лялька небесна без розуму. Udali вона погладила мені голівку матерії, спинку, розчесала волоссячко, роззяпила ротика, а тоді сказала, що вагітна. „Ти народиш мені маленького лінтюха і звірятка?- втупилися в неї мої хитрі оченята.- Це буде гноменя чи тигреня? А, може, величезна жаба?” Про зачіску можна було забути – вона вдарила під зад мою хитру підсвідомість у вигляді маленької маківки. Бо я – то є іграшки ваші. Людські, бо небесні.
10:2. Годинник іде над головою, бо хто вам розкаже увесь свій годинник і світ навкруг нього? Лише я, бо в мене його немає. А те, що не є, ви отримаєте, бо це найбільше надбання. Воно настільки велике, що його не існує. Ви можете придбати час уже наразі – приборкати його. Рятуємось від кінця світу вже сьогодні – такий наш духовний лозунг і подальша траекторія. Не лише польоту – великого злету і грандіозного піднесення.
10:3. Радійте, люди, грайте в дудки і пляшіть, ібо же настав перший етап кінця світу – зими не буде. Принаймні такої, до якої ви звикли. Пристосовуйтесь до нових умов кінця світу – ви ж перші після мавпи.
10:4. Відмаййений. Його відмали на увазі – тепер він одне слово. Одне лише слово – більше цього може не бути – бути не може. Але те, що він є, заперечити неможливо, тому що немає таких слів, якими щось можна заперечити. А звуть його Fellini Rosava – таке його призначення і стратегія світоутворення – сприйняття Його.
10:5. Любов знову порятує світ від кінця матерії, але є декілька „але”, які варто пережити власне собою. По-перше, чи буде кінець світу? Так, частково – глобальні катаклізми доведеться перетерпіти. Лише там, де буде місце збалансованим гармоніям позитивної конвергенції світла (простими словами – там, де буде любов), божевільних катаклізмів не трапиться. По-друге, чи заслуговуєте ви на порятунок? Це вже питання до кожного з вас. Наприклад, я б себе не порятував, коли був би Богом, але він думає інакше: Бог рятує кожного, бо всі ми для нього – рівні. Він поважає вибір кожного з нас, бо сам наділив цим дорогоцінним даром, який люди й досі не навчилися цінувати – не послухали Гуру Рінпоче. По-третє, чи заслуговуєте ви на любов? Без коментарів. Хоча ні, прокоментую і це питання. Звісно, ви заслуговуєте на любов. Якби цього не було, я не писав би вам цю Книгу, призначення якої – не лякати вас кінцем світу – ліквідацією людської цивілізації – зрубом її під корінь, а лікувати вас від власного божевілля, вигаданого вами самими. Лікувати і рятувати від кінця матерії, що настала вже. Сьогодні ліки в нас – любов, а завтра буде ранок, пізніше буде знову кров і ґанок на сніданок. Я познайомлю вас із Богом – ви тільки скажіть.
10:6. Я малюю картини прекрасності уві сні і мені цього досить. Я пишу Книгу про себе і мені тому легше. Я задмухую до кишені, бо знаю, що там усе пусто. Я сиджу в раю тихо і мені про те голосно. Я абсолютно заграю сам до себе і дихаю мовчки. Мені так приємно. Всередині мене. А що ви? Що робите ви? Хіба не бачите моє дзеркало? Хіба не розумієте наголос? Хіба не вмієте бачити моїми очима? Ні? Я вам поясню. Так, неголосно. Навпошепки. І вас наздожену. Через листя своє і море небесне.
10:7. Ви думаєте, що коли одна людина розрізає голову іншій людині, вона дізнається, що лежить усередині. Якби так було, Бог не дав би людині ножа. А так він дав: для того, щоб ви різали собі хліб насущний, а не одне одного. А так він дав чоловіку та жінці і руку, і серце, щоб людина була щасливою. А так він дав.
10:8. У мене ріже ножем у макітрі, коли пишу вам. Це тому, що, або в мені сидить Диявол власною персоною, або маю забагато Божественних знань, які чи протримаю? Якби я не втримав, Бог не допустив би, щоб я підняв їх. Але коли я на службі в пеклі, то я хіба рай? Якщо моя голова трісне, як гарбуз, зберіть її докупи – так ви протримаєтесь протягом чергового апокаліпсису. Все на благо людству. Bellini!
10:9. Тоді як рідкісні генії чи сам Господь Бог ідуть вперед, перед ними дорога стелиться, розростаючись вшир і ввись. Тоді як невірні безумці чи сам Диявол ідуть назад, перед ними паща розгортається, роззяпивши пельку вниз і ще нижче. То як вам чия дорога?
10:10. Генії читають мало, роблять багато і самі створюють себе. То хто із нас геній? Певно, що ви, інакше б ви не приміряли божественний одяг у Книзі безумця на себе. Я пам’ятаю – на мене сходило прозріння – я узрів цілий світ із усіх його чортових кутів. Тому що пам’яті не існує – це гра вашої уяви. Просто ви вловлюєте спектр потенційно корисної для вас інформації вашими сокровенними чакрами Господа Бога.
10:11. Що таке рай? Ваш скепсис породжує одні лише проблеми, якщо не бачите. То рай? Ви про нього? Ну, звісно, що так. Він такий же реальний, як і ви самі. Не менш натуральний, ніж ваш сьогоднішній сніданок – його відсутність. Рай? Ми всі там були, тому не треба говорити про це як про щось небачене, паранормальне і/або нереальне. Бо що таке реальність? Якщо ви чогось не бачите, не чуєте, не сприймаєте і/або не розумієте, це ще не значить, що його не існує. Бо існують закони світоутворення, незнання яких не звільняє вас від абсолютної відповідальності. Тому якщо ви забули рай – це вже ваші проблеми. Якщо це не ваше амплуа – робіть висновки самі.
10:12. Ви у мене як риба у воді чи шило у маслі: як на долоні – я бачу вас усіх. Тому снігу більше не буде. Принаймні такого, як ви бачили раніше. Ви його не заслужили. Чи навпаки? Не важливо. Нічого не важливо. Бо важливо тільки те, що у людини починають працювати інші orakali розумових процесів – еволюція цьому сприяє.
10:13. Колеса від Сансари? Поважайте смерть, але не робіть так само, як я – у вас немає доступу. А навіть коли з’явиться, ви навряд чи зможете його раціонально використовувати. Хоча можете спробувати. Я ж цим займаюся. У разі позитивного сприйняття моєї думки людством я зможу трохи перепочити у раю із моїм генієм Гала чи богинею Афродітою, моєю дружиною. Але це буде потім – зараз не час перепочинку.
11:1. Я житиму не так довго, щоб мені ставити хрест разом із палицями до коліс. Тому слухайте мене або не втручайтесь у мою діяльність, інакше вас покарає Бог. Я прийшов сюди із неба не для того, щоб узріти, як мала купка старих і тупих маразматиків топче одне одного під своїми копитами. Всі люди – старі й тупі маразматики. Якщо вам не видно, подивіться довкруг. Зніміть рожеві окуляри і роззуйте очі. Бо те, що ви робите – суцільний дебілізм. Але нічого, вас покарає Бог небесною карою номер один: сім коліс великої Сансари отримаєте у дарунок. І ви обов’язково узрієте кінець світу в усій красі його.
11:2. Моє житіє святого не настільки довге, щоб розмінювати його на дрібниці. Мої хвилини не настільки безцінні, щоб висмикувати ваші дебільні прояви. Тому хай буде так. Так я сказав і більше повторювати не збираюся. Що я сказав?
11:3. Я – один із Його законів і покараю невірних. Це буде в небі чи на землі – не важливо. Буду я мертвий чи живий – не важливо. Нічого не важливо. Важливо тільки те, що я знаю свою справу. Якщо ви узрієте, що моя справа – вбивати,- так і буде. Якщо ви побачите, що моя справа – народжувати,- буде так.
11:4. Ми якраз приймаємо рішення щодо вашого розуму: бути вам чи не бути. Бути вам божевільними чи не бути зовсім – ось які питання ми вирішуємо зараз. Приєднуйтесь. Білети в рай поки що не розпродані. Але це сьогодні. Що буде завтра, коли люди узріють кінець світу? Тільки-но небо насупиться, як отямляться люди, але буде пізно. Пізно щось змінити. Катаклізми, наприклад. Розумієте? Квитків залишилося небагато. Скільки там учора обіцяв Ісус Христос?
11:5. Ми вас покараємо кінцем світу чи іншого чогось – тим, що для вас найстрашніше. Коли вважаєте так, отримаєте це, бо думки матеріальні. І коли ви матеріалізуєте всю ту нечисть, яка є у вашій голові, вона зжере у першу чергу вас – свою пащеку роззяпить. Якщо це теж не навчить вас жити правильно, уроки наших пророків – ваших пороків – будуть продовжуватись.
11:6. За кожен зірваний листок із життя нашого Дерева ви заплатите двічі – першим колесом Сансари. Першим. А тоді буде ще через шість. Так воно повторюється, доки ви не розтопитесь вщент у лаві ненависті своєї нечистої. Хай буде пристрасть.
11:7. Скоро в нас очищення, піднесення, хрещення і нове пришестя – скоро. Дуже скоро. Його заповіт про це говорить – мій новозвіт. Не всі ще знають, бо не всі ще дерев’яні. Не всі ще бачать, які будуть наслідки вашої антидіяльності – антилюдяності. Не всі ще розуміють, які деталі треба великому Композитору. Але буде інакше. Зовсім інакше. Лірична поезія, коли подумати. Але я не думаю – зовсім не думаю. Зовсім і ніколи, бо в голові гасає брутальна симфонія казусів і перемін – Санте Люсія, Бартен Ляпонтен. Ібо же грандіозна лірична поезія ще не вродилась, а ви вже бачите її власними очима. Ібо треба так, дитя моє. Comedy!
11:8. Ви закутались у мережу павутини, бо заплутались. І хто знає, що далі буде, якщо будете продовжувати в тому ж дусі. Це знає Бог. Тому кажу вам я від імені Його, що поллється кров, ібо же поплатитесь усі до єдиного: до, під час і після страшного суду, що вже працює на землі. Очищення, велике очищення. Я заклинаю вас жити, люди. Я закликаю вас жити достойно, бо інакше ви станете лише тим, чим немає мене – пилом землетрусів, ураганів і буранів. Я знаю, що ви послухаєте мене, але, коли послухаєте, вже може бути пізно. Пізно щось змінити, розумієте? Пізно бодай щось. Пізно. Я бачу ваші схилені очі, тому розумію вашу душу і бачу шлях до вашого серця – через ключ до любові до Бога. Це ключ вашого успіху. До. Повторюю. Це ключ вашого успіху. До-до. Ще раз. Це ключ вашого успіху. Бо ви є любов. До-до-ре.
11:9. Людям треба стати на ноги – підняти інших так само. Людям слід стати дерев’яними: повернутися до Великого обличчям, а не задом. Людству негайно треба змінитися, інакше будуть сльози литися ріками, не буде врожаю і нічого не буде. Любов знову порятує світ від кінця світу, але не всі порятуються, бо далеко не всі відкриють у собі Любов. Скільки там іще квитків у рай лишилося, Боже? „Поки що є”,- каже він.
11:10. Є два царі: Бог і Природа. Цього якраз і достатньо. Бо вони – королі балу: царі одне одного. Не маскараду, як у вас, із клоунами і насмішками, а справжнього балу: грандіозного і не менш граціозного. Не великого шоу, а реальної істини. Не матеріальної ілюзії, а духовної цілісності. Не смертельної вади, а життєвої реальності. Пийте ель. Ібо же там, де буде дух святий, буду я. Лише там, де не буде мене, буде кінець світу і реальності вашої – про це всі заговорять. Але коли заговорять, вже не буде про що говорити. Але поки що є. Поки що є можливість вас урятувати. Більше не буде, більше її не буде. Скоро. Дуже скоро. Їхнє Правосуддя вже почалось. Я знаю, бо я у них месник і присяжний. Більше нікого немає. Нікого і нічого. Більше не існує нас... Отож, мій дорогий і любий читач, спасибі тобі, що знайшов у собі сили, можливість і час – яких не існує – для того, щоб осилити цю істину. Не мені тобі казати, любий друже, що є геніально, а що безумно. Не мені тебе вчити і повчати. Не мені говорити до тебе і розмовляти про тебе. Не мені грати з тобою в глобальну цю шахову гру. Не мені. Але знай, що разом із нами цілий світ – так буде завжди. Наше мовчання з тобою говорить – ти розумієш наші тихі ніші: безумні, безпампезні. Для того, щоб урятувати людину від кінця світу, достатньо сприйняти цю Книгу – так ви порятуєте себе. Спасибі тобі грандіозне, що урятував іще одну людину від кінця світу – себе. Завдяки твоєму читанню і тихому мовчанню ти приєднався до Спасіння Планети від кінця світу: саме ви наважились і перечитали цю нелегку формацію Книги – ви перемогли. Тому що налаштували вібрації своїх тонких енергій на позитивний заряд божественної гармонізації. І ще один дух врятувався – спасибі гармонічній конвергенції світла першоприродного. Тепер під час апокаліпсису на одну жертву буде менше – кінець світу вам не страшний. Тому що вам близькі Любов і Бог – Єдине Ціле з ним тепер. Велике спасибі вам. Якщо ви знайдете змогу врятувати від кінця початку інших людей, давши їм до рук оцю книгу, вони будуть щасливі у Раю із вами, а не мертві без даху під землею. Велика вам подяка. Від мене і від Бога Вашого: Абсолюту і Ауму, Вселикого і Всевидячого, Всецілого і Всеутворюючого, Всепочинаючого і Вседаруючого. Як завжди, присвячую цю Книгу моєму генію Гала Градива, Єлені Троянській, Святій Єлені, Гала, Галатеї Плачида і Гапелі?ні Капрі?.
11:11. Дата кінця матерії. Точна дата 11:11:11 за всіма стрілками небесного годинника. В земному прояві це буде гіперпростірний перехід із трьох етапів: 2013-ий рік, 2066-ий і 2129-ий. Але не думайте, що кінець настане завтра. Ібо же пробив час істини! Заклик! Кінець уже настав! Відкиньте рожеві окуляри! Дивіться у кінець! Бо тепер, коли зараз вийдете на вулицю, самі його побачите! Новий початок! Тільки відкрийте очі! Відкрийте і прозрійте! Радійте люди! Кінець світу настав! Більше цього не буде! Ніколи не повториться! Лише рай і вічне блаженство! Треба лише пережити кінець усього того, що ви бачите сьогодні! Bonjour!
---:---. Моя релігія – Любов! Я притримуюсь єдиної точки зору на все – Творця! Тому обираю шлях до Бога, а що обираєте ви? Кінець світу? Хочу вас привітати із вашим кінцем світу, великі-малі та малі-великі демоси, оскільки після пекла ми заживемо у Раю! Тому радійте люди вже сьогодні! Felichita!
A
Gala-Gradiva
celle qui avance.
Галі-Градива
тій, що вела меня
вперед.
Своє мовчання тобі присвячую...
П.С.: Особлива подяка Світлані Кедик за допомогу в написанні цієї Книги (Книги Спасіння, Розуму і Мудрості, Вічної : Реанімації). Без тебе і твоїх рецензій ця Книга не була б написана.
