Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95688

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 29694, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.85.255.74')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Оповідання

блакитні очі

© Ірина, 26-06-2011
Тиха ніч. Майже темно. А сон чогось ще не прийшов. Треба було чекати, і це було важко. Не було сили встати з ліжка, а думки чекали, як тільки б навалитись ще одним табуном. Вони атакували при кожному поруху якою-небудь частиною тіла, і навіть не можна було собі дозволити поблукати десь між спогадів, бо вони сприймали це як виклик. І раз-по-раз кидались довгими хвилями плачу і болю. Ненормально перегризали вовком горло, а потім, ставши жар-птицею, кудись летіли, приносили цілющу воду і оживляли… Щоб ще раз завдати тортур.
Куди було діватись голодній душі? А де лишати тіло?
Неможливо було зрозуміти причину виникнення  важких роздумів. І чому взагалі голова така важка? Іноді на плечах проростають зародки крил, а потім вилазять цілком. Великі, гарні і сильні. Ти починаєш їх розправляти, і коли вже готовий злетіти схиляєш голову. Ти не можеш полетіти за мрією. Ти не можеш піти за криком душі. І залишаєшся в нижньому шарі неба. Ноги доторкаються землі, а ти лежиш на дні повітряного океану. Тепер ти схожий на побитого ангела, який не може на своїх крилах віднести Ісусове повідомлення. Не можеш, бо група цікавих напали і обдерли твої крила, бо захотіли залишити собі на пам’ять пір’їнки-трофеї. Ти не можеш подолати біль і не можеш відірватись від землі.
І навіть болото не хоче всмоктати твоє напівживе тіло. А хижі мухи не підлітають до тебе. Ти їм не смачний. Ти не титан. Тебе не прикували до скали. Бо ти ще нікому не подарував Таємницю Вогню. А ти й не вмієш гарно дарувати. Ти хочеш дати те чоло Вони хочуть. Але не можеш. Ти знаєш, що це згубні бажання. Ти просто бачиш Їхнє майбутнє. І не хочеш власними руками завдавати неминучого болю. І ти не даруєш.
А ти продовжуєш жити. Ти спостерігаєш… Ти тримаєшся міцно за життя. Воно дуже прикольне, саме по собі. Ти не перший це зауважуєш.
В той час ти довго плачеш. І навіть переходиш в сон продовжуючи плакати. До тебе в сон приходить Той Великий Голос. Він каже:
─ Не плач, в тебе очі Ісуса…
Потім хтось говоритиме тобі:
─ Твої очі ─ небо. Твої очі ─ світло. Твої очі ─ море. І я заздрю сонячним промінчикам, бо лиш вони можуть заглянути в глибину твоїх зіниць…
А ти:
─ В Ісуса були блакитні очі…  
І твоєї душі торкнеться тільки сонце, а правду знатиме лишень єдиний Бог, Ісусів батько, наш Отець.



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Життя, звичайно, прикольна штука...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Богдан Горгота, 29-06-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75010204315186 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …