Навіть ті, хто визнають, що в цьому світі не все так погано, знають, що все може бути ще краще. В чому вимірюється та „кращість”, кожен відчуває по-своєму. Проте в будь-якому випадку, навіть якщо в тебе нема проблем у сім’ї і тебе не хвилює доля дітей-сиріт у Іраці, ти дотичний до того, що відбувається навколо. Кожна маленька людина впливає на хід історії, а тому варіантів нашого майбутнього є настільки багато, що ми не можемо своїми обмеженими мізками хоча б приблизно уявити можливу різносторонність прийдешнього. Можна відчути безмежність як пустоту... Але вже надто далеко ми відійшли від суті нашої розповіді.
Павло – маленький хлопчик, який любить батьків. Йому 14 років, але він вже задумується над тим, чи не кинути йому школу. В голові в нього оголені груди дівчат, їх розсунуті ноги із звабливими отворами між ними та плоди схвильованої уяви – його прутень у ротах однокласниць... і сперма, котра стікає по їх обличчях і капає на збуджені груди. На фоні цього лунає гучний дівчачий стогін і звук порваного анального отвору...
Павлик ходить майже кожної неділі з батьками до церкви, молиться Богу і вважає себе щирим християнином. Але не гребує тим, щоб підглядати за своєю старшою сестрою. Коли та переодягається і є нагода побачити її налиті нерозкритим потенціалом груди... Він не збочинець, бо росте у консервативній сім’ї , але при можливості зґвалтував би свою сестричку... Яка б напевне і не перечила.
Наш герой любив гуляти вечорами вулицями свого міста. Зачудовано розглядати темну безодню неба, дорогі автомобілі олігархів місцевого розливу та мріяти про власне облаштоване майбутнє. Час від часу хлопчик задумувався над тим, як і коли вперше займеться сексом. Ні. То було часто. Павлик боявся цього, але від цього хотілося ще більше...
Для гостроти відчуттів він діставав через знайомих диски з порнофільмами і за відсутності батьків та сестри, вдома, або в друзів, детально вивчав все розмаїття форм статевих актів на екрані монітора. Павлик не міг провести паралелей між тим, що бачив і чого хотів. Точніше міг, але то були тільки фантазії. А все тому, що боявся. Дівчат. Чув від пациків як вони деруть своїх дівок. Мовчки заздрив, стримував дикі бажання і шукав найлегшого шляху до задоволення своїх потреб...
Літо Павлик любив найбільше. Батьки на роботі. Сестра займається наукою і коханням зі своїм хлопцем. Сину і меншому брату в одній іпостасі тільки і лишалося, що до болю в очах вдивлятися в екрани і шукати там прихованих входів до казкової реальності на тому боці. Коли набридало, виходив на вулицю, лазив де тільки можна було і вивчав тіла зустрічних дівчат, проектуючи в своїй голові їх збуджуючу наготу.
Вечорами тіл у міні-спідничках, кофтинках з широкими розрізами ( їх ще називають декольте!), з яких виглядали груди, було чимало. Павлик відверто заздрив старшим хлопцям, які мали змогу облизувати кожен сантиметр тіла своїх супутниць, розривати їхні жолоби могутніми поривами своїх членів та спостерігати на обличчях жертв (?!!) відчуття блаженства та невимірного задоволення...
Природнім чином так склалося , що Павлик дистанціювався від своїх друзяк. Ті на нього поглядали скоса у зв’язку з його дивною поведінкою, на що Павлик практично не зважав. Його життя перетворилося на передчуття великого задоволення. Хлопець замкнувся у собі, не виходячи за межі власних страхів, бажань та нереалізованих планів. На відміну від хлопак свого віку, які процес статевого дозрівання проходили порівняно спокійно, у Павлика все єство перебувало у стані загостреної чуттєвості.
Павлик жив передчуттям, а передчуття жило Павликом. Еротичні сни, які все частіше почали приємно „турбувати” хлопця, залишали по собі засохлу сперму на трусах. Сон мав стати реальністю, і в цьому Павло бачив у свої 14 центрове завдання життя...
Серпень. Вечори цього місяця, які тліють ледь чутною прохолодою, дають змогу насолодитися атмосферою спокою. Цей день був для Павлика якимсь чумовим. Півдня боліла голова, нудило. Апетит зник, очі кололи якісь невидимі голки. Батьки ще о першій годині поїхали на два дні на дачу, не звернувши уваги на погане самопочуття сина. Син ж був сповнений обурення таким ставленням рідних до себе. Воно викликало в Павлика бажання зробити щось дике-дике, проявити у жорстокій формі свій непослух. Щоб помститися.
Сестра, яка майже все літо провела в своїх археологічних експедиціях, насправді просто не хотіла проводити час вдома. Павлик був впевнений, що її археологія то тільки привід втекти разом зі своїм Андрюхою з міста. Туди, де менше людей, де можна трахатися до смерті і ніхто не бачить кому ти смокчеш чи куди тобі засаджують. Павлика думки про таке не по-дитячому збуджували. Крізь все це яскравою звивистою стрічкою тягнулася чорна заздрість. Остання продукувала в мізках хлопця тисячі думок про тимчасово недоторкане, але таке бажане. Збоку ж це скидалося на хворобу...
До години сьомої Павлик провалявся у ліжку. Піднявшись, відчув біль у голові, але декілька хвилин пробувши у вертикальному положенні, він зафіксував нормальний стан власної свідомості. З’явився апетит. Вирішив нагріти холодного червоного борщу, звареного мамою ще зранку. Швидко оформивши цей процес, Павлик задовольнив природні бажання свого шлунку.
Потім надумав прийняти душ. Отримуючи вперемішку порції холодної та гарячої води на своє юне тіло, Павлик отримував неймовірне задоволення від струменів, які ніжно лоскотали його шкіру. В такі миті хлопця відвідували еротичні фантазії, які змушували його член підніматися в очікуванні бажаного. Павлик розглядав своє тіло в дзеркалі і відмічав про себе, що процес росту триває. Ширшають плечі, наливаються силою м’язи на руках, волосся з’являється в тих місцях, де його раніше не було, ноги тримають на собі все впевненіше вагу тіла. Посміхнувся своєму відображенню на дзеркальній поверхні і таки перемкнувся на те, що піде погуляти вечірнім містом.
Сірі бриджі, червона футболка, кросівки на ногах... Павлик прикидав, чи має він реальний шанс у такому вигляді сподобатися дівчатам, котрі ходять зараз вулицями і дихають бажанням розсунути ноги і відчути у собі живі чужорідні предмети. Нагелював волосся, востаннє окинув оком свою постать і залишив квартиру.
Вечір, не дивлячись на спекотний день, плив свіжістю повітря. Воно линуло великими порціями з невеликого садка, що ріс поруч з будинком. Навколо повільно поодинокими парами рухалися люди; на лавці місцеві бабусі, час від часу показуючи на когось своїми старечими висохлими пальцями, голосно спілкувалися на свої житейсько-дворові теми.
Павлик, оцінивши належними чином ситуацію, намилився підійти до своїх старих друзяк, які сиділи на сходах сусіднього під’їзду. Він давно з ними не спілкувався, та й ті не вельми виявляли бажання про щось з ним говорити. Не маючи на те жодної потреби.
Та все склалося нормально – Павло привітався з тими, з ким йому довелося виростати і повільно почав вливатися в розмову. Щоправда в ролі слухача.
- ... та нє... Вона не довго ламалася, блядь. Після діскатєкі ми потусили до неї на хату. Там тіпа туда-сюда, кава-чай, а потім вона, глядь, начала мене раздівати. Добралася до мого малого і чють не схавала його!.. Облизала мої яєла, отсмоктала так, шо я бля чють капита не аткінув! Бля... А потім кончив їй на лице. Люська мичала вся залита спєрмою... Хє!!! Це ващє, пацани! Потім ми їбалися так, що ліжко чють не наїбнулося нахуй! Відстрахала мене зверху, потім папрасила, шоб я її раком відхуячив. А всьо кончилось тим, шо вона мені ше разок відсосала і я кінчив їй на цицьки..! А, чюваки, як вам вічєрок?..
Колян був ше тим перцем. Старший за Павлика всього на півтора року, та на вигляд вже дорослий хлопака. Користувався попитом у дівчат і не дивлячись на свою тупість, видер вже не одну необережну дівку. Тим часом наш герой, слухаючи захоплюючу розповідь старого дружбана, відчував як вміст його трусів почав суттєво збільшуватися. І знову хвиля чорної заздрості засліпила Павлику очі...
- Да, Калян... Не хіло ти порішав Люську, а я оце Лєнку ламаю свою потрахатися, а вона ні в какую. Добре, блядь, шо вона хоч груді свої дає мені побалуватися... Хатя паслєдній раз запхнула руки в мої труси, і так поганяла мого хуяку, шо я обканчав все шо міг..! Навєрно тоже хоче, но боїться...
Товариш Коляна, Дімон. Два роки зустрічався зі своєю дівчиною і попри те, що був найстаршим з усієї тусні їх двору, за його ж словами, ще не трахав дівчат...
Павлик, слухаючи розповіді хлопців, не зміг стримати емоцій. Хотілося матюкатися, здаватися вульгарним, і трахатися, трахатися і ще раз трахатися!!!!!!!!!... Ніхто не помітив як він відійшов від компанії і побрів десь вглиб двору...
Тим часом хлопець вийшов до проїжджої частини. Не знаючи куди йти далі, пішов на право, в бік центру міста. По дорозі Павлику зустрічалися цілі зграї дівчат, значна частина яких, не зважаючи на свій юний вік, одягалися так, наче бути повіями чи топ-моделями. Червона білизна яка там і тут виглядала з-під одягу звабливих дівчат, впливала на хлопця мов та ж барва на бика під час кориди....
Що цікаво, Павло помічав в очах зустрічних представниць протилежної статі іскорки того ж бажання, але ні йому, ні їм не вистачало сміливості зробити першим крок. Ледве стримуючи себе, хлопець дістався центру міста, мало звертаючи увагу на вир життя навколо і всівся на лавочці в парку, що розкинувся обабіч майдану. Доїдаючи щойно куплене морозиво і проганяючи крижаних мурах, що снували його тілом, хлопець уважно спостерігав за молодими парами, їх палкими обіймами та пристрасними поцілунками.
Повільно сутеніло. Під захистом дерев збиралися численні зграї комарів, готових вирушити на велике полювання. Небо на заході, десь там де зникав сонячний диск, набуло забарвлення всіх відтінків червоного, в який одягнулись навіть поодинокі хмаринки, які мандрували небесним видноколом. Багато хто в ці хвилини милувався заходом сонця. Павлик теж, не зважаючи на те, чим була забита його голова.
Минув час. Наш герой продовжував свої спостереження за діями оточуючих, аж поки сутінки остаточно не опустилися на втомлену гарячим сонцем землю. Павлик встав і відчув як недобре почувала себе його дупа. Неквапливо прогулюючись парком, не збираючись і подумки повертатися додому, він думав про те, як йому хочеться... Думати було важко. Він залишив центр і поплентався до ще одного парку, який розкинувся за хвилин 10 ходу від центру. Там було темно, пахло болотом і людською самотою...
Останній удар серця, який тривожним гулом обізвався в тілі Павлика, віщував про наближення бажаного. Бажаному було років 13, не більше... Його зросту, струнка, з довгим темним волоссям, в коротенькій джинсовій світло-синій спідничці, - Павлик встиг розгледіти дівчину при світлі місяця та ліхтаря, що одинокою статурою боровся з навалою темного. Біла кофтинка, з-під якої випинали двома невеликими горбиками груди. І шкіра, темніша, ніж в інших дівчат. Не важливо засмага це, чи вона якась там мулатка... Павлик відчув, що це саме та мить. Діяти потрібно рішуче, але зі спокоєм.
Незнайомка пройшла поруч, навіть не звернувши увагу на хлопця. В темряві майже неосвітленого безлюдного парку. Павлик окинув її ласим поглядом (не повірите, але то був погляд достойний маніяка!) і дочекавшись того, що вона звернула за один з поворотів парку, почав рухатися за нею. Повільно, на відстані, щоб не викликати в жертви зайвих побоювань.
Дівчина ж вийшовши з парку, почала прискорювати крок, пірнувши в мережу вузьких провулків приватного сектору, що розкинувся одразу за парком. З небес за всім слідкував повний місяць з аурою наче у святого, а Павлик майже непомітно крався слідами чорнявої дівчини, побоюючись випустити її з поля зору своїх напружених від процесу спостереження очей. Але найбільше боявся, що його жертва зараз зайде в один з дворів і зникне за дверми рідного помешкання.
Але чуття підказувало хлопцю, що ця прогулянка закінчиться для нього добре, а отже все йде по плану. Якого не існувало в природі. Головне тримати себе в руках і не зійти з обраного шляху.
Наступний крок дівчини приємно вразив Павла прямо між ноги. Вона вийшла з напівпітьми дрібних провулків прямо на луг, яким пролягала стежинка до невеликого запущеного ставка. Навколо тиша, хоча чути звідкілясь звуки музики. Людей немає, та й що їм робити в такий час і в такому місці. Все складається якнайкраще.
Коли дівча наблизилось до корчів, які відділяли луг від ставка, Павлик вмить опинився біля її тіла...
Приємний солодкий запах. Руки хлопця обхопили дівчину за талію та кинули її на землю. Ледь чутний зойк від удару, і дівчатко опинилося в траві, змоченій вечірньою росою. Місяць краєм ока продовжував слідкувати за тим, що відбувалося на лузі і сперечався з зорями відносно подальшого перебігу подій.
Руки Павлика тим часом зірвали з дівчини кофтинку. Хлопець, попри мегазбудження, яке блокувало всі мисленнєві процеси в його голові, встиг підмітити, що жертва чомусь не опирається, а сприймає все як належне... Тепер крім пари приємно здивованих очей на нашого героя дивилася і пара оголених маленьких грудей, від вигляду яких в нього перед очима пішов обертом весь світ. Він дико цілував їх, чув стогін юної красуні і відчував її руки, які гострими нігтями впивалися йому в спину.
Якось непомітно дівча зняло з себе спідничку, а з хлопця стягнула непомітними але від того ще більш майстерними рухами його футболку та бриджі. За якусь мить Павлик зірвав з дівчини трусики і припав губами до найпотаємніших місць між її ногами. Там пахло збудженням та було мокро від різкості цього аромату.
- О - о – о –о – о! Блядь! – протяжний стогін дівчини розірвав лугову тишу. Ні, ще були жаби. Крик - вісник глибокого задоволення. Павлик ще глибше намагався залізти своїм язиком, облизуючи абсолютно все куди тільки міг ним дістати. – Сука! О – о –о! Ше блядь!
- Тримай, суко! – і Павло розкинувши їй ноги увійшов в неї з такою силою, що ледь не злякався наступного крику жертви (жертви?!! Так!!!). До того хлопчик встиг, щоправда, декілька раз кінчити...
Впевнені рухи, зривистий стогін, погляд справжньої шльондри, - Павло був ще в цій реальності. Не минуло і хвилини взаємного задоволення, як хлопець відчув, що в черговий раз кінчає і щоб не наробити лишнього, обкінчав своєю гарячою спермою траву...
Чоловік!!! Таки свято прийшло і на його вулицю!!!
Вони лежали в траві, відчували холод який пронизував їх оголені тіла і краплинами холодного поту збігав на траву.
- Тебе як звати? – її ніжний (!) голос дрижав. Важко сказати від чого більше – холоду чи перезбудження.
- Павлик, - відповів Павлик і продовжував ловити падаючі зорі. – А тебе?
- А тобі не похуй?!! – дівчина перевернулась і за мить опинилася на Павлі.
„Помінялися ролями”, - про себе відмітив він. А далі було так добре, наче ти опинився в раю і можеш тепер не переживати, що в тебе не вистачить завтра грошей на туалетний папір.
Вона рухалася на його членові так інтенсивно, що Павлик почав відчувати біль, але останній тонув у морі концентрованого задоволення. Тепер стогнав наш герой...
- Да! Виїбати мене рєшив? - слова крізь стогін двох. – На сука! Не вийде! Я тебе блядь зараз до смерті затрахаю! Ти шо думав, шо я якась целка-патріотка срана і не бачила тебе, коли ти хуярив за мною?!! Мальчік-спальчік! О-о -о-о-о-о-о-о!!!
Рух. Вверх-вниз. Важке прискорене дихання. Задоволення розливається по всьому тілу, сягаючи своєю клейкою рідиною пальців ніг. Немає сил і бажання якось реагувати на її слова. Потрібно насолоджуватися прекрасними миттєвостям життя...
Вона звалилася з нього вчасно... Гаряча рідина потекла Павлику по ногах, спадаючи густими краплинами на траву. Знову все сприймається так наче життя – це тільки дихання. Два юні тіла в росі літньої ночі... Простенький сюжет банального характеру...
За кілька хвилин Павлик піднявся і одягаючись спостерігав за нерухомим створінням в траві на ім’я Атобінепохуй. Відчув як на зміну задоволенню тілом почало розповсюджуватися розчарування. Дівка ж тим часом встигла одягнути на себе свій небагатий одяг, проте не поспішала підніматися з мокрої холодної трави. Погляд романтика, який губився в зоряному небі, краплі сперми на росі, які не дивлячись на пітьму, чітко вирізнялися перлами в зеленому і повітря, наелектризоване її вульгарністю.
Все ніби так. Жорстоко і приємно. Але... Павлик вперше за останній час поставив між черговою і попередньою порцією думок три крапки. Насправді все по-іншому, не так. Він хотів невинного створіння, яке можна було б зґвалтувати. Позбавити невинності... Але... Павлику Атобінепохуй не сподобалася. Дівчата мають бути іншими, щоб лишитися дівчатами. Тоді як у траві лежала справжня блядь...
- Сука! – в голові хлопця прогуркотів грім, який змусив його кинутися на дівчину, схопити її за шию і душити, душити!!!
Душити поки не здохне!..
Хрип. Невдала імітація крику, котрий виривався з її стиснутого молодими але достатньо сильними руками горла.
- А тобі не похуй? – закричав з повними очима люті Павлик і ще сильніше стиснув шию жертви. Тепер точно жертви! Сидячи в неї на животі, відчуваючи її передсмертні конвульсії, він кінчив. Атобінепохуй померла. Серце замовкло.
Павло встав. Поглянув в небо. Помітив з яким острахом на нього дивився місяць і посміхнувся. Задоволення знову давало про себе знати. Умиротвореністю і гармонією всередині.
Останній раз глянув на свою ще донедавна живу знайому, вийняв з трусів свого притомленого члена і почав мочитися їй на обличчя. Гаряча пара з характерним запахом оповила клаптик нічного лугу.
Хе! Бажання – це сильно...
