Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2438
Творів: 43643
Рецензій: 85060

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Жіноча проза

Невагомість

© Любов Долик, 18-05-2011
Вперше про таке слово, таке поняття почула ще у школі – дізналася про космос, Гагаріна, польоти. З того часу до дитячих мрій про польоти додалась і ця – дізнатися, а що це таке, відчути –а що це таке. Десь у класі шостому, як стали вивчати фізику і мудрі формули про земне тяжіння, почула, що невагомість ми відчуваємо навіть під час короткочасного польоту – навіть під час стрибка. Записалася в секцію баскетболу – бо там доводилося багато стрибати за м’ячем... Мало, це не те... Баскетбол сам по собі не сильно приваблював – мабуть, просто успіхів у ньому не досягала особливих, а потаємну мрію він всеодно не виконував.
Калейдоскопом - звичайне життя звичайної людини: інститут, робота, заміжжя, дитина, знову робота, робота, робота.
Стиралися дитячі мрії, блякли їхні барви, наче кольори на старих фотографіях, вигасали бажання.
І ось – зріла жінка (школярі чемно казали на зустрічах – та вона вже стара).
Життя досягло свого піку – а вона й не помітила коли. Життя виставило їй досягнення рядочком заслуг і посад – а їй не вірилося, що це все з нею, це все – її, їй належить. Це ж усе – так, добре, але ж не основне. Основне залишалося недосяжним, як і в дитинстві – хотілося літати_летіти_бути_у_невагомості.
Одного разу – як у казці , де завжди все відбувається тільки одного разу – одного разу вона почула – летить. І не повірила собі, не повірила навіть тому чарівникові, який створив для неї цю казку. А потім – перелякалась, що все зникне, і відчайдушно стала – вірити-вірити-вірити... Було гарно, як у казці, було страшно, як указці, тільки вихована на твердих, як тротуарні бордюри, правилах, вона щоразу боляче вдарялася об них, не знайшовши свого, власного, суто її – бачення, розуміння, сприйняття. Ця правильність випотрошила усе пір’я з її крил, препарувала казку на окремі частинки – і під сліпучим світлом операційної моралі – стали вони жалюгідними, мізерними, нещасними, не вартими навіть доброї згадки чи жалю за ними...
Спустошення – тепер це основна її реалія. Це відчуття точить її  вдень і вночі, лише іноді в її сни проривалося казкове сяяння та усмішки чарівника.
Невагомість повернулася до неї іншою – зовсім несподіваною стороною. Вагомість життя – коли тебе притягує ця земля, ці дерева і люди. А невагомість – коли не притягує нічого, коли пісок із-під ніг розлетівся, і ти вже не йдеш по піску, бо що таке пісок, і ти вже не говориш до дерев, бо що таке дерева, бо все минуще, бо люди минають, минає і цей берег, і ця річка, і будинки ці розваляться і щезнуть – і невагома – летиш... у холоді, у самотності, у непотрібності... Летиш крізь сонячні вулиці, возносишся над ними, як кам’яна статуя – статуям байдуже, їх не хвилює ані дощ, ані спека, ані дзвінки трамваїв, ані шепіт закоханих, ані їхні палкі поцілунки, ані лагідний рожевий світанок. Ані сніг мереживний, ані золото осені, ані безумство весни. Отака невагома-важка кам"яна статуя - байдужа і незворушна...
Коли ж ти перетворилася у статую? Коли ж тебе нагнала отака невагомість? Що з тобою не так, жінко? Шукаєш відповіді, плачеш і каєшся – але не відважишся собі сказати, що просто втратила себе – і хто поверне ту втрату?


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

кругообіг щастя.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ганна Осадко, 19-05-2011

Вагомість - плюс-мінус...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 19-05-2011

Важка невагомість...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 19-05-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Юрій Кирик, 19-05-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Nina, 19-05-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.38037610054016 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Подорож у пошуках власного імені: Огляд роману Сола Беллоу
Книжкова серія «Нобелівські лауреати» видавництва Жупанського є унікальним зібранням творів десятків …
Жити, щоб літати: Огляд книги “Йди за мрією. Все можливо”
«Йди за мрією. Все можливо» — роман, побудований на реальній людській історії дівчини, яка перемогла …
Марія Сидорчук «Полон»: Драматична історія воєнних реалій
Українська література стрімко розвивається. Це — доволі приємний факт, тому що читачі все частіше можуть …
“Дороги вольні і невольні” Іваничука: Політичний літопис першого часу незалежності України
Мемуарна проза — справжня скарбниця пам’яті про минулу епоху, хоча зазвичай їй притаманний дещо суб’єктивний …