Ось я чоловік – заслужений мачо та видатний сексист. Голова моя лиса а грудь вся в кущах, адже саме таке розміщення волосся на чоловічому тілі вказує на високий рівень тестостерону в крові.
Але минулого тижня був у лікаря – вухо просто боліло та зміряли мені тиск. Ну й подумайте – підвищений. Цього тиску не підніс сексапіль медсестри, адже вона не дуже для мене приваблива й я ні прихованої ерекції, ні думок блудних при цьому вимірюванні не мав. То й лікар наказали поробити аналізи різних фізіологічних рідин мого організму. Що з цих аналізів вийде? Боюся, що висновок може бути лише один – через 40-50, ну може 60-ть, років прийдеться помирати, Рідну Землю-Матінку своїм благородним трупом начиняти! Ой бідна ти моя головонько! Ой як добре, що я того всього не буду бачити, а то ще б сльозу жалю на похороні свому пролив, а таким як я мачо плакати не личить!
А якщо йдеться про це останнє слово то довідався із два дні тому, що у Вуорлі кажуть “лич” на ту частину свінячої анатомії, яку ми вдома звемо просто “рилом”. У словнику Грінченка вичитав, що “лич” (але жіночого роду, бо у Вуорлі то чоловічого) це справді слово в Україні відоме – також у версії “личчя”. Це б вказувало на те, що українці дуже давно перед Дарвіном відкрили, що людина від тваринного світу свій рід веде й це в мові закодували. В мові записане й це, що людина від свині даліше на шляху еволюції “просунута”, бо коли в свині всього лише “личчя” то в людини вже аж “обличчя”!
