Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2660
Творів: 49725
Рецензій: 94193

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Я думаю так.

© ... ..., 16-04-2011
Душа...
Написано, закарбовано, доведено, вбито в віках, в віка, пращурами усіх народів, навіки, що Душа - це любов! Іншого не відчуває Душа, іншого не вміє відчувати, Любов! Згусток Любові. Лише любов! Тільки любов!
А де ж Вона? День від дня, він чекає на неї, вона чекає на нього, аби покохати! А Душа? Ми живемо, день від дня, спілкуємось з людьми, перемагаємо, ставимо цілі, ставимо плани, вигадуємо аж до поту на спині мрії, досягаємо здійснення цих мрій! А далі? Як далі? А де ж кохання? Де ж любов? Душа, це вічність, Душа - це любов! Любов - це вічність! Чому ж все життя проходить без відчуття любові? Якщо я живу, то в мені є душа, і любов повинна бути.. а її немає. Ось Сонце, Ось МІсяць... батьки, друзі, колеги, квіти, робота, метро.. музеї театри, архітектура, література... стільки, стільки усього навколо! Навіщо все це? Навіщо все це, якщо я не відчуваю Душу, не відчуваю Любов? Вічність! Нащо?
Мабуть, Що б відчути нарешті Любов! Відчути власну Душу! Берегти її, виховувати відчуття любові в собі. Працювати над цим ваідчуттям! Сумніватись в його чистоті, в його наявності. Аби потім розлити його на світ цей... Як Бог колись це зробив.
Ось приніс відро зірок.
Поставив до її ніг!
Кажу, це Тобі... Я якось дивився на Тебе, коли Ти споглядала на небо, й помітив, що Тобі мабуть хочеться ось тих зірок. Але я не помітив яку саме... Тому й приніс скільки зміг дістати...
- Зорі? Ти приніс мені відро зірок?
- Так, але знаєш, я все життя хотів дотягнутись до зірок...! Потримати їх в долонях, подарувати їх комусь... а зараз я дивлюсь на ось це напів іржаве відро з зірками, зроблене ще в Радянському союзі... і розумію, що я не зорі шукав.
- А що ж?
- Я очі Твої Шукав... Я того й дивився на Тебе, коли Ти на зорі споглядала, бо не манять вже вони мене своїм холодним сяйвом... Дивився на Тебе і дякував Богу, що можу ще бачити очі Твої, світлі й живі. А вчора, дивився в очі свого молодшого брата! Вони щасливі були такі, що я так зрадів за нього, що аж заплакав нижком, від вдячності до Неба... А Друг мій в біді, і очі в нього аж кричать сумом і болем... І знаєш? Знаєш, що Твої очі, мамині, брат.. колеги.. і всі ці очі, то зорі для мене! І хіба не помічаєш Ти, що Кожен з Нас, центр Всесвіту, а навколо безліч Живих зірок які збираються у власні сузірья.
Я думаю так...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Я очі Твої Шукав...

© Ганзенко Олексій, 17-04-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.85603404045105 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …