Про свиней можна говорити годинами.... І якщо хтось мені скаже, що це банально, то я просто розсміюся йому в обличчя. Скажіть ще „неромантично”!.. Та ви лишень подумайте, скільки чоловічих сердець було завойовано за допомогою свині! Якщо б не вона, можливо, більшість прекрасних почуттів залишилася б у стані жалюгідного пуп’янку, не маючи жодної надії перетворитися на сповнену ароматом пишну квітку взаємності.
Адже, якою б вродливою не була б жінка, усі її принади не варті нічого без чарівного флеру жіночної інстинктивної хазяйновитості, що його одразу відчуває на собі гість. Скільки роздратувань, навмисних образ, або (чого гріха таїти) справедливого чоловічого гніву розтануло від одного лише запаху свіжеприготованої гарячої вечері. Скільки в ньому невимовно затишного та по-дитячому рідного відчуття справжнього дому! Того, давно забутого, матусиного....
...Із зимного вечора ти входиш у теплу оселю, відкриваючи двері замерзлими неслухняними руками, і назустріч тобі, в темний коридор, ніби випливає змішаний запах випрасуваної білізни, ще не зовсім готових пирогів та смачної домашньої печені в горщиках. Я вдома.... „А, це ти?... Мий руки і сідай за стіл. Зараз будемо їсти. Давай, хутко!”,-здається, ніби звуки знайомого голосу якось нерозривно пов’язані із цим запахом, і вже неможливо уявити одне без іншого. Через хвилину ти вже сидиш за столом, а перед тобою ніби сам по собі миттєво виникає горщик із чимось гарячим та до неможливості ароматним. Береш ложку, відкриваєш його, а там.... Ну що я буду вам розповідати, самі ж знаєте...
Йдуть роки. Вир одинокого, якогось незігрітого життя охоплює нас, змушуючи увесь час кудись бігти, постійно намагаючись встигнути та постійно спізнюючись. Аж одного дня, після блукання чужою засніженою вулицею, ти знову заходиш в теплий дім, а назустріч тобі лине до болю знайомий запах... „Печеня... в горщику... із м’ясом.... і картопелькою.... і ще цим.. як його... часничком!..”, - час ніби повертає назад, переносячи тебе у далекі і такі приємні часи. Чиїсь ніжні м’які руки лягають тобі на плечі, теплі губи торкаються твоєї щоки, і ти знову чуєш таке знайоме: „Іди мий руки та хутчіш сідай за стіл. Вечеря стигне!”. Якесь тепле відчуття затишку та безпеки розтікається по тілу, і ти мимоволі починаєш думати, навіщо взагалі кудись іти звідси, де так гарно і........
А ви кажете „свиня, свиня....”! Та ви просто не вмієте її готувати!
Печеня зі свинини по-домашньому
0,5 кг свіжої свинини,
600 г картоплі,
2 великі цибулини,
1 морква,
печериці (за бажанням),
1 зубочок часнику,
прянощі (базилік, перець горошком, перець духмяний),
сіль за смаком
Соус:
борошно (2 ст. ложки),
бульйон від тушкування м’яса,
сметана (1 ст. ложка).
Свинину нарізати невеликими шматочками та протушити 20-30 хвилин з цибулею та морквою на маленькому вогні. Тим часом картоплю обсмажити в олії до золотистого кольору. Гриби відварити у підсоленій воді, злити. Дрібно нарізати часник. Покласти в горщик свинину, картоплю, гриби, приправити часником та залити соусом.
Соус: злегка обсмажене в маслі борошно залити бульйоном, додати сметану, все це довести до кипіння, додати спеції за смаком.
Після цього горщик закрити та поставити у духовку (200 градусів). Через 30 хвилин печеня готова!
