Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2490
Творів: 44931
Рецензій: 87914

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Сатира й гумор

Повішеник

© Михайло Гафія Трайста, 24-03-2011
Такого гульвіса та пройдисвіта, як Цилько Бербенишин, не знайдеться на три-чотири села. Бувало, піде з дому на заробітки, по різдвяних святах, а повернеться додому, не як всі люди на передоднях Великодня, а у тиждень по святах. Весь покритий брудом, обдертий, обшарпаний, з синяками попід очима, без торби, а в кишенях вітер, посвищуючи, газдує.
Горе души бідній Василині з ним, бо як запитає його, куди пропадав, або чому не приніс додому ні гроша, то вже без кулаків не обійдеться.
«Так ти й треба, бо я не раз, а не два говорила тобі: дивися, Васили, не йди за Бербенишиного помийняка, бо тото напасть людська, у селі всі його знають, як лихого пінязя» – докоряла стара Косиха дочці.
А в селі насправді всі знали добре хто такий Цилько Бербенишин – такий вовкулака з нього, що як вип’є, то одразу битись кидається. Легіні бокували від нього, відколи побився з Іваном Афирчиним. Цилько позичив у Івана чоботи і пішов на весілля до Ілька Рифуника, а там як почав собі танцювати, та підтрьопкувати чобітьми, аж пилюка піднялася, а до того ще й викрикував під музику:

«Ой іграйте, чізми мої-ї-ї,
Бо ще маю вдома трої-ї-ї –
Гопа-гоп, гопа-гоп...»

А на тоту біду Іван Афирчін, не стерпівши, викрикнув:

«Якщо в тебе вдома трої,
Долів із ніг чізми мої.
Гопа-гоп, гопа-гоп...»

Господи, чим то закінчилось! Дійшлось до ножів, до голів розбитих, а про весілля Ілька  Рифуника  ще і тепер спогадують у селі.
Без гвалту не обходилось жодного разу, коли Цилько повертався додому п’яним, брудним і з порожніми руками. Але цього року такий гвалт та гармидер піднявся на Цильковім подвір’ю, що боронь Боже! Тільки що у дзвони не били.
Діти розревалися, кури розкоткодакались, корова розмукалась, собака, спочатку розгавкався, опісля жалібно завив, а Василина голосила під черешнею та ламала руки.
– Що трапилось? – питались одні в одніх сусіди.
– Цилько Барбенишин повісився! – відповідала всім Одотя Митриха, яка завжди першою знала все, що траплялось у селі.
Сусіди кинулись до Цилькового подвір’я, але ніхто не насмілювався підійти до черешні, під якою Василина ламала руки та голосила:
– Ой Цильку-у-у рідненьки-и-ий, ой газдику-у-у мили-и-ий!... Всі вішаю-ю-ються за ши-и-ию, лиш ти Цильку-у-у попі-і-ід пахви-и-и!..



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Розсмішили!

© Любов, 08-05-2011

***

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Tamara Shevchenko, 27-03-2011

З незмінним задоволенням

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 25-03-2011

Дотепно.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 25-03-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 25-03-2011

Хоч дурний Цилько...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 24-03-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75693202018738 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нездоланні». Залежності, які тримають нас на гачку
Чи думали ви про те, скільки часу щодня займає перевірка електронної пошти, соц. мережі чи нова серія …
«Чому нації занепадають». Теорія і історія світової нерівності
Є книжки, які, попри певну спрощеність чи, можливо, саме завдяки їй, здатні вплинути на світогляд широких …
«Люди чи прибуток». Відповідь однозначна
Піддатися спокусі легкого збагачення чи подумати про людей — ми опиняємося перед таким вибором чи не щодня. …
Для чого бізнесменам «Мистецтво війни»?
Може видатися дивним, що трактат, якому більше, ніж дві тисячі років, допоможе нам навчитися бізнесу. …