Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2462
Творів: 44121
Рецензій: 86063

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Сатира й гумор

Кукел

© Михайло Гафія Трайста, 19-02-2011
Цілих два тижні гецкав бідний вуйко Феріщак у Коржовій Дебрі, поки наламав каміня на мур Дьордійові Лумейові. Та за те йому Дьорді дав свій кукел. І неабиякий, а військовий, хоч Мургаш каже, що то не військовий, бо не має шкіряну шкатулку, та Мургаш знає з носа в рот, хіба сліпий, що кукел зеленого кольору, а якщо зелений, то військовий!
m– Чорт би тото забрав зовсім із кукелом! – сердилася Феріщакова Гафія. – Відколи повісив собі на шию кукел, повісився б на сливу би дав Бог, бо ніякої хосни з нього, тільки що пулить очі в кукел та посвистує, як на свадьбі.
А вуйкові байдуже, бо Михайло Феріщак, не абищо! Хіба може хтось з ним рівнятися?.. Та де... Адже кукела в селі, окрім у нього та яґера Поштарика, немає ні в кого. А кукел – штука! Глянеш на Швацьку Толоку, то й гусячку побачиш, глянеш на Нижню Руню, то всіх волохуцників перелічиш, глянеш на Добруку – все, як на долони, а коли глянеш у Воротець, то і Ровзу побачиш,  коли йде «на голову собі...» Тьфу на неї! Стидилася б бодай людського ока. Та де? Витріщить  баба товсту жопу, як танк, та тріщить, як з фузії...
– У тебе, Міха’, не всі кози вдома! Старий та все дурний – повісив собі кукел на шию, як на Різдво чуфак фанделу, та ходиш з ним горі селом, долу селом на посміх людям, – взяв Микита Гіркий вуйка на кпини, і не будь де, а в корчмі, щоб мали люди з чого сміятись.
«Цицьку ти материну з юпетником! Дивись, як мені урвав чести перед громадою! Вчепився до мене, як реп’ях до собачого хвоста, почекай лиш трішки, я тобі такої заспіваю, що ти душно буде!» – подумав вуйко і лагідним голосом до Микити:
– Ти, Микито, не говори так, бо не знаєш, що за штука оцей кукел. У війську не служив, то звідки тобі знати, а цей кукел така штука, що аж!.. Я від себе з дому через село вижу аж на Солонец.
– Видиш ти песю лабу, Міха’! – розсміявся Микита.
– Та що ти, Микито? Коли кажу, що вижу, то вижу! Ось, напримір, сночі дивлюсь на твою хату і бачу тебе серед ночі, як ходиш собі по хаті, і думаю собі: «В Микити молода жінка і не дає бідному спати...»
– Ха-ха-ха!.. Ну й брешеш ти, Міха’, бо я сночі не ночував вдома, а коло овець у Стижереті, – розсміявся Микита.
– О!.. То мені щось не штимувало на тебе! А, по-друге, думаю собі: «Не здурів ба ци Микита серед ночі ходити голий, як го мати родила, посеред хати, носячи на руках свою молоду жінку?..»
В корчмі всі розреготалися, а Микита випулив на вуйка очі і чкурнув з корчми.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

То, мабуть...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 19-02-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.50298309326172 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ув’язнені у розстріляну вічність: «Бабин Яр. Голосами» Кіяновської
На горизонті спалахнули димки. Важезна, мов кит, курява нависла над розпеченим степом. Тиша зачаїлася …
Огляд роману Ліян Моріарті «Велика маленька брехня»
«З біса добра книжка. Смішна і страшна» Стівен Кінг Бестселер за версією The New York Times «Велика …
Нещодавні екранізації книг
Література і кіноіндустрія — взаємопов’язані сфери. За мотивами романів знято багато фільмів. Наша добірка …
Українські vs зарубіжні обкладинки
Обкладинка є тим імпульсом, який спонукає людину звернути увагу на книгу. Вона розповідає про ядро видання …