Крізь ілюмінатор він милувався Землею: яка ж вона прекрасна, блакитна планета, колиска людства, яка тендітна та беззахисна! Як же ж повинні любити земляни свій спільний дім, жити в злагоді з планетою та між собою! Це розумієш лише поглянувши на Землю звідси… І чого не вистачає їм, нерозумним? От у нас, на міжнародній станції, працюють представники різних країн, а на борту мир і злагода, всі дружньо підтримують одне одного. Нещодавно ось космонавту-біологу повідомили, що в нього народилася донька, то це було свято для всього екіпажу. Скоро біолога замінять і він побачить нарешті донечку, чекає-не дочекається!
Повідомлення з центру керування польотами збентежило: дослідник, який мав замінити біолога, захворів, замість нього прилетить інший, невідомий екіпажеві станції. Космонавт, який полюбляв милуватися Землею крізь ілюмінатор, дратувався: перш ніж відрядити на орбіту, їх довго готують, зокрема перевіряють на психологічну сумісність, а цей, новий… хтозна який… А раптом він виявиться паливодою, а раптом у нього смердітиме з рота, або ще гірше − раптом він любить слухати голосний реп! Боже, тільки не це! Добре їм на Землі − можна вийти в іншу кімнату, можна вийти надвір, а тут, у цій демонській бляшанці з-під повидла, куди вийдеш! Паскуди, посиділи б тут самі, а тоді приймали ідіотські рішення!
Наступне повідомлення розлютило космонавта ще більше: оскільки новий дослідник не пройшов перевірки на психологічну сумісність із екіпажем, то вирішено його не відправляти, а діждатися поки видужає основний. Доведеться трохи почекати. „Мерзота! − нетямився космонавт. − У людини народилася донька, людина дні, та де − години рахувала до зустрічі з рідними й раптом… Трохи почекати… Знаємо ми це „трохи…“ Сидять там собі у теплі та в добрі біля жінок, біля дітей, біля полюбовниць… пиво жлуктять після роботи… Чому не пильнували за дослідником, аби той не зліг? Крутишся тут, у цьому літаючому порохотязі й нікому нема до тебе ніякого діла!.. Про перших космонавтів дбали, з них порошинки здимали, а зараз… повбивав би паскуд! Оце якби теліпалася при станції така-сяка атомна бомба, а краще дві… з якою насолодою спустив би їх на голови тієї розгодованої мерзоти!..
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design