Асенізатора в містечку не любили тільки тому, що він був асенізатором. Асенізатором же асенізатор працював ціле життя. Трудовий стаж добував у районному комунгоспі, а коли вийшов на пенсію то викупив за залишковою вартістю такого ж пенсійного віку свою автівку й продовжував собі працювати асенізатором у містечку за місцем проживання.
Це був хороший чоловік, совісний і порядний, завжди вчасно відкачував стічні ями, міркувався з сусідами, не вживав спиртного. Він не міг дозволити собі чарку, бо не знати, коли надійде виклик на відкачування наступної стічної ями й він завжди мусів бути напоготові. Асенізатор приїздив за викликом швидше за швидку допомогу з району й навіть швидше, аніж пожежні. Бо мешкав тут-таки, в містечку, був совісним і відповідальним.
Та однаково його ніхто не любив. Бо він був асенізатором, від нього та від його автівки (гімновозки − казали в містечку) негарно пахло й узагалі… любити асенізатора… Його не любили настільки, що часто забували навіть покликати на весілля, хоча на весілля в містечку кликали всіх, бо містечко було невеликим.
Але коли найрідніший кум асенізатора забув покликати його на весілля дочки, всі в містечку відчули, що це вже надміру. І асенізатор відчув. І обурився так, що не виїхав навіть на черговий виклик. Та й кум зрозумів, що припустився нечемності, що це справді занадто: не запросити кума на весілля дочки тільки через те, що той асенізатор, і пішов до кума асенізатора додому вибачатися, але кума вдома не застав… і зітхнув тихцем із полегшенням.
Весілля бурувало. Всі обов’язкові страви було вже подано, туфельку в нареченої вкрадено, ворітну парубками випито… боярин тулив до свіжого синця під оком солоного огірка, головний сват розказував у мікрофон анекдоти…
Аж раптом на майданчик, де перехмелені гості вибивали зі зволоженого асфальту польку, поволі вкотилося щось, у чому танцювальники не одразу, але впізнали автівку асенізатора. Впізнали не зразу, бо гімновозка була рясно орнаментована цілими оберемками квітів. З кабінки сплигнув асенізатор, сьогодні він був у бездоганно випрасуваному костюмі з вишневою краваткою на сорочці та суворим виразом на обличчі… Мовчки він відщебнув шланг, направив його в гущу спантеличених гостей і натиснув на важіль… У натовпі заверещали, всі кинулися врозтіч, а даремно… з товстого, загрозливого вигляду, шланга осипало переляканих танцівників потужним струменем конфетті…
Образившись на кума, асенізатор поїхав до великого міста де орендував установку, яку використовували на святах, прилаштував агрегат на своїй автівці й замаскував квітами…
