…Ще одне створіння з її життя…
Їхнє кохання почалось ще з його майже народження. Йому тоді було десь зо 3 людських роки. Але це не завадило їй зако-хатися в нього з першого погляду. А він? Він піддався їй зразу ж, з першого дотику він віддався їй у руки. Щось у ній викликало до неї довіру.
Він ріс швидше, ніж Вона. Але Вона його любила завжди, незважаючи на його ранні зради (так з людських років 14). Він також не звертав уваги на її зради. Хоча, скільки їх там у неї було? Але… Він ревнував, він злісно дивився на кожного членоголового, який знаходився десь біля неї поряд. Але вони розуміли один одного. Можливо навіть хтось з тих членоголових ревнував до нього, можливо хтось навіть хотів його смерті, а може хтось і не звертав уваги на їхню неприховану любов.
Було до кого ревнувати і навіть заздрити. Він знаходився завжди поряд. Він любив її ласки, він віддавав їй свою ніжність і тепло. Він бачив її такою, якою її ще тоді не бачив ніхто. Вона вільно могла роздягнутись перед ним і він це сприймав цілком нормально. Він був поряд навіть у ванній. Він любив дивитися на неї, на її тваринну красу. Вона не знала, що він думає про неї, він не хотів сказати, він тільки тихо шепотів щось ніжне на вухо і ніжно притулявся до неї. Вона любила цілувати його: ніс, вуха, моську… А він… легенько вмощувався зверху, вдивлявся пильно в її очі і… засинав. Блаженний момент для них двох – коли вони разом влягалися на диван, притуляючись один до одного, бажаючи один одному солодких снів. Вона цілувала йо-го наніч, а він тільки шепотів їй щось на вушко.
Це було третє створіння, через яке Вона проливала сльози і перше, без якого Вона не могла б просто існувати, без якого не уявляла свого життя на цьому світі. Він був завжди поряд, коли їй було погано, і коли їй було весело, коли був дощ, коли був сніг… Він міг зникнути на декілька днів, але Вона точно знала, що він повернеть. Він не міг просто так взяти і зникнути без попередження, він завжди повертався, і в такі моменти Вона готувала йому їсти, розчісувала, пестила, огортала своєю любов'ю.
Що було б, якби його не було? Вона не була б другою, але на багато гірше переносила ті всі проблеми, з якими стикалася на свому життєвому шляху. Вона хотіла жити так, як він – безтурботно, щасливо, весело. Хоча, Вона і не здогадувалась, яким є його життя поза домом. Щось між ними було спільне, вони були схожі. Можливо по відношенню до життя? Вона врятувала його, а тепер він рятував її (шепотом на вушко)…
