Хто з‘їв колобка?
Він знову це робить - складає свої речі на стілець. Спочатку акуратно знімає штани, сорочку і шкарпетки. Коли вже лишилось зняти останнє, що перешкоджало йому зайнятись пристрасним коханням, як раптом він згадав, що мусить перевірити вхідні двері. Раптом вони відчинені, і хтось, за теорією імовірності, саме зараз зазирне і побачить, що він займається невідомо чим з нею. Ще три хвилини тому, до того як він побіг до вхідних дверей, ситуацію яка розгорталась в квартирі цього самотнього чоловіка можна було назвати пікантною, цікавою і захопливою. Адже саме на це розраховувала вона, коли йшла до нього в гості. Правда цього разу їй не треба було йти, вона вже третій день жила в нього.
Вона ненавиділа себе і думала що жаліє його, її пристрасті вистачало на двох, а йому на три хвилини. Рівно через три хвилини поцілунків і обіймів він кожен раз починав повільно і акуратно знімати і складати свій одяг на стілець або крісло, і рівно стільки ж часу їй треба було щоб одягнутись і забути про те, що хотіла сексу. Але вона не одягалась, вона вміла чекати, чекати просто від самотності, а не заради задоволення, отримувати задоволення – привілей чоловіків. Чоловік незалежно від того чи поскладав він одяг чи зняв його аби як, все одно вмів отримувати задоволення тут і одразу.
Вхідні двері, як на диво, були зачинені. Вона не дивувалась, адже він сам їх зачинив після того як повернувся з магазину. Він завжди зачиняє двері, як і завжди все кладе на свої місця.
В її душі закипіло роздратування, яке вона виявила в жартівливо саркастичній формі – вже зараз вона починала розуміти, що за такою манерою висловлювати думки криється неймовірне зусилля заховати вибух агресії, заховати її так, щоб ніхто не здогадався як тобі набридло бути поруч з цією людиною. О, як він зараз дратував її.
На її питання: «Для чого ти побіг до дверей?», він дав логічну і змістовну відповідь: «Щоб подивитись чи вони зачинені?». Їй було цікаво, як після того він збирається повертатись до тої цікавої, пікантної романтичної ситуації, яка стихійно і раптово склалась до того, як він повішав останню шкарпетку на спинку стільця.
Виявилось, що проблема з поверненням була лише в неї, а він, складалось таке враження, ніби просто включив кнопку і продовжив цілуватись. Звісно що, на її суб‘єктивне враження, ці останні поцілунки суттєво відрізнялись від поцілунків які були до початку шкарпетно-дверного періоду, то було так давно, приблизно до нашої ери, хоча об‘єктивно пройшло лише п‘ять-шість хвилин.
Вона не стала псувати йому настрій і понад усе прагнула, аби він отримав бажане, в цей момент вона думала про двері і шкарпетки. Як з‘ясувалось, думки про шкарпетки, навіть дуже чисті, абсолютно не сприяють підвищенню рівня потенції в жінок.
По факту все відбулось, а по суті не сталось нічого, адже її емоційний фон був стабільним, пульс в нормі, життєво важливі органи функціонували в звичному режимі. Він отримав все що хотів і не посоромився запитати як це було для неї.
Зрештою, чого він мав соромитись, адже він не зробив нічого поганого – це вона постійно незадоволена ним. Це їй має бути соромно, тому що постійно приховує свої емоції і почуття від нього про нього. А вона і сама не знає що робить поруч з ним.
Далі буде …про колобка
