ДЯКУЄМО ЗА ПОРАДУ...
Нещодавно президент Ізраїля перебуваючи в Україні повчав нас, українців, щоб ми не займалися історією, а наукою. Не можна відмовити логіки Президентові, без знання, як говорив пророк Осія, народ погибає. Добре розуміли це ізраїльтяни в сучасних часах, адже понад 30% ноблістів становяь власне юдеї, хоч в більшості громадяни інших країн, що однак не змінює правдивості статистики. Зрештою, до нобелівських часів юдеї внесли в світову науку, в тому і історичну, величезний вклад. Перший президент нoвітньої держави Ізраїль, Х. Вайцман(а), був також визначним ученим хіміком, заслуги якого для створення держави Ізраїль незаперечні. Але Х.Вайцман був політиком і сіоністичним діячем і своїнаукові досягнення використав для відродження історичної юдейської ідеї: держави Ізраїль (а чи тільки він?)
То йому юдеї завдячують декларацію Бальфура(Bоlfoura),яка надала юдеям «право
до власного дому»./ Вся Декларація Незалежності Ізраїля з 14 травня 1948 року побудована на історичній базі, історичній пам»яті.
Чому ми не можемо так само робити як юдеї, брати від юдеїв приклад.?
Історія є також наукою, як інші, в розвиток якої юдеї внесли не малий вкоад.
Згадаймо хочби Флавія.
Де більше бережуть історичну пам»ять як не в державі Ізраїль і не лише в Ізраїлі, а скрізь де проживають чи проживали юдеї. В якому війську солдати присягають, пригадуючи події з
перед двох тисяч років? (б)
Який народ ще зумів так пов»язати свою історію з релігією, або - історію замінити релігією чи релігію зробити своєю історією?
Адже в юдеїв історія і релігія то та сама історія. Тільки юдеї.
То історія перелита в релігію зберегла юдеїв як народ черех дві тисячі років без власної державності. Не дарма Е.Барак сказав, що пам»ять спасає і в державі Ізраїль добре про
це пам»ятають і «...євреї ведуть і знають свою родословну не тільки від Авраам
а, а ще від Ноя..»
(в) А нам кажуть не займатися своєю історі.ю. Не новина, віками нам не можна
було вчитись в школах власної історії. (А історії Іхраїля, як релігії, нас вчили.)
Нас вчили історії Росії, Польщі, Румунії, Австро-Угорщини... А.Д.Табачник
(мабуть добре знаний Президентові Ізраїлю), з волі Москви міністр освіти в Укра
їні, взагалі заперечує нашу історію...
Щодо НАУКИ взагалі, то жодної дискусії бути не може: науки треба здобувати, розробляти, опановувати Треба йти на випередки з світом, інакше зійдемо на узбіччя розвитку світової людськоїспільноти, чого не можна допустити. Лихо в тому, що уряд в Україні не сприяє розвиткові нпуки, а, як відомо, всі держави в світі сприяють матеріально науку, дотуючи
наукові дослідження. Чужа влада навпаки зацікавлена в нищенні українських наукових інституцій. Але треба погодитись і прийняти до реалізації пораду: питання науки ставити як сваятая-святих програми державної політики і нас всіх. Берім приклад з інших, в тому і
з Ізраїля.
А чи ми, українці, нічого не дали досі світовій науці? Таки дали.
А скільки ми дали науці, як донори чужим? Тому світ не знає про внесок українських
вчених в світову науку. Наші наукові досягнення відомі світові як праці, наприк
лад, російських чи совєтських, що на одне виходить, науковців. Для прикладу: М
. Кравчук, С. Корольов.... А чи тільки вони?
Наука не стоїть на місці і задоволитись досягнутим не можна, наука то поступ в
ічний, хто не випереджує, той зостається в тилу на ласку інших. Хотілося б, що
б зрозуміла цю засаду влада в Україні і українські науковці, а їх у нас таки н
е мало. Побажання? Ні, конечність і вимога нпціонального буття. А історією,
своєю історією мусимо займатись, хоч би тому, що віками нам її виполоскували з нашої пам»яті.
Примітки
а) Проф. Хаїм Вейцман нар.
в м. Мотол недалеко від Пінька (тепер Білорусія), хімік, студіював в Німеччині,
Швайцфрії, проживав в Англії,, винахідник синтентичного ацетону (штучного кауч
уку), що у ті роки для Англії мало величезне стратегічне значкння через німецьк
у блокаду. Дуже цікава деталь На запитання прем»єра Великобританії Ллойд-
дджорда, чим бритийський уряд має віддячитись йому, Х.Вайцман відповів: «вчин
іть щось для мого бідного народу» (подається за мемуарами Л-Джоржа).
Наслідклом цієї розмови появилась власне Декларація
Бальфура (Bolfoura), яку уряд Англії видав 02.11.1917 р., що давала юдеям пррав
о повенутись на історичну відчизную.
б). Йдеться про згадку подій на горі Масада, на якій повстаннці зелоти три рок
и оборонялись перед римлянами і всі доконали самогубство. Имвол юдейського г
ероїзму
в). В.Щербаківський Українська праісторія.
